Творчість воєнного стану

У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе відбулася виставка студентів Фахового коледжу мистецтв та дизайну «Пробудження світла». На ній було представлено близько шістдесяти робіт дванадцяти молодих художників.

Творчість воєнного стану

— Викладаю у цьому коледжі вже четвертий рік, — розповів куратор виставки Дмитро КОВАЛЬ. — За цей час втілили в життя багато цікавих проєктів. Це виставки-конкурси, які відбувалися в нашому фаховому навчальному закладі: «Осінній букет», «Зимова графіка», «Віддзеркалення душі». Найкращі твори, які були представлені на цих виставках, ми показали минулого року у Музеї Павла Тичини. Після того, як почалася повномасштабна війна з Росією, всі заплановані проєкти, звісно ж, відклалися.

Нова виставка багато в чому символічна. Вона представляє творчість студентів періоду воєнного стану. Страшні події, які розпочалися 24 лютого, відображають внутрішні переживання, все, що наболіло у серцях наших вихованців.

Експозиція побудована досить циклічно. Представлені живописні й графічні твори. Переважно — це традиційний живопис. Тут відображені враження студентів від мандрівок різними регіонами України та іншими країнами. Дехто створив цілі серії пейзажів з видами Данії, Німеччини. Приміром, Михайло Сенченко, подорожуючи країнами Європи написав близько шістдесяти таких робіт. Софійка Абдуллаєва представила графічні роботи на релігійну тематику. З її творів, зроблених з натури в храмах постають янголята або надгробні скульптури. Зараз дівчина мешкає в Німеччині. З нетерпінням чекаємо на її повернення в Україну. А твори Поліни Степанської та Марії Ілларіонової мандрують пересувними виставками по Україні, організатором цих виставок є Національна спілка художників України.

Виставка найхарактерніше розкриває те, що сьогодні переживає молоде покоління. І те, що в них народилося сьогодні, відобразиться у наступних творах молодих митців.

Раніше ми проводили виставки враховуючи специфіку нашого навчального закладу. Переважно це були роботи з дизайну. Вже другий рік у нас працює факультет живопису. І ця вистава саме живописного, класичного спрямування. Представлені твори відображають мистецьку школу Київщини і всієї України.

Вважаю, що кожен представлений тут твір у художньому відношенні вже відбувся. А сама виставка виглядає досить зріло і художньо.

Не випадково обрали для проведення виставки саме Музей-майстерню Івана Кавалерідзе. Адже хотіли, щоб вона відбулася у самому серці столиці — на Андріївському узвозі. Виставка набула певного резонансу. Її відвідали почесні гості, відомі діячі культури та мистецтв України, студенти інших мистецьких навчальних закладів. За словами відвідувачів, вихованці нашого коледжу показали досить високий рівень, відчувається, що їх навчають професіонали своєї справи.

Перше слово у назві нашого навчального закладу — фаховий. Вже сама назва говорить про фахову підготовку. Наша освіта допомагає майбутнім митцям розкрити своє світосприйняття, яке вони вже гарно трансформують у творчості і, думаю, зможуть у майбутньому фахово ілюструвати свої переживання і почуття. Весь педагогічний колектив нашого коледжу дуже вболіває за своїх вихованців.

Ця виставка перша, що транслює наш освітній напрямок. І я цю виставку організовую вперше як завідувач комісії живопису і образотворчого мистецтва у нашому коледжі. Вважаю, що наші студенти мають великий творчий потенціал. Сприймаю їх як молодших колег. Щиро вірю в їхнє велике творче майбутнє. Вони багато що підкреслять, творчо оформлять, розвинуть, передаватимуть кращі традиції нашої мистецької школи майбутнім поколінням.

Такі виставки на сьогоднішній день мають дуже велике значення. Важливо у такі непрості часи робити мистецькі заходи. Представляти наше творче майбутнє, за яке воюють українські бійці. Вклоняюся молоді, яка, незважаючи на складні обставини, достойно представляє своє мистецтво, розвиває культуру рідної країни.

Ось що розповіли про виставку самі її учасники.

Олександра Ярмоленко:

«Коли почалася війна, то я кілька місяців перебувала в Польщі. Зізнаюся, що в цей час майже не хотілося малювати. А коли повернулася в Україну, то відразу відчула натхнення. Представлену на виставці картину «Чути дзвін» я намалювала на першому пленері після повернення додому. На ній зобразила один з найкращих храмів Києва — Володимирський собор.

