Мистецький десант на Великдень

Актори Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка заслужений артист України з позитивним «Франко», народний артист України Анатолій Гнатюк, заслужений артист України Олексій Паламаренко побували на Сході країни, на лінії зіткнення, де дали концерт для українських воїнів. Ми попросили акторів поділитися враженнями від поїздки.

Мистецький десант на Великдень

«Хочеться пригадати: 2015 рік, з концертною бригадою Театру Франка ми дали концерти в Артемівську (нині Бахмут), Краматорську та Слов’янську. Це були дуже непрості часи. В Артемівську чули канонаду, на вікнах були стрічки хрест на хрест, як у Другу світову війну. У цьому ж році Олексій Паламаренко виступав перед бійцями у Красногорівці, а актор з позивним «Франко» був безпосередньо на «Нулі» в Авдіївці. Наступного року була поїздка на Луганщину — в міста Сватове і Кремінне, де ми виступали перед нашими солдатами, нашими героями з виставою «Шельменко Денщик». А наприкінці 2018 року були гастролі до Маріуполя (саме тоді ворог обстріляв наших моряків недалеко від цього міста). Тоді, 7 грудня, у Маріупольському театрі ми показали виставу «Шельменко Денщик».

Також з концертною бригадою нашого театру ми об’їздили, і не один раз, багато шпиталів, серед них — Центральний військовий госпіталь, госпіталь Державної прикордонної служби України, госпіталь Міністерства внутрішніх справ, шпиталі в Ірпені та Дніпрі.

Ми переконані, що поки в Україні йде війна, кожен з нас повинен на своєму місці робити все, можливе і неможливе, для нашої перемоги, для нашої держави. Як писав Іван Котляревський в «Енеїді»:

«Де общеєє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку. Лети повинність ісправлять».

Зізнаємося, ми давно хотіли з’їздити на передову саме на Різдво, чи Великдень і привезти нашим хлопцям і дівчатам частку домашнього тепла, саме того тепла, яке вони боронять, зробити для них справжнє свято. І ось така можливість з’явилася, — поїхати і виступити з концертом на Великдень.

І сталося це за підтримки організації «Небайдужі громадяни Горінки» (Горінка — населений пункт поблизу Києва). Представник цієї організації якого звати Каранлгцян Гарник (вірменин, давно живе в Україні і чудово знає українську мову) поїхав разом з нами. Особлива подяка водію і власнику мікроавтобуса Леоніду Комісаренку.

Ми зв’язалися з Маріупольським театром, з яким нас єднають роки творчої дружби. Саме завдяки спільним зусиллям генерального директора-художнього керівника нашого театру Михайла Захаревича та очільника Маріупольського театру Володимира Кожевнікова (грудень 2018 року) відбулися гастролі франківців до Маріуполя (вистави «Швейк» і «Шельменко Денщик»). І цього разу нас тут зустріли як рідних. Було б дуже складно везти з собою з Києва звукоапаратуру й освітлення, нам усе це тут надали, аби ми зробили для наших солдатів на передовій справжнє свято.

Приїхали до Маріуполя 30 квітня, того ж дня вирішили всі організаційні питання. А наступного дня відбувся наш концерт для воїнів 37-ї окремої мотопіхотної бригади, що перебуває на лінії зіткнення в секторі «М»

Що стосується самого концерту, то це було щось неймовірне! Гордість і велика радість виступати перед Українськими Воїнам! Почався концерт об 11.00 і мав закінчитися о 13.00, саме в цей час у бійців, за розкладом, має бути обід. Але ніхто не хотів йти обідати і ми виступали до 14 години.

Вів нашу концертну програму, добре відомий на передовій, артист з позивним «Франко», чудово співав і жартував. Вишукано і талановито читав поезію і розповідав театральні байки Олексій Паламаренко. Справжнім подарунком для бійців були пісні у виконанні Анатолія Гнатюка. Коли він співав «Розпрощався стрілець зі своєю ріднею», то в глядачів в очах стояли сльози, а коли в його виконанні звучала «Смерека», то всі співали і танцювали разом з ним.

По закінченні концертної програми, окрім теплих слів подяки від солдат і командира з позивним «Чібіс», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка нагородили Орденом 37-ої окремої мотопіхотної бригади і вручили прапор цієї бригади.

Після концерту пішли разом з солдатами на обід. Мушу засвідчити, що їх добре годують.

Але одним концертом справа не обійшлась. Ми привезли з собою Великодні пасочки, а Вірменин Гарик привіз 401 шампур і більше 100 кг м’яса. Після концерту ми маринували це м’ясо, а наступного дня — саме на Великдень, розвели багаття і готували шашлики для наших воїнів. Встановили рекорд — найбільший шашлик на передовій…

Важко переоцінити значення таких поїздок. Там солдати відірвані від дому, від мирного життя, театрів і концертів. І коли до них приїжджають артисти, це для них віддушина, це для них увага, якої вони так потребують. Щоб вони відчували єдність фронту і тилу! З іншого боку такі поїздки важливі і для нас, артистів, можливо, навіть важливіші ніж для самих воїнів. Коли ми туди їдемо, то відчуваємо, що недаремно дихаємо вільним повітрям.

Звісно, за роки війни наша армія стала іншою. Якщо у 2014-му вона була лише на стадії становлення, то зараз це професійна армія — одягнена, нагодована, з хорошою технікою.

Нас ще запрошували, нас знову чекають. І ми обов’язково поїдемо знову. Тому що народ і армія єдині! Слава Україні, слава героям"

​​​​​​