Творча дорога Марії Франчук

Розпочала своє вітання завідуюча музеєм Юлія Онопрієнко: «Розкидані фрагменти» так гармонійно увійшли в три зали, де кожний по своєму заповнили закінченою композицією простір, що дають змогу глядачу переходячи з одного залу до іншого вибирати для свого серця щось те своє важливе, що запам’ятовується…"

Лауреат Шевченківської премії, Павло Мовчан, відмітивши оригінальне бачення світосприйняття всесвіту і часу в творах мисткині, побажав Марії цю тему поглиблювати, бо це тепер дуже актуальне, наголосивши, що Марія торує свій авторський шлях у мистецькому розмаїтті сучасної України. Вона бачить в поза просторі героя, що, як і ми, земляни, живе надіями та робить що може для замирення Всесвітів. Академік Георгій Філіпчук, вітаючи Марію підкреслив, як добре, що є продовження творчих династій (на прикладі родини Франчуків), і побажав і далі творити для блага і процвітання України. Заслужений журналіст України Валентина Давиденко підкреслила в своєму вітальному слові, що донька художника Валерія Франчука не відпочиває на його здобутках — вона досліджує і показує нам дорогу незвичайно-захоплюючу. Професор богослов'я Сергій Присухін охарактеризував тему над якою вже не один рік так активно і цілеспрямовано працює Марія, як творче осмислення божого промислу. Мистецтвознавець Дана Пінчевська високо оцінила відчуття кольору, майстерність і самобутність бачення світу молодою художницею.

На презентації також виступили член спілки письменників України Оксана Гандурська, письменник Микола Павленко, голова координаційної ради з питань захисту української мови, журналіст, перекладач Тарас Марусик, письменниця Тетяна Маричевська. Автор виставки Марія Франчук подякувала гостям і коротко виклала концепцію своїх творів і з чим вона йшла до людей створюючи їх. До гостей з подякою за підтримку творчості Марії звернулися батьки Марії Валерій та Аполлінарія Франчуки.

Кожен з присутніх знаходив у творах художниці щось цікаве і близьке саме йому.

Тут варто роз’яснити, що персональна виставка Марії Франчук в музеї-квартирі П.Г. Тичини — була лише першою із двох рівноцінних представлень авторкою своїх творчих здобутків. Виставка що відкрилася 17 Березня 2025р. в будинку Актора на вул. Ярославів Вал, 7, стала своєрідним весняним диптихом шанувальникам її творчості.

Ведучим мистецького заходу був батько Валерій Франчук він охарактеризував твори так:

«Розкидані фрагменти» це бачення художницею незвіданих світів, що існують десь там. Та головне! — Маріїні притчі, ті небо-краї, навіюють глибокі роздуми-мрії, та ставлять болючі запитання, часто без відповідей, які так необхідні в цей важкий час нам землянам. Запитання, куди ми летимо, та про той незнаний та невидимий світ, якого ми і є невід’ємною частиною. Марія відкриває нам дуже незвичне, таємно-загадкове, але таке привабливе дійство цілу фантазійну цивілізацію. Вона наділяє свого героя можливо для нас містичними рисами, чи гротескно виразною анатомією але гармонійно вплітає силует свого героя Ісая у фантастичні позаземні краєвиди. Глядач вдивляючись в цей безмір, стає теж скитальцем-мандрівником та йде поряд, з надією, що Ісай, разом з нами, знайде свій загублений колись світ і буде в ньому мати щастя жити. А може тому і літає Марія в те безмежжя, бо знає, що, не дивлячись ні на що, там немає московита — там-то і панує мир, любов та злагода поміж людьми, бо лише вибраