У Київському театральному Версалі

Після масштабної реконструкції головної зали, яка була здійснена вперше з 1902 року та вимушеної карантинної паузи Національна оперета України відкрила велику сцену святковим Гала-концертом. Ця подія стала яскравим відкриттям нової сторінки в історії театру, який тепер багато хто називає Київським театральним Версалем.

Під час реконструкції глядацької зали був відремонтований аварійний портал сцени, здійснено проєктування та встановлення нового сценічного освітлення, системи вентиляції та кондиціонування, системи пожежного оповіщення, відеонагляду та камер спостереження. Змінено балки перекриття бельетажу та ярусу, прокладено нові електромережі, відреставровано стелю зали та оздоблено її ліпниною і розписом. Влаштовано нове паркетне покриття та нові крісла, при цьому передбачені місця для людей з інвалідністю.

— У нашому театрі відбулася подія, на яку з нетерпінням очікував колектив, глядачі та театральна спільнота, — наголосив очільник Київського національного академічного театру оперети, народний артист України Богдан Струтинський. — Цілий рік був присвячений реконструкції глядацької зали і тепер вона в оновленому й ошатному вигляді подарує глядачам гарні враження, прекрасний настрій, насолоду і захоплення від зустрічі зі справжні мистецтвом.

Життя можна сприймати як перешкоди, а можна навпаки — як виклики. Коли ми почила цей проєкт, у нас було дуже багато викликів, дуже багато перешкод. Почалася пандемія, потім вимушені локдауни, мільйони різних дрібниць. Але в дорозі зустрічаються люди, які тобі допомагають, які вірять у тебе. Я щасливий, що разом нам вдалося досягнути того, що зараз нас називають Київським театральним Версалем. Хочу подякувати всьому нашому колективу за віру, подякувати всім друзям, без яких ми б не були такими сильними. Окремі слова подяки всьому депутатському корпусу Київради, які нас підтримують, допомагають нам, департаменту культури міста Києва, всім заступникам Київського голови, а також людині, яка розуміє, що культура має бути в авангарді держави — міському голові Віталію Кличку. Він завжди нас підтримував, сподіваюсь, що підтримуватиме й далі.

Незабаром на всіх театралів чекає ще одна визначна подія — довгоочікувана прем’єра мюзиклу за мотивами роману Оскара Уайльда «Доріан Грей». Непростий рік був насиченим і три наші сцени «У фойє», «Сцена 77» та «Stage-Lab» гідно витримали навантаження в очікуванні на завершення ремонтних робіт. На «Сцені 77» відбулася прем’єра мелодраматичної комедії «Прем'єра. Бродвейська історія» за твором Джона Кромвелла «Прем'єра» (режисер-постановник — заслужений діяч мистецтв України Олександр Білозуб). Упродовж 86-го театрального сезону глядачі мали змогу побачити низку концертів — «Від серця до серця», «Містерія туманного Альбіону», «Закохана душа», «Вівальді. Класика з Оксаною Мадараш». Не оминули увагою й маленьких глядачів — відбулася онлайн-прем'єра вистави для дітей «У ритмі Африки», яка стала першою постановкою з чотирьох («Велика jazz-подорож», «Іспанські історії», «Україна музична») з проєкту «Перший крок у велике мистецтво», реалізованого Національною оперетою України за підтримки Українського культурного фонду.

Приємно, що Національна оперета отримала нагороди театральної премії «Київська пектораль» за 2019 рік у номінації «За кращу музичну виставу» — мюзикл «Сімейка Адамсів» Ендрю Ліппа (режисер-постановник Кестутіс Стасіс Якштас (Литва). А «За краще виконання жіночої ролі» відзначено солістку театру, заслужену артистку України Оксану Прасолову за роль Мотриції Аддамс з цієї вистави.

Маю бажання від усього серця подякувати всім, хто залишався з нами весь цей час та запевнити, що Національна оперета України і надалі буде гідною своїх глядачів та пооціновувачів, завжди буде на крок попереду!

