Музичні подарунки серпня від Національної філармонії

На фасаді музичної академії італійського міста Болоньї є меморіальна табличка Максиму Березовському. Поруч — пам’ятна дошка ще одному талановитому іноземцю, що тут навчався: австрійцю Моцарту. Втім, ім’я Моцарта нині відоме на цілий світ, музика його вже котре століття не сходить із концертних майданчиків. Тоді як творча спадщина Березовського, що народився у Глухові на Сумщині, по крупиночках торує собі шлях до слухача. До якогось моменту він був знаний як творець «російського хорового концерту» (серед яких найвідоміший — «Не отвержи мене во время старости»). Насправді Березовський, крім духовних концертів, є також автором опери, низки інструментальних творів, зокрема камерних симфоній. Лиш 2002-го, тобто майже через 200 років по смерті композитора, в архівах Ватикану було знайдено його Симфонію № 1 до-мажор, що вважалася втраченою. Кілька років тому твір прозвучав в Україні.

У виконанні «Київської камерати» ми почуємо Симфонію № 2 соль-мажор Дмитра Бортнянського. Солісти — Ярослава Некляєва (арфа), Дмитро Кузьмін (флейта), Катерина Бойчук (скрипка).

9 серпня. Київський камерний оркестр: Бах, Гендель, Марчелло

Київський камерний оркестр представить барокову музику. У програмі концерту, крім творів Йоганна Себастьяна Баха та Георга Фрідріха Генделя, прозвучить Концерт для гобоя з оркестром ре-мінор Алессандро Марчелло.

Алессандро Марчелло (1669−1747) — італійський композитор, що народився, працював і помер у Венеції — був сучасником Баха й Генделя. Втім, хоч і менш знаний за своїх знаменитих колег, він залишив доволі цікаву творчу спадщину. За життя вважався композитором-аматором, адже писав музику виключно для власного задоволення. Водночас, основними сферами його діяльності були математика, філософія й поезія. Серед його музичних творів — сольні кантати й скрипкові сонати, близько двох десятків камерних концертів для різноманітних сольних інструментів. Власне, один із найвідоміших із них — ре-мінорний Концерт для гобоя, вперше опублікований 1717 року. Особливою популярністю користується друга частина концерту, знамените Adagio. Переклад цього концерту для клавіру свого час здійснив ніхто інший, як Йоганн Себастьян Бах.

10 серпня. «Учні чаклуна». Концерт пам’яті Ігоря Палкіна

Концерт «Учні чаклуна» диригентка Наталія Стець присвячує пам’яті свого вчителя й друга, знаного українського диригента Ігоря Палкіна. У програмі — музика Густава Малера, Моріса Равеля, Поля Дюка, Фелікса Мендельсона-Бартольді.

Ігор Палкін відійшов після важкої тривалої хвороби у серпні минулого року. Маестро працював із симфонічним оркестром філармонії упродовж двадцяти п’яти років, починаючи від 1997-го. Фанатично відданий свій справі, він виступав на сцені практично до останніх днів. Як грім з ясного неба прозвучала звістка про відміну репетицій, а відтак — концертів Маестро… Ігор Палкін здійснив низку оперних постановок, пропагував шедеври світової класики, знайомив слухачів з найкращими творами українських композиторів. Працював у Національній музичній академії Україні, де виховав плеяду українських диригентів нової ґенерації. Наталія Стець — одна з них.

11 серпня. Національний симфонічний оркестр України. Солістка — Єва Рабчевська

Благодійний фонд VERE MUSIC FUND та Фундація Лятошинського у співпраці Національним симфонічним оркестром України під орудою диригента Володимира Сіренка представлять концерт із творів Ріхарда Штрауса, Бориса Лятошинського, Ференца Ліста й Макса Бруха. Солістка — Єва Рабчевська.

Єва народилася 1996 році у Львові. Закінчила Львівську спеціалізовану музичну школу імені Соломії Крушельницької та Київську спеціалізовану музичну школу імені Миколи Лисенка. Згодом продовжила навчання у братиславській консерваторії. Навчалася також у Queen Sofia College of Music у Мадриді та Hochschule für Musik Hanns Eisler у Берліні. Нині — вона студентка берлінської Karajan-Akademie. Вже сьогодні музикантка має запрошення на роботу у складі легендарного оркестру Berliner Philharmoniker.

У концерті з Національним симфонічним оркестром Єва Рабчевська виконає соль-мінорний скрипковий Концерт № 1 Макса Бруха. Твір присвячено видатному скрипалю Йозефу Іоахіму, другу композитора.

