Музичний світ Латинської Америки

Цього прохолодного вечора звучала запальна латино-американська музика. У концерті взяли участь фіналістка телешоу «Голос країни» Аліна Башкіна (вокал), заслужений артист України Іван Чурилов (баян) та ансамбль балету «Терен» (керівник Євген Дралов). А подорож музичним світом Латинської Америки допоміг здійснити ведучий Олександр Рудько.

Перша композиція, яка прозвучала у концерті, називається «Ель Кумбанчеро» Р. Ернандеса. Кумбанчеро це той, хто танцює кумбу. Цей танець популярний в Латинській Америці й досі.

Продовжила вечір «Іспанська фієста» Ч. Коріа. Цей композитор лавреат 23-х премій «Греммі». Він помер у цьому році, лише кілька місяців не доживши до свого 80-річчя. Але його світла і запальна музика назавжди лишається з нами.

«Готель «Мамбо» М. Баузи, це весела латиноамериканська мелодія, яка прозвучала далі. У цій композиції є місце для імпровізації практично всіх музичних інструментів.

Бразилія — це не лише божевільний карнавал Ріо де Жанейро, непрохідні джунглі Амазонії, знамениті пляжі, чудові готелі і кухня, класний футбол. А ще це чудова музика Л. Кортеліні і його «Бразиліана», яка лунала цього вечора.

Мелодія «Тінь твоєї посмішки» Дж. Мендеса немов промовляє: «Коли ти поруч — розфарбовуєш мої мрії, засвітиш ранкову зорю. Кохана, зазирни мені в очі і ти побачиш, що означає життя».

Пісня «Голубка» С. Ірадьє була написана близько 1860 року. Це одна з найпопулярніших пісень у світі, яку відносять до жанру кубинської хабанери. Відомо понад 2 тисячі записів цієї пісні, а серед виконавців були Мірей Матьє, Елвіс Преслі, Хуліо Іглесіо та багато інших. А київській публіці цей твір подарувала Аліна Башкіна разом з одним із найкращих оркестрів України.

«Цілуй мене міцно» — саме так перекладається наступна пісня концерту. Композиторка К. Веласкес зізнавалася, що на момент написання пісні їй було неповних 16 років і вона сама по справжньому ще ні з ким не цілувалася.

Коли звучить саксофон, то градус пристрасті у просторі збільшується. А коли їх звучить три, стає дуже спекотно. У пориві пристрасті можна натворити й дурниць. Як підтвердження — «Саксамба для 3-х саксофонів з оркестром» В. Лазеромса.

Цього року світ відзначає сторіччя А. П’яццолли — революціонера, який перевернув жанр танго. У 1959 році він грав тур різними країнами. Під час гастролей отримав новину про смерть свого батька. Коли повернувся додому, то написав дуже сумне танго «Прощавай, Ноніно», яке внесло у концерт мінорні нотки.

Американсько-мексиканський гітарист Карлос Сантана з’явився на музичному олімпі наприкінці 1960-х років. Він став першовідкривачем у злитті жанрів року та латиноамериканського джазу. Протягом десятиріч виконавець створював композиції, де електронне звучання органічно поєднувалося з національними ударними інструментами. Його постать стала легендарною, а Дж. Газзані присвятив йому свій твір «Портрет Карлоса Сантани».

Пісня кубинського композитора О. Фарреса «Можливо» написана у 1947 році. Стала знаменитою у США. «Завжди коли запитують тебе що, коли, як і де, то ти відповідай — можливо, мабуть, може бути», — говорять її слова.

А на завершення першого відділу прозвучала італійська народна пісня «Ямайка», яка раніше лунала практично з кожної праски.

Другий відділ концерту розпочала композиція Дж. Мак-Граса «Анаконда», а на сцені до кінця музичного вечора був біг-бенд Національного академічного духового оркестру України.

Наступний твір мексиканська народна пісня «La bamba», найбільш відома у виконанні Р. Валенса, який написав її у 1958 році. Традиційна бамба часто гралася на весіллях, коли наречені виконували свій перший весільний танець. Сьогодні ця традиція в основному втрачена, але танець зберігся.

Інструментальна мелодія «Потанцюймо» мексиканського композитора П. Руїса, яка продовжила запальний вечір, була написана у 1954 році, багато разів переспівана і записана у різних версіях.

А. Сандовал, автор «Ча-ча-ча у стилі фанк» кубинський джазовий трубач, піаніст і композитор став справжньою джазовою легендою.

Мелодію Р. Габріели «Тамакун» подарував ансамбль ударних інструментів Національного академічного духового оркестру України. Ця композиція, маючи стрижень року складається з латиноамериканських мелодій.

Після цього талановиті музиканти знову повернулися до творчості А. Сандовала («Closely Dancing»). А створити святковий настрій їм допоміг ансамбль «Терен». До речі, А. Сандовал у 2016 році виступав у Львові, а в 2017−18 роках його концерти з успіхом пройшли у Київському міжнародному центрі культури та мистецтв.

«Якщо ти хочеш колись поцілувати мене, то хай краще це буде сьогодні ввечері. Поки грають мандоліни і зірки яскраві. Якщо ти маєш щось сказати, то краще, щоб це було сьогодні ввечері. Бо ще хтось може мені сказати ці слова, дуже правильні слова», — оповідає пісня Г. Манчіні «Увечері буде краще».

А пісня з репертуару «Марун 5» — «Це кохання», була написана в надзвичайно емоційний період життя її автора, коли від нього пішла кохана.

І знову на сцені твір А. П’яццолли — одна з найвідоміших його композицій «Танго свободи». Як говорив сам композитор: «В Аргентині можна змінити все — політичний устрій, валюту, ріки. Не можна змінити тільки танго».

Також прозвучала всесвітньовідома «Текіла», а завершила вечір гаряча і запальна композиція Г. Естефана «Нехай буде голосніше».

І вже зовсім скоро, а саме 28 листопада Національний академічний духовий оркестр України знову запросить своїх шанувальників до Колонного залу імені Миколи Лисенка. Цього разу це буде програма «Стихії та Всесвіт».

Фото Едуарда Межула