Перший заступник Київського міського голови Микола Поворозник побажав колективу театру нових і веселих прем’єр, глядачам хороших вражень і щоб вже зовсім скоро була можливість повністю заповнювати велику залу театральною публікою.

Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський назвав відкриття оновленої великої сцени зворушливою подією, а Національну оперету діамантом серед київських театрів. На його переконання тепер тут зможуть конкурувати з кращими театрами світу. Вдалося зробити те, про що так мріяв колектив та український глядач. У нас нерідко культуру фінансують за залишковим принципом. Але насправді культура — це основа, базис, розвиток, сучасність, конкуренція, один із символів України.

Директорка Департаменту культури Київської міськдержадміністрації Яна Барінова підкреслила важливість того, що в театрі обладнані місця для людей з особливими потребами, назвала жанр оперети найбільш життєстверджуючим, побажала колективу нових творчих перемог.

Головний балетмейстер театру Вадим Прокопенко назвав цей день новим народженням театру. За великою сценою скучили і трупа, і глядачі. А тепер Національна оперета знову стане місцем зустрічі щасливих людей.

За словами головного хормейстера театру Ігоря Ярошенка ця подія — велике щастя для всієї трупи, а для театру це нова естетика, нові виклики для творчих здобутків.

Головний диригент Сергій Дідок передав думку всіх артистів і технічних цехів, що відкриття після ремонту великої сцени, це знакова подія для всієї творчої родини. На глядача відбуватиметься атака краси зовнішньої і краси духовної, яка втілюватиметься через прекрасну музику, прекрасні твори. Публіка буде пишатися, що Україна має такий театр.

Головний художник Олександр Білозуб зізнався, що він почувається щасливим, адже зміг долучитися до відкриття нової епохи в історії театру, яка починається один раз на сто років. Вже не буде серед живих людей, які долучилися до цього проєкту, а театр і далі житиме, даруватиме людям красу. Це справжнє диво, що таку красу вдалося створити в таких складних умовах.

Як зізнався головний інженер Київського національного академічного театру оперети Віктор Ткачук, процес роботи був дуже непростим. Якщо в інших в інших театрах на такі проєкти йде по три-п'ять років, то тут всю роботу здійснили всього за вісім місяців. Також пан Віктор розповів про деякі секрети реставраційного процесу, провів для представників ЗМІ екскурсію оновленою великою сценою.

А на глядачів Гала-концерту чекала вся палітра стилів і жанрів, в яких працює сучасний театр європейського зразка. У першому відділі концерту в українських перекладах та мовами оригіналу прозвучали уривки зі знаних оперет «Летюча миша» Й. Штрауса, «Графиня Маріца», «Сільва» та «Баядера» І. Каламана, «Країна посмішок», «Весела вдова» та «Джудітта» Ф. Легара. Українська музична спадщина була представлена арією «Йолан» з опери Г. Майбороди «Милана». Вперше у стінах театру прозвучав «Світанок» на музику Р. Леонкавалло.

Під час другого відділення, яке присвятили мюзиклу, на слухачів чекала ціла низка прем’єр — прозвучали мелодії «Вірити» М. Еванка, «Повернись до мене» Д. Оурренна, «Музика завершена» О. Ваноні та ін.

Улюблені номери лунали у виконанні найяскравіших акторів театру — народних артистів України Ігоря Левенця та Ірини Лапіної, заслужених артистів Валерії Туліс, Анатолія Погребного, Юлії Ільченко, Олени Арбузової, Дмитра Шарабуріна, Ірини Беспалової-Примак, Арсена Курбанова, Галини Грегорчак-Одринської, Асі Середи-Голдун, Любові Доброноженко, Володимира Одринського, Тамари Ходакової та інших, а також хору, балету та оркестру театру. Їхні виступи залишили неймовірні враження та сплеск почуттів, на які всі так чекали.

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».