Кримськотатарська мова як фундамент ідентичності
У Національному художньому музеї України відбулася урочиста презентація першого музейного аудіогіду кримськотатарською мовою. Партнерами проєкту виступили Міжнародний фонд соціальної підтримки соціальної справедливості України (IOSJ Ukraine) та Державне підприємство «Кримський дім».
Свої голоси аудіогіду подарували режисер, директор Кримського дому Ахтем Сеітаблаєв, голова ГО «Кримська родина» Аніфе Куртсеітова, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель, актриса та журналістка Ельвіна Зейнедінова, кримськотатарська філологиня Мамуре Чабанова, ведуча та філологиня Аліна Бондаренко, а також відомі актори театру і кіно з півострівної частини України, які користуються заслуженою любов’ю кримськотатарського народу.
Одним із пріоритетних завдань Національного художнього музею України є збереження культурної спадщини, до якої належить і кримськотатарська мова. Кримськотатарський півострів є невід’ємною частиною, а киримли — корінним народом України. Українське суспільство та українська держава мають докладати спільних зусиль для підтримки кримськотатарської мови поряд з українською, адже мова — це фундамент ідентичності. А Національний художній музей став першим серед українських музеїв, який запустив кримськотатарський аудіогід постійною експозицією.
— Ми як музей, що зберігає національне надбання держави, — а мова це також наше надбання, — усвідомили, що після аудіогіду українською мовою наступним має стати кримськотатарський, — наголосила Юлія Литвинець, генеральна директорка Національного художнього музею України. — До того ж від початку війни та окупації Криму питання про мову вийшло на новий рівень. Це питання про існування та безпеку цілого корінного народу України, який багато років зазнає репресій. А створення аудіогіду є нашим внеском у збереження й розвиток кримськотатарської мови. Особливо радує, що знайшлися партнери, які активно долучилися до реалізації проєкту. У ньому задіяли більше сотні людей, які перекладали, редагували тексти, дарували свої голоси, забезпечували запис та інший інформаційний супровід. Усі разом ми вклали наші знання і зусилля заради того, щоб не просто зберігати культурне надбання України, а й розповідати всьому світу історію про кожного з нас.
— Після анексії Криму наш фонд спрямував свої зусилля, щоб підтримати кримськотатарський народ, — зазначила Надія Ратке, засновниця Міжнародного фонду соціальної справедливості України (IOSJ Ukraine). Для мене це проєкт про повагу, про єдність і про те, що кожен українець повинен долучитися і підтримати побратимів, які зараз знаходяться у небезпеці. Після анексії Криму постало питання, чим я як українка можу допомогти і підтримати кримськотатарський народ, адже їхнє горе — це наше спільне горе. Коли до мене з ідеєю аудіогіду кримськотатарською мовою звернулася генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець, я двома руками була «за». Співпраця у проєкті з цим музеєм є великою честю як для нашого фонду, так і для мене особисто.
— Для мене у цьому проєкті головне, що таким чином держава демонструє свою політику щодо корінних народів, — підкреслив Рефат Чубаров, голова Меджлісу Кримськотатарського народу. — Цей проєкт показує єдність української держави з тими людьми, які перебувають в тимчасово окупованому Криму, з кримсько-татарським корінним народом. Можливо, років через 10−15 ця подія не буде видаватися такою надзвичайною. Але сьогодні хтось має робити перший крок у цьому напрямку. І таким кроком є аудіогід кримськотатарською мовою в Національному художньому музеї. Щиро вдячний музею та всім партнерам проєкту, які доклали значних зусиль, аби його реалізувати. Коли до цього музею приходитимуть відвідувачі з різних тюркських країн, вони з радістю слухатимуть аудіогід мовою, яка їм знайома.
— Тема Криму повинна залишатися в українському та світовому медіапросторі, — переконаний директор ДП «Кримський дім», ведучий заходу Ахтем Сеітаблаєв. — Я намагаюся нагадати про Крим у кожній своїй новій стрічці. А створення аудіогіду — наше спільне досягнення. Аудіогід кримськотатарською мовою — це не просто можливість для кожної людини послухати, як звучить ця мова, або як нею розповідають про твори образотворчого мистецтва. Насамперед, це потужний політичний крок. А культура, як на мене, базовий інструмент розбудови державної політики.
Лідер Кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв підкреслив, що у Криму сьогодні робиться все для знищення ідентичності кримськотатарського народу. Натомість на материковій Україні створюються умови, аби підтримувати цей народ, розвивати його культуру та мову. Голова ГО «Кримська родина» Аніфе Куртсеітова згадала про попередній проєкт — посібник з історії кримськотатарського народу, який був виданий за підтримки Українського культурного фонду українською та кримськотатарською мовою, а пізніше побачило світ і видання англійською. Висловила сподівання, що переду ще буде багато таких проєктів. Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич запевнив, що серед пріоритетів української держави завжди буде розвиток мови, літератури, освіти, культури, традицій кримськотатарського народу. А виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський розповів про плани фонду щодо підтримки культурної спадщини корінних народів України у 2022 році.
Музичний супровід заходу здійснював кримськотатарський ансамбль «Мусафір», а всі присутні змогли скуштувати національні страви кримських татар.
Фото Віктора ПАВЛЕНКА
У публікації використані матеріали, надані прес-службою музею.
Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».