Якщо безмежна влада у безумця

Першою прем’єрою Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка під час війни стала вистава Івана Уривського «Калігула» за п’єсою Альбера Камю. Прем’єрні покази відбулися на новій сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.

Якщо безмежна влада у безумця

Калігула. Це ім'я реальної особи, римського імператора з династії Юліїв-Клавдіїв, багато століть, починаючи з книги історика Свєтонія «Життя 12 Цезарів» (бл. 120 р. н.е.) асоціюється з жорстокістю, для якої не існує жодних меж, безкарністю тиранії, збоченнями, що сягають абсурду.

І в той же час його, по своєму трагічна доля інтригує, заворожує таємничою парадоксальністю, певною одержимістю. Що стоїть за його зневагою, подекуди відвертою ненавистю до всіх і кожного, з якої виникає тваринна жорстокість? Отже, Калігула у версії Альбера Камю …

— Вже давно хотів поставити цю п’єсу, — розповів режисер-постановник Іван УРИВСЬКИЙ. — Вона цікавила мене своєю складністю і важкою філософською лінією. Запропонував поставити цю виставу керівництву Театру Франка. Наші інтереси співпали. П’єса здавалася дуже актуальною, хоча це було ще влітку минулого року. Звісно, тоді вона сприймалася зовсім по-іншому ніж зараз. З початком війни змінилася і тема, і про що власне ця вистава. У ній порушили багато тем, кожен глядач відкриє тут для себе щось своє. А одна з головних тем антифашистської п’єси Альбера Камю, що абсолютна влада — це велике зло. А якщо цю абсолютну владу поєднати з божевіллям, то можуть виникнути жахливі речі. Особливо актуальна ця тема саме зараз.

Більшу половину репетицій провели ще до війни. Зізнаюся, повертатися до репетиційного процесу було важко і морально, і психологічно. Непросто було продовжувати роботу саме над цією п’єсою. Але ми вирішили не зупинятися на середині дороги і продовжили готувати прем’єру. Отож, подальші репетиції відбувалися у період війни. Звісно, це був напружений період роботи. Війна не лише змінила тему вистави, про що я говорив вище, а й кожного з нас.

П’єса Камю дуже велика і складна. Я зробив значні скорочення і залишив лише п’ять дійових осіб. Загалом вистава триває одну годину і двадцять хвилин. Думаю, що на сьогодні така тривалість — найоптимальніший варіант.

На щастя змогли зібратися тим складом, що планувався спочатку. Роль Калігули в одному зі складів виконує Віталій Ажнов. Він грав у моїх попередніх виставах — «Лимерівна» та «Безталанна». А з другим виконавцем головної ролі Олександром Рудинським працювали разом у «Пер Гюнті» та «Лимерівні». За нашою концепцією вони обоє чудово підходять на цю роль. У них є молодість і той темперамент, який потрібен для ролі Калігули.

У цій роботі також задіяні класні актори: Тетяна Міхіна, Людмила Смородіна, Олена Хохлаткіна, Ксенія Баша, Олександр Печериця, Дмитро Рибалевський, Акмал Гурєзов. Я їх усіх добре знаю, всіх люблю. Ми зробили разом не одну виставу. Це був цікавий творчій процес роботи.

А з Романом Ясіновським, який нещодавно прийшов до Театру Франка, я працював уперше. Це теж дуже цікава творча особистість. Бачив його в інших виставах, а зараз відкрив для себе зовсім з іншого боку.

Сценографічне рішення робив Петро Богомазов, з яким ми створюємо вже не першу виставу. Він зробив простір, в якому дуже зручно працювати і який дає багато можливостей робити виставу дуже мобільною внутрішньо. Костюми створювала Тетяна Овсійчук, з якою я робив «Безталанну». П’єса писалася у середині ХХ століття, саме цієї доби і костюми. Хоча й сьогодні герої могли б бути у таких самих костюмах. Як відомо Калігула любив перевдягатися в жіночій одяг і в богів, ми вирішили це об’єднати і вийшов образ Венери. Загалом, хотів би сказати, що мені дуже зручно працювати разом з Петром і Тетяною. Сподіваюся, що це наша далеко не остання спільна робота.

Музичним оформленням займався разом з Олександром Кришталем. Підібрали музику сучасних композиторів, яка, на нашу думку, суголосна подіям, що відбуваються на сцені.

Поки що відбулися лише прем’єрні покази вистави. Потрібно проаналізувати нашу роботу і зробити висновки. Можливо до наступних показів у серпні щось змінимо. А я вже думаю, щодо майбутніх постановок. Сподіваюся, що глядач дізнається про них зовсім скоро.

А наступні покази вистави «Калігула» відбудуться 16, 19 та 30 серпня.