Музичний світ Латинської Америки

Майже кожного вечора глядачів гостинно вітає Колонний Зал імені Миколи Лисенка Національної філармонії України. «…у стилі LATINA», так називається новий проєкт Національного академічного духового оркестру України під орудою диригента Олексія Баженова.

Цього прохолодного вечора звучала запальна латино-американська музика. У концерті взяли участь фіналістка телешоу «Голос країни» Аліна Башкіна (вокал), заслужений артист України Іван Чурилов (баян) та ансамбль балету «Терен» (керівник Євген Дралов). А подорож музичним світом Латинської Америки допоміг здійснити ведучий Олександр Рудько.

Перша композиція, яка прозвучала у концерті, називається «Ель Кумбанчеро» Р. Ернандеса. Кумбанчеро це той, хто танцює кумбу. Цей танець популярний в Латинській Америці й досі.

Продовжила вечір «Іспанська фієста» Ч. Коріа. Цей композитор лавреат 23-х премій «Греммі». Він помер у цьому році, лише кілька місяців не доживши до свого 80-річчя. Але його світла і запальна музика назавжди лишається з нами.

«Готель «Мамбо» М. Баузи, це весела латиноамериканська мелодія, яка прозвучала далі. У цій композиції є місце для імпровізації практично всіх музичних інструментів.

Бразилія — це не лише божевільний карнавал Ріо де Жанейро, непрохідні джунглі Амазонії, знамениті пляжі, чудові готелі і кухня, класний футбол. А ще це чудова музика Л. Кортеліні і його «Бразиліана», яка лунала цього вечора.

Мелодія «Тінь твоєї посмішки» Дж. Мендеса немов промовляє: «Коли ти поруч — розфарбовуєш мої мрії, засвітиш ранкову зорю. Кохана, зазирни мені в очі і ти побачиш, що означає життя».

Пісня «Голубка» С. Ірадьє була написана близько 1860 року. Це одна з найпопулярніших пісень у світі, яку відносять до жанру кубинської хабанери. Відомо понад 2 тисячі записів цієї пісні, а серед виконавців були Мірей Матьє, Елвіс Преслі, Хуліо Іглесіо та багато інших. А київській публіці цей твір подарувала Аліна Башкіна разом з одним із найкращих оркестрів України.

«Цілуй мене міцно» — саме так перекладається наступна пісня концерту. Композиторка К. Веласкес зізнавалася, що на момент написання пісні їй було неповних 16 років і вона сама по справжньому ще ні з ким не цілувалася.

Коли звучить саксофон, то градус пристрасті у просторі збільшується. А коли їх звучить три, стає дуже спекотно. У пориві пристрасті можна натворити й дурниць. Як підтвердження — «Саксамба для 3-х саксофонів з оркестром» В. Лазеромса.

Цього року світ відзначає сторіччя А. П’яццолли — революціонера, який перевернув жанр танго. У 1959 році він грав тур різними країнами. Під час гастролей отримав новину про смерть свого батька. Коли повернувся додому, то написав дуже сумне танго «Прощавай, Ноніно», яке внесло у концерт мінорні нотки.

Американсько-мексиканський гітарист Карлос Сантана з’явився на музичному олімпі наприкінці 1960-х років. Він став першовідкривачем у злитті жанрів року та латиноамериканського джазу. Протягом десятиріч виконавець створював композиції, де електронне звучання органічно поєднувалося з національними ударними інструментами. Його постать стала легендарною, а Дж. Газзані присвятив йому свій твір «Портрет Карлоса Сантани».

Пісня кубинського композитора О. Фарреса «Можливо» написана у 1947 році. Стала знаменитою у США. «Завжди коли запитують тебе що, коли, як і де, то ти відповідай — можливо, мабуть, може бути», — говорять її слова.

А на завершення першого відділу прозвучала італійська народна пісня «Ямайка», яка раніше лунала практично з кожної праски.

Другий відділ концерту розпочала композиція Дж. Мак-Граса «Анаконда», а на сцені до кінця музичного вечора був біг-бенд Національного академічного духового оркестру України.

Наступний твір мексиканська народна пісня «La bamba», найбільш відома у виконанні Р. Валенса, який написав її у 1958 році. Традиційна бамба часто гралася на весіллях, коли наречені виконували свій перший весільний танець. Сьогодні ця традиція в основному втрачена, але танець зберігся.

Інструментальна мелодія «Потанцюймо» мексиканського композитора П. Руїса, яка продовжила запальний вечір, була написана у 1954 році, багато разів переспівана і записана у різних версіях.

А. Сандовал, автор «Ча-ча-ча у стилі фанк» кубинський джазовий трубач, піаніст і композитор став справжньою джазовою легендою.

Мелодію Р. Габріели «Тамакун» подарував ансамбль ударних інструментів Національного академічного духового оркестру України. Ця композиція, маючи стрижень року складається з латиноамериканських мелодій.

Після цього талановиті музиканти знову повернулися до творчості А. Сандовала («Closely Dancing»). А створити святковий настрій їм допоміг ансамбль «Терен». До речі, А. Сандовал у 2016 році виступав у Львові, а в 2017−18 роках його концерти з успіхом пройшли у Київському міжнародному центрі культури та мистецтв.

«Якщо ти хочеш колись поцілувати мене, то хай краще це буде сьогодні ввечері. Поки грають мандоліни і зірки яскраві. Якщо ти маєш щось сказати, то краще, щоб це було сьогодні ввечері. Бо ще хтось може мені сказати ці слова, дуже правильні слова», — оповідає пісня Г. Манчіні «Увечері буде краще».

А пісня з репертуару «Марун 5» — «Це кохання», була написана в надзвичайно емоційний період життя її автора, коли від нього пішла кохана.

І знову на сцені твір А. П’яццолли — одна з найвідоміших його композицій «Танго свободи». Як говорив сам композитор: «В Аргентині можна змінити все — політичний устрій, валюту, ріки. Не можна змінити тільки танго».

Також прозвучала всесвітньовідома «Текіла», а завершила вечір гаряча і запальна композиція Г. Естефана «Нехай буде голосніше».

І вже зовсім скоро, а саме 28 листопада Національний академічний духовий оркестр України знову запросить своїх шанувальників до Колонного залу імені Миколи Лисенка. Цього разу це буде програма «Стихії та Всесвіт».

Фото Едуарда Межула