Подорож у світ Данте Аліг’єрі

У 2021 році Італія та уся світова культурна громадськість відзначає 700-річчя з дня смерті Данте Аліг’єрі, одного з найвидатніших поетів і мислителів епохи Середньовіччя, символу єдності країни та провісника нової європейської культурної цивілізації.

Тож сучасна балетна постановка Національної опери України, реалізована спільно з Посольством Італії в Україні та Італійським інститутом культури в Україні, офіційно увійшла до всесвітньої мистецької програми «Dante 700 nel mondo» («Данте 700 у світі»).

Над новою ініціативою працював міжнародний склад постановників:

Хореограф, балетмейстер-постановник та автор лібрето — випускник Київського державного хореографічного училища, а нині — художній керівник балету та головний хореограф Theatre Kiel (Німеччина) Ярослав Іваненко;

Диригент-постановник — Олексій Баклан;

Візуальний дизайн — Лівіо Савіні (Італія);

Сценограф — Станіслав Петровський;

Художник костюмів — Ганна Іпатьєва;

Художнє супроводження — Давіде Брокколі (Італія);

Ініціатор і координатор міжнародного проєкту — Нікола Франко Баллоні.

Постановка вимагає найвищого рівня майстерності від провідних виконавців Національної опери України, а відеосценографія, створена італійськими візуальними дизайнерами, надає виставі додатковий вимір: за допомогою провідних сучасних відеотехнологій і спецефектів глядач опиняється разом із Данте та його коханою Беатріче то в чарівній атмосфері середньовічної Флоренції, то в потойбічному світі — в містичних дантових колах Пекла та Раю.

У постановці використані фрагменти творів Ріхарда Вагнера, Антоніна Дворжака, сучасна музика духовника православної ассірійської громади у Грузії, схіархімандрита Серафіма (Біт-Харібі) та частини з симфоній знаменитого італійського композитора Еціо Боссо (Ezio Bosso, 1971−2020), що вперше виконуватимуться в Україні.

Ініціатор і координатор міжнародного проєкту Нікола Франко БАЛЛОНІ, знаний фахівець в галузі культурної дипломатії та організатор грандіозних мистецьких ініціатив:

«У рамках всесвітньої програми заходів з відзначення Дантового ювілею балетна постановка Національної опери України є, безперечно, одним з наймасштабніших театральних проєктів. Якщо бути дуже стислим і виразитися славнозвісним рядком великого Данте з «Божественної комедії», то ця вистава про «Любов, що водить сонце й інші зорі» («L'amor che move il sole e l‘altre stelle»). Дуже радий, що в цій інноваційній постановці звучатимуть, до речі, вперше в Україні, частини дивовижно красивих симфоній «Oceans» («Океани») та «Under the Trees' Voices» («Під голосами дерев») сучасного композитора Еціо Боссо, який торік передчасно відійшов у вічність.

Окремо хотів би наголосити, що проєкт є вагомим спільним українсько-італійським внеском у мистецьку програму святкувань 30-річчя Незалежності України, а отже свідченням дружби та щирого культурного діалогу між нашими великими європейськими народами".

Хореограф-постановник Ярослав ІВАНЕНКО:

«Я орієнтуюся на дві книги Данте Аліг’єрі: „Нове життя“ — найперший, дивовижний за красою і такий „земний“ збірник — вишукані сонети та трохи прози. Тут уперше ми чуємо ім’я коханої поета — Беатріче. Та „Божественна комедія“ — вершинне творіння, визнаний шедевр поетичного мистецтва і, водночас, енциклопедія з історії, астрономії, ботаніки. Сам Данте писав, що створив цей глибокий філософський і містичний твір, аби „врятувати людей від ганебного стану і провести їх до щастя“. На основі двох цих творів я хотів побудувати балет про життя самого Данте Аліг’єрі».

Диригент-постановник Олексiй БАКЛАН:

«У процесі створення партитури вистави важливо було віднайти музику, яка б чітко констатувала розмежування земного й потойбічного буття героїв, контраст між життям з його радощами, надіями (Антонін Дворжак) і невблаганною смертю (Еціо Боссо). Та не менш важливо було представити смерть не як остаточний кінець життя, а як перехід в інший вимір — духовний, що, власне, й закладено в назві головного гуманістичного твору Данте — „Божественна комедія“. Висока християнська ідея Вічного життя як нагороди за світлий земний шлях закладалася постановниками при обранні експресивно-виразної музики Еціо Боссо і романтично-просвітленої у фіналі — Ріхарда Вагнера».

Художник костюмів Ганна ІПАТЬЄВА:

«Від Джотто до Рафаеля. Я надихалася досить великим проміжком часу — від XIII до XVI ст. Те, що глядач побачить на сцені — не реконструкція. Хоча епоха Данте проглядатиметься усюди — в елементах, деталях, зачісках. Вбрання героїв „Данте“ — це максимально полегшені балетні костюми, така собі квінтесенція силуету. І якщо у першому акті — „земного“ життя — ми спостерігаємо на колетах та корсетах аплікації та накладення різних фактур, що створюють оксамитовий ефект старовинної коштовної тканини, то у другому від „музейності“ та „фресковості“ одягу залишаться хіба що згадки. Ті, якими живляться душі, що вже відлетіли в інші світи…».

Фото Олександри ЗЛУНІЦИНОЇ.

Найближчим часом читайте інтерв’ю з хореографом-постановником балету Ярославом Іваненком.