Квіти як символ кохання

У Центрі сучасного мистецтва «Білий світ» завершилася виставка Олександра Яновича «Місце під сонцем». У день відкриття експозиції художнику виповнилося 55 років. З цього приводу він презентував свій проєкт-колаборацію, свіжонадрукований каталог і вибрані твори, створені у період з 2016 року й до сьогодні.

П’ять років тому Олександр відкрив свою першу персональну виставку живопису «Zero», і відтоді щодня працював над розширенням своїх творчих обріїв, звертаючись до різноманітних медіумів та пробуючи себе у сольних проєктах, співпраці з іншими митцями та кураторстві. Цього разу для презентації в Центрі сучасного мистецтва «Білий світ» художник обрав два контрастних напрямки — класичний та несподіваний. Публіка побачила вибраний живопис Олександра Яновича останніх п’яти років, а також скульптури, створені у співавторстві з друзями та колегами по цеху.

«Місце під сонцем» — це, власне, назва саме скульптурного проєкту. До нього входять 18 геометричних скульптурних композицій, дві з яких Олександр завершив сам, а решту запропонував митцям у ролі білої художньої основи. До проєкту долучилися добре знані українському глядачеві, а також молоді митці: Владислав Шерешевський, Дмитро Кришовський, Влад Кришовський, Олексій Малих, Роман Романишин, Матвій Вайсберг, Олена Придувалова, Олексій Аполлонов, Анна Стоян, Ніна Буряк, Борис Буряк, Олег Денисенко, Петро Сметана, Микола Журавель, Петро Лебединець, Борис Буряк, Олександра Кришовська та Тамара Янович.

«Працюючи з дерев’яними скульптурами, Олександр Янович стикається з проблемою закінченості твору, адже закінчення потребує одноманітних, рутинних зусиль та суттєво впливає на задоволення від процесу. Він розмірковує про час, про нескінченний рух стрілок циферблатами і про те, що трапиться, якщо стрілка покаже двадцять п’яту годину. Шукає шляхи, якими можна вийти за межі звичного, та запитує, чи може твір одного художника бути закінчений іншим і прийнятий обома. Та уявляє, як за допомогою комунікації перейти від рутини до гри», — пише мистецтвознавець Лара Дубовецька.

У день відкриття виставки відбулася презентація нового каталогу Олександра Яновича, в якому охоплені всі найбільші розробки та задуми митця і всі використані ним медіуми.

— Вже стало доброю традицією відкривати у нашій галереї виставку Олександра Яновича у день його народження, — підкреслила співзасновниця ЦСМ «Білий світ» Тамара Янович. — Раніше він представляв живопис, а цього разу вирішив зробити скульптуру і попросив своїх друзів-художників розписати її так, як вони це бачать. Це виставка-колаборація — ода тому, завдяки чому Олександр став тим, ким він є сьогодні і тим людям, яких він запросив у цей проєкт.

Олександр — людина, яка не мала ніякого відношення до мистецтва, до живопису. Раптом вісім років тому йому захотілося змінити власне життя, аби залишити слід після себе. І людина, яка раніше ніколи не брала до рук пензля, почала малювати.

Весь цей він рухається неймовірними темпами. Це вже одинадцята його персональна виставка. Чотири з них відбулося у ЦСМ «Білий світ», інші — у Київській картинній галереї, виставкових залах Львова, Луцька, Сум. Людина наполегливо працює і це дає результат.

У виставці взяло участь 18 художників. Вважаю, що це дуже цікавий, навіть унікальний проєкт. Сашко вміє добре робити, генерувати різноманітні ідеї, проєкти. Для мене він найкращий куратор.

Коли все це вигадав, то в мене було одне запитання: «Хто на це погодиться?» Адже художники звикли працювати на полотні, їм потрібна площина, яку вони будуть заповнювати. І мене найбільше здивувало, що жодна людина не сказала ні, ніхто не відмовився. Напевне, це свідчить про його авторитет серед митців.

Олександру виповнюється 55, а мені хочеться згадати той день, коли йому виповнилося 25. Всі пам’ятають 1991 рік, початок нашої незалежності. У магазинах нічого не було. У жовтні нас відправили з Мурманська у відпустку. Проводили її в Житомирі. Я мала певну суму грошей, але, як вже сказала, наші магазини тоді були пусті. Поїхала на базар і купила 25 хризантем — як символ нашого кохання. Поки їхала з базару додому, то двоє людей запитували за стільки я їх продаю.

Тоді у нас була маленька донечка Саша, а зовсім нещодавно народилася Марійка, наша онучка. А я хочу сьогодні знову подарувати Олександру улюблені квіти, аби висловити своє кохання, а також пляшку «Арманьяку», якому у цьому році також виповнюється 25.

— Ми залишаємося молодими, поки у нас палають очі, — переконана мистецтвознавиця, доктор філософських наук Світлана Стоян. — А в ювіляра не тільки завжди палають очі, він ще й запалює усіх, хто поруч. Він зміг повністю змінити своє життя і підключитися до іншої енергії — енергії творчості. Зміг максимально успішно реалізувати себе в цьому напрямку. Для мене Олексій і Тамари Яновичі — єдине ціле. Це дуже добре, коли існує така єдність, коли існує такий домашній сімейний простір. Дуже приємно, що у нас є такий світлий, білий простір — «Білий світ».

Олександр Янович подякував всім, хто долучився до проведення цього проєкту, а також тим, хто допоміг у виданні каталогу. А своїми роздумами про творчість ювіляра поділилися художники Микола Журавель, Владислав Шерешевський, Дмитро Кришовський та Петро Сметана.