Україна-Іспанія — музичний місток

Про цю виставу можуть добре розповісти віршовані рядки:

«Шафранова троянда —

пихата квітка,

яка розквітає на сході сонця

і вмирає, коли настає вечір.

Кохання таке ж крихке,

як ця квітка-одноденка.

Люблять у сутінках

і забувають опівночі".

Перед премʼєрним показом відбулася прес-конференція, де обговорили особливості спільної роботи над цим проєктом, важливості діалогу між культурами, який допомагає краще зрозуміти історичний, соціальний і художній контекст двох країн.

— Культура під час війни є терапією для людей, а також потужним голосом протесту, — наголосив Богдан Струтинський, народний артист України, очільник Національної оперети України. — І коли до нас приїжджає іспанська творча група за підтримки Посольства Іспанії в Україні — це означає, що іспанський народ підтримує Україну в боротьбі з ворогом. І ця наша спільна робота є процесом взаємозбагачення, що допомагає людям краще розуміти одне одного, підтримувати духовну силу та створювати нову перспективу майбутнього, незважаючи на випробування війни.

Хотів би подякувати українському глядачеві, який ходить до театру і голосує аншлагами, янголам неба — Збройним Силам України і партнерам, які допомогли створити цей фантастичний проєкт. Також хочу подякувати пану послу за ту мить, що сталася два роки тому. А рік тому, 8 грудня ми створили перший спільний проєкт «Вечір сарсуели». Тоді до нас приїздили іспанські вокалісти. А зараз вийшли на новий рівень — створили спільну виставу у постановці Ігнасіо Гарсіа, нашого великого друга і патріота України.

Це складний проєкт, складна музика для України, вона дуже цікава, розширює палітру українського музичного театру. Ми звикли до Штрауса, Кальмана, Легара, тих відомих композиторів, чиї твори зараз йдуть на сцені Національної оперети України. А це нова музика, яка дуже гармонійно влилася в наш колектив. Ще раз дякую пану послу за співпрацю.

— А я в першу чергу маю подякувати Богдану Струтинському і Театру оперети за те, що вони наважилися на такий крок — розширити горизонти і принести сюди нашу музику, — зазначив Рікардо Лопес-Аранд Хагу, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Іспанії в Україні. І ще хочу подякувати Ігнасіо Гарсіа, який поставив цей спектакль. Він приїздив до Києва багато разів, аби цей проєкт був реалізований. Дуже вдячний за його відданість справі і його талант.

Ця музика дуже іспанська, але Богдан Струтинський і його команда зробили цю музику українською. Ця вистава залишиться в репертуарі театру і стане українським надбанням. Таким чином ми вибудовуємо живі мости між нашими народами, між нашими країнами.

— Ця вистава розкриває не лише музику певного регіону, а й культуру загалом, до якої можна доторкнутися, — переконаний Сергій Дідок, диригент-постановник, заслужений діяч мистецтв України. — Ми збагатили цю постановку танцями з інших сарсуел, таким чином вона відрізняється від тих постановок, які йдуть у Мадриді та інших містах Європи.

Сьогодні ми презентуємо на лише сарсуелу як жанр, а ще й іспанську музичну культуру завдяки нашим артистам і всім цехам театру, які долучилися до цієї роботи. Дякую пану послу, який надав інтенсивний майстер-клас для наших танцюристів, що опановували кастаньєти. Для нас це певний експеримент. Але ми завжди тримаємо слова і реалізовуємо нові проєкти не боячись якихось труднощів. Саме тому маємо такий прекрасний результат. Сподіваюся, що ця сарсуела через свою пристрасну музику, запальний італійський темперамент і харизму стане ще однією родзинкою нашого репертуарного списку.

— Головна ідея постановки, яку ми представляємо в Національній опереті України (прем'єра якої також відбулася в Театрі Сарсуела (Мадрид)), полягає у точному відображенні справжньої сутності сільської місцевості Ла-Манчі та її жителів, — розповів Ігнасіо Гарсіа, режисер-постановник. — За допомогою цієї концепції ми намагаємося висвітлити дві важливі ідеї з естетичної точки зору, які є в лібрето та музиці: важкість і шляхетність праці в сільській місцевості (скромність і бідність іспанського сільського життя кінця 19-го століття), зміну пір року, як спосіб організації польових робіт через метафору всіх циклів життя, а також кохання та складних почуттів, які відображені у творі.

Зізнаюся, я стільки часу провів у цьому театрі, що оперета вже стала рідним домом. Хочу подякувати пану послу і всій команді посольства, які дали можливість побудувати цей місток між культурами. Також хочу подякувати всім акторам, особливо музикантам за цю роботу. Українські виконавці можуть бути прикладом для артистів з інших країн того, як вони працюють в такий важкий час.

Ця сарсуела дуже відома. Кожного року її ставлять в різних театрах Іспанії. Але до цього вона жодного разу не звучала ні в Україні, ні українською мовою. Дякую перекладачеві Сергію Борщевському.

«Шафранова троянда» говорить не лише про іспанські цінності, а про цінності, які притаманні всьому світові — любов до землі, жага справедливості. Українські глядачі матимуть велике щастя бачити цей спектакль. Ви ще більше збагатитеся. Мене тішить, що іспанською сарсуелою ми принесемо вам трішки світла, трішки тепла.

Бурхливі оплески вдячної публіки у перший день показу вистави отримали актори театру Яна Татарова-Цуцкірідзе, Ольга Федоренко, Валентина Донченко-Бутковська, Микола Бутковський, Дмитро Шарабурін, Кирило Басковський, Валентин Котенко, Арсен Курбанов, Ігор Матейко, Вікторія Бусел, а в наступні два дні — їхні колеги.

Залишається побажати «Шафрановій троянді» повних аншлагів, а Національній опереті України — нових цікавих проєктів.

Фото Анатолія Федорціва.