А робота «Вересневий натюрморт» створена ще минулого року. Для мене вона сьогодні як відлуння минулого. Ця виставка перша в моєму житті. Сподіваюся, що попереду буде ще багато таких виставок. Дуже вдячна за можливість взяти у ній участь нашому педагогу Дмитру Ковалю. Якщо раніше я думала, що малювання для мене це лише захоплення, то вже зараз замислююсь над тим, аби присвятити мистецтву своє життя".

Дар’я Князєва:

«Спекотне літо» — моя перша серйозна робота. Саме найтепліша пора року надихнула мене на її створення. Працювала довго, але в цілому залишилася задоволеною тим, що зробила.

А картина «Дари осені» на сьогодні крайня в моєму творчому доробку. Робота виконана олійними фарбами. Тут вперше навчилася користуватися мастихіном. Для мене це було справжнє відкриття. А ще я дізналися, як чудово можна робити переходи кольору.

«Голодна кутя» — поки що найбільша за розміром картина з моєї колекції картин. Малювала її досить довго. Натомість «Ранок на озері» створила на одному подиху.

Малюю з самого дитинства. Брала участь у багатьох конкурсах. Коли навчалася у старших класах, то зрозуміла, настільки важливим для мене є мистецтво. А навчаючись у Фаховому коледжі мистецтв та дизайну відкрила для себе багато нового".

Марія Ілларіонова:

«Коли почалася повномасштабна війна з Росією наш коледж перейшов на дистанційне навчання. Я продовжувала малювати за своїми спогадами. Брала участь у благодійних аукціонах на підтримку ЗСУ.

Крім нових, представляю на виставці одну зі своїх більш ранніх робіт, де зобразила один з моїх найулюбленіших краєвидів Києва.

Дуже люблю спостерігати за навколишнім середовищем. Коли подобається атмосфера, що мене оточує, я починаю малювати. Мрію стати професійною художницею.

Багато потрібних і корисних навичок здобула у колежі. Поступово приходить і досвід. Дуже подобається та творча атмосфера, що панує в коледжі. А мистецтво допомагає віднайти віру в майбутнє".

Олександра Люш:

«Натюрморт на тлі Києва» намалювала ще до війни. Пам’ятаю, як легко і швидко він створювався. Зізнаюся, що під час війни малювати стало складніше. Представила на виставці одну зі своїх кращих робіт часів воєнного стану — «Соняшники», малювала її з натури. Ще одна з недавніх робіт — «Ботанічний парк». Хочу й далі займатися живописом. Бачу в цьому своє майбутнє. І сьогодні мистецтво мені допомагає пережити ці нелегкі часи".

Поліна Степанська:

«Мої роботи, які представленні на виставці «Пробудження світла» вільні і були створенні дуже швидко. Вони етюдні-легкі, світлі, сповнені повітрям.

На мою думку, ті роботи, які були написані невимушено та просто найкраще підходять під тему цієї експозиції, бо для мене «Пробудження світла» — це в першу чергу про спокій, гармонію, світ, енергію, і в якомусь сенсі, навіть, про оптимістичні настрої на майбутнє".

Михайло Сенченко:

«Мої твори представлені на виставці були написані та намальовані в період переховування в підвалі і вже у Німеччині, куди я евакуювався. Начерки були перенесені на папір з підвальних буднів. Більшість матеріалів я залишив у дома, тому і малював на чому було. Робити живопис не було можливості через небезпеку. Вуличні бої, бомбардування

Вже у Німеччині нас поселили в гуртожиток в маленькому живописному містечку. Пейзажі були написані з околиць".

Софія Абдуллаєва:

«Взагалі я більше люблю малювати людей, що видно на більшості моїх начерків. Але як приїхала у Німеччину, де досі перебуваю, відкрила для себе пейзажі.

Місцевість в якій я живу наповнена лісами, ріками й полями, куди я ходжу на пленери. Також тут доволі багато католицьких церков, в яких купа різноманітних релігійних скульптур. Я дуже люблю релігійну тематику, тож часто їду до церкви в сусідньому місті звідки мої останні малюнки".