Хто він, Володар Грому?

Лауреат літературно-мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара, письменник Вадим Пепа запросив до Національного музею літератури України на презентацію своєї нової книжки «Володар Грому».

Як зазначається в анотації до видання, Михайло Грушевський без тіні сумніву стверджував: анти — предки українського народу. Візантійський історик і письменник Прокопій Кесарійський у VІ писав: «племена ці, Sclaveni й Antes не управляються однією людиною, а зстародавна живуть у народовладді, і від того в них вигідні і невигідні справи завжди ведуться спільно… вони вважають, що один з богів — творець блискавки — саме він є єдиний владика всього, і йому приносять у жертву биків і всяких жертовних тварин». На жаль, поважний свідок не назвав імені «творця блискавки».

Письменник Вадим Пепа в новому творі історичної тематики доводить, що Кий, Щек, Хорив і Либідь — божества дохристиянських, язичницьких вірувань українських предків. Саме Кий — «творець блискавки». Громовержець. Разом зі Щеком, що ховає тлінне людське тіло, Хоривом — життєдайним сонцем і Либіддю — Ранковою Зорею увінчують місто над Дніпром. Вражений його величчю, видатний французький письменник Оноре де Бальзак урівняв побачене з вічним Римом…

На початку презентації всі присутні вшанували пам’ять видатного українського мовознавця Івана Ющука, з якими Вадима Пепу єднало багато років творчої дружби. Як зізнався сам автор, своєю новою роботою він вкотре намагався довести, що ми на цій землі вічні, від самого створення світу.

Директор геаполітичного центру «Євразія» Михайло Гречко, який взяв участь в обговоренні книжки, зазначив, що об’їздив багато країн, але такої родючої землі як в Україні не бачив ніде. Тут живуть духовно багаті люди. Але були і залишаються загрози цій землі, цим людям, ймовірно вони не оминуть і наших нащадків. На переконання пана Михайла автор не випадково обрав таку назву книги, це застереження усім нам.

Як вважає письменник Віктор Женченко, ця книжка цікава тим, що Вадим Пепа тут дослідив місце України серед інших країн світу, що це за народ, яка в нього мова, культура і, головне, історія. У виданні зібрано унікальний історичний матеріал. Варто запропонувати Міністерству освіти України, аби ця книжка стала підручником для студентів вищих навчальних закладів.

Голова Київської організації Товариства «Знання» Василь Неволов розповів про ту діяльність, яку здійснює Вадим Пепа для пропаганди наукових знань, про його багаторічну співпрацю з Товариством «Знання». Запропонував наступну презентацію цієї книжки провести у стінах Університету сучасних знань, аби більше людей мали змого з нею ознайомитися.

Головна редакторка журналу «Оксамит України» Тамара Маркелова зазначила, що має у своїй приватній бібліотеці всі книжки Вадима Пепи. Вже кілька разів їх перечитувала, щоразу відкриваючи для себе щось нове. Такі видання сьогодні дуже потрібні нашим студентам. Розповіла про літню школу журналістики, яка нині працює при університеті Державної податкової служби України. Запросила долучитися до її роботи автора презентованої книжки.

Вчений-мікробіолог Богдан Мацелюк підкреслив, що книги В. Пепи обов’язково зіграють помітну роль у вихованні молодого покоління. Прийде час, коли люди почнуть більше цікавитися своїм походженням, своїм корінням. Поступово відбуваються позитивні зміни у свідомості нашого народу, лише хотілося, щоб цей процес відбувався швидше.

Член-кореспондент Національної академії наук України Дмитро Степовик у своєму виступі звернув увагу, що у нас поки мало написано про період української історії від початку нової ери до хрещення Русі. Маємо прекрасну язичницьку історію до 988 року, завдання істориків її дослідити.

А письменник та журналіст Петро Шульга наголосив, що Вадим Пепа здійснює величезну пошукову роботу. За останні п’ять років він видав цілу низку книжок. Цьому передувала копітка дослідницька праця в архівах.

Завершальним акордом вечора стало вітання Вадима Пепи колективом Національного музею літератури України з нагоди 85-літнього ювілею, який він відзначив у цьому році.

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».