Місія культурного націоналіста

Слова Ліни Костенко «Поет, що йшов сходами гігантів» стали назвою виставки, яку Музей книги і друкарства України присвятив 150-літтю від дня народження Лесі Українки.

На виставці експонуються книжкові видання творів Лесі Українки та досліджень про її життя і творчість, графічні роботи українських художників В. Перевальського, В. Лопати, В. Касіяна, М. Дерегуса, Надії Лопухової, М. Стороженка, В. Чебаника та ін., автографи Лесі Українки, прижиттєві світлини, афіші до драматичних вистав за її драматичними творами тощо.

Експозиція сформована на основі фондових колекцій Музею книги і друкарства України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України, Національної історичної бібліотеки, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

Відкриваючи виставку директор Музеї книги і друкарства України Валентина Бочковська наголосила на тому, що Леся Українка була видатною українською поетесою, перекладачем, непересічною особистістю. Її сучасник Іван Франко не побоявся назвати Лесю правонаступницею Тараса Шевченка. А Музей книги і друкарства України одним із перших музеїв України відкрив виставку, присвячену ювілею письменниці. Свого часу тут зробили інвентаризацію всього того, що є в музейній колекції — прижиттєві видання, графічні роботи. Вже вкотре завдяки Інституту літератури на виставці представлені найцінніші експонати — автографи. Окрасою виставки є ілюстрований ряд — графічні роботи.

Також пані Валентина анонсувала події, які мають відбутися під час роботи виставки. На 5 березня запланована зустріч з Андрієм Приходьком, який на сцені Львівського академічного театру імені Леся Курбаса здійснив постановку вистави «Лісова пісня», сценографом цієї вистави, який є науковим співробітником Музею книги і друкарства Богданом Поліщуком, а також акторами цього театру, які представлять сцени з «Лісової пісні», що вже протягом 10 років користується незмінною популярністю серед Львів’ян. А наступного дня актори театру імені Леся Курбаса, які об’єдналися в гурт «Курбаси» презентують новий альбом «Лісова пісня», який вони створили під час карантину. Пісні з цього альбому перегукуються з творчістю Лесі Українки.

— Виставка є результатом роботи цілого колективу однодумців, — зазначив заступник директора Музею книги і друкарства, куратор виставки Дмитро Палій. — Експозиція традиційна, тут немає якихось новаторських підходів. Найперше ми хотіли показати силу творчості Лесі Українки, а також автентично відобразити цю творчість і вшанування пам’яті письменниці.

Силу творчості Лесі Українки ми прагнули продемонструвати перш за все друкованим словом, яке тут досить широко присутнє. Підсилює цей ефект надзвичайно експресивна графіка. Вдячні Національному музею українського декоративного мистецтва, який надав для виставки рушники, а також Музею театрального, музичного та кіномистецтва України за афіші до вистав за творами Лесі Українки.

Наша наукова співробітниця Марія Гринько підібрала цитати Ліни Василівни Костенко про Лесю Українку. І ці цитати дуже добре відображають силу і оригінальність її творчої спадщини. Думаю, що виставка буде цікавою і пізнавальною для відвідувачів, вони відкриють тут для себе багато нового.

— Виставка викликає в мене велике захоплення з естетичного боку, — зізнався директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ Микола Жулинський. — Приємно вражає багатство представлених експонатів. Також звернув увагу, що в кожній вітрині є цитата Ліни Костенко з її статті «Геній в умовах заблокованої культури».

Пригадую як на Волині відзначали 125-ліття від дня народження Лесі Українки. Ліна Василівна виголосила доповідь, яка була на той час вражаюче сміливою, вона розблокувала наші уявлення, озвучила наші обережні міркування про геній Лесі Українки.

У ці дні я перечитав багато її листів, поезії. Ця геніальна жінка вражає мене своєю прозірливістю і усвідомленням своєї місії — місії культурного націоналіста. Людини, яка вже в той час усвідомила, що неможливо досягнути соціальної справедливості, якщо ми не розблокуємо розум. Якщо людина не звільнить себе від рабського почуття, рабського стану. І це може зробити слово. Саме слово повинно будити розум, що заснув.

Вона ставила завдання, що треба за допомогою еліти формувати інший спосіб мислення, мислення національного усвідомлення. Те, що ми сьогодні називаємо національною ідентичністю. Вона розуміла, що для того, щоб цього досягти, художнє слово має бути на високому естетичному рівні. Вихід тільки один — прориватися в європейський світ і ставати нацією, яка відкрита світові.

Леся Українка розуміла, що треба формувати націю як культурний організм. А якщо не буде культурно повноцінна, суверенна нація, то ця нація ніколи не зможе досягнути політичної свободи.

Своєю діяльністю і творчістю вона повторювала ту думку, яку проводив Іван Франко. Що треба з великої етнічної маси українського народу витворити українську націю, яка буде культурним організмом. І цей культурний організм буде спроможний до самостійного культурного і політичного життя, буде відпорний до асиміляційних зазіхань на нашу націю.

Леся Українка писала поезії, драматичні поеми, думала про театр, про мистецтво, цілий спектр культури, який необхідний для того, щоб нація виросла і стала суверенним культурним організмом.

Повертаюся до Ліни Костенко та її унікального і надзвичайно тонкого виразу: «Геній в умовах заблокованої культури». Ми сьогодні нашої літератури і нашої культури ще не розблокували. Ми до цих пір не можемо вирватися у світовий культурний простір. І світ ще не відчув, що українська нація має унікальну культуру, має такого генія як Леся Українка.

Науковий співробітник Інституту літератури ім. Тараса Шевченка Алла Диба звернула увагу на те, що Леся Українка залишила не тільки неперевершену поезію і драматургію, але й прозу, до рівня якої сьогодні тільки доростає європейська література.

Завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського Сидір Кіраль розповів про досягнення і проблеми лесезнавства. Нині бібліотека працює над проєктом «Наукова бібліографія Лесі Українки», який буде складатися з чотирьох томів. 1-й — спадщина Лесі Українки, 2-й — Леся Українка в критиці, 3-й — вшанування пам’яті Лесі Українки (Леся Українка в образотворчому мистецтві, музиці і т. д.). А четвертий том розповідатиме як творчість Лесі Українки представлена в архівних сховищах, музеях України. На жаль сьогодні ми не маємо бібліографічних покажчиків. Національна бібліотека ім. Вернадського звернулася до обласних бібліотек з проханням, щоб вони підготували до ювілею Лесі Українки бібліографічні покажчики, як письменниця представлена на сторінках преси тієї чи іншої області. Відгукнулися лише Тернопіль, Черкаси і Ужгород…

Народний художник України Василь Перевальський розповів про те, як творчість Лесі Українки представлена в українській графіці та образотворчому мистецтві. А студентки Національного університету театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого виконали поезії Лесі Українки.

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».