12 серпня. «Органний речиталь Валерії Балаховської»

Валерія Балаховська — одна з найкращих українських органісток. Органом вона зацікавилась ще у музичній школі, беручи факультативні заняття у Володимира Кошуби. Вищу музичну освіту у київській консерваторії отримала за фахом «фортепіанне мистецтво» й «орган». Відтак продовжила вдосконалювати органне виконавство, студіюючи у провідних професорів Німеччини, Словаччини, Швейцарії й Австрії.

У програмі органного речиталю Валерії Балаховської прозвучать твори як давніх майстрів, Йоганна Себастьяна Баха й Дмитра Бортнянського, так і українських композиторів минулого й сучасного століть, Миколи Колеси, Євгена Льонка і Віктора Гончаренка.

14 серпня. Вівальді, Гоноболін. «Пори року»

Свої «Пори року», як відомо, створили чимало митців, і не лише в музиці. Одним із найвідоміших шедеврів епохи бароко є знаменитий цикл для скрипки з оркестром «Пори року» Антоніо Вівальді. Національний ансамбль солістів «Київська камерата» й солістка Богдана Півненко виконають «Пори роки» Вівальді й сучасного українського композитора Олександра Гоноболіна. Диригенти — Олег Маринченко та Олександр Гоноболін.

Олександр Гоноболін — почесний громадянин Херсона. Маестро знаний передовсім як скрипаль-віртуоз. Втім, сценічну діяльність скрипаля поєднує із композиторською творчістю. Створив понад 200 творів різних жанрів, багато з яких увійшли до репертуарів виконавців в Україні та в інших країнах. Це, зокрема, твори для скрипалів та віолончелістів. На початку великої війни під звуки сирен і снарядів, що розривалися, композитор написав в окупованому Херсоні п'єсу для скрипки з оркестром «Плач скрипки». На щастя, після двох місяців в окупації музиканту вдалося виїхати з міста.

У нинішньому концерті Гоноболін постане у двох своїх іпостасях: як диригент і як композитор.

17 серпня. Симфонічний оркестр Національної філармонії. Соліст — Максим Шадько (фортепіано)Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою головного диригента Миколи Дядюри та соліст Максим Шадько виконають музику Бетховена. Третій бетховенський фортепіанний концерт піаніст-віртуоз Максим Шадько уперше зіграє у Колонному залі в якості соліста Національної філармонії.

Максим народився 1993 року у Харкові. Навчався у Харківській спеціалізованій музичній школі Харківському національному університеті мистецтв імені Івана Котляревського, де у 2022 році отримав науковий ступінь доктора філософії з музичного мистецтва. У 2013 та 2014 роках музикант був співорганізатором Міжнародного фестивалю для молодих композиторів та виконавців «Дні нової музики у Харкові / Days of new music in Kharkiv».

Максим Шадько неодноразово виступав як соліст разом із Національним симфонічним оркестром України, Харківським філармонічним оркестром, Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, Молодіжним симфонічним оркестром «Слобожанський». Від 2023 року піаніст є штатним солістом Національної філармонії України.

21 серпня. «Літній вечір у Парижі»

Національний камерний ансамбль «Київські солісти» під орудою диригента Ігоря Пучкова представить музику французьких композиторів. Прозвучать найпопулярніші твори французької класики — Увертюра до опери Бізе «Кармен», «Дівчина з волоссям кольору льону», «Павана» Равеля та інші. На завершення концерту музиканти виконають інструментальну версію знаменитої пісні «La vie in rose» («Життя в рожевому кольорі») легендарного американського джазмена Луї Армстронга. Свого часу пісня стала візитною карточкою знаної французької співачки Едіт Піаф.

24 серпня. Концерт української музики до Дня незалежності України

Головне свято країни Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою диригента Віктора Олійника запрошує відзначити концертом української музики. Музичне ХХ століття у різні періоди своєї історії постане крізь призму творів Бориса Лятошинського, Левка Ревуцького, Левка Колодуба й Івана Карабиця.

Перший концерт для оркестру Івана Карабиця (1945 — 2002) написано 1981 року до 1500-річчя заснування Києва, звідси й назва твору: «Музичний дарунок Києву». Це зразок майстерного поєднання принципів концертності й симфонії. Композитор тут вдається до оригінальних діалогічних форм: з одного боку — вибудовує своєрідний діалог між контрастними оркестровими групами, а з іншого — між інструментами мідної групи. Твір є певним музичним портретом міста, в якому жив і працював Іван Карабиць. Перша українська рапсодія українського симфоніста Левка Колодуба (1930 — 2019) написана 1960 року. Твір створено на вістрі модної тоді «нової фольклорної хвилі» (що розвивалася паралельно із авангардною течією). Композитор створив колоритну рапсодію на основі фольклору західного карпатського регіону.

Моторошна історія пов’язана з фільмом «Тарас Шевченко» режисера Ігоря Савченка, до якого Борис Лятошинський (1894 — 1968) написав музику. Стрічка із Сергієм Бондарчуком в головній ролі вийшла у всеукраїнський прокат до 90-річчя від дня смерті Шевченка 17 грудня 1951 року, рівно через рік по смерті режисера, який не встиг завершити свою роботу. Незавершену режисерську версію «Шевченка» перед прокатом показали «великому кінокритику» Сталіну, і той висловив до фільму кільканадцять зауважень. Ніхто не наважився повідомити вождю, що режисер помер, тож картину звершували учні й асистенти Савченка, враховуючи, звісно, всі зауваги Йосипа Віссаріоновича. Заідеологізована картина була відзначена 1952 року почесним дипломом на кінофестивалі у Карлових Варах. А оригінальний перший варіант фільму, що нібито зберігається у російському Держфільмофонді, і досі ніхто не бачив… Щодо музики Лятошинського, створеної для фільму, то вона згодом була перероблена композитором у сюїту.

На завершення прозвучить віртуозний Концерт для фортепіано з оркестром композитора-модерніста Левка Ревуцького (1889 — 1977), де сольну партію виконає піаніст Роман Рєпка. Роботу над Першим концертом, присвяченим Рейнгольдові Глієру, Ревуцький розпочав ще у консерваторські 1930-ті роки. Втім, твір має декілька авторських редакцій (остання датована 1963-м). Цього разу концерт прозвучить у своїй першій редакції.

26 серпня. Олександр Козаренко: MUSICA RUTHENO

LIATOSHYNSKYI CAPELLA під орудою диригента Богдана Пліша представлять монографічну програму із творів українського композитора Олександра Козаренка (1963 — 2023). У цьому році йому виповнилось би 60.

«Геніальний та дуже непосидючий» — так із теплотою відгукуються про Козаренка колеги. Композитор, піаніст і музикознавець, він відійшов у засвіти 21 березня цього року.

Олександр Козаренко родом із Коломиї. Він закінчив Львівське музичне училище, Київську консерваторію й аспірантуру. Стажувався у Вюрцбурзькому університеті (Німеччина). Від 2001 року мав статус доктора мистецтвознавства. Викладав на кафедрах композиції й історії музики Львівської музичної академії, де завідував кафедрою філософії мистецтв, був професором історії музики та культури Українського Вільного Університету у Мюнхені.

Козаренко-композитор працював у найрізноманітніших жанрах, писав музику для симфонічного й камерного оркестрів, для голосу й хору, інструментальні твори, музику до театральних вистав тощо. Першим виконавцем його камерної опери для контр-тенора й інструментального ансамблю був незабутній оперний співак Василь Сліпак, що загинув від кулі російського снайпера 2016 року на Донбасі.

У програмі концерту прозвучать ораторія «Страсті Господа нашого Ісуса Христа», Камерна симфонія «Sinfonia Estravaganza"для гітари, ударних і струнного оркестру, «П'ять весільних ладкань з Покуття» для голосу і камерного оркестру та «Concerto Rutheno» для камерного ансамблю.

30 серпня. Київський камерний оркестр: Дворжак, Волтон

Київський камерний оркестр під орудою головної диригентки Наталії Пономарчук представить романтичну концертну програму із творів чеського класика Антоніна Дворжака та англійського композитора ХХ століття Вільяма Волтона.

Серенада — один із найромантичніших старовинних жанрів. У середньовіччі серенаду — ліричну композицію із адресною присвятою — відчайдушні трубадури під гітару чи лютню виконували під вікнами коханої. Коханій присвятив свою Серенаду й Антонін Дворжак. Тільки замість гітари на честь дружини композитора, Анни Чермакової, звучить цілий оркестр. Ностальгійно-лірична за своїм характером і Соната для струнних Вільяма Волтона, створена 1971 року. Ця композиція містить також певну долю експресії — аж до «шенберґівських» мотивів у другій частині. Хоча твір залишається виключно у тональній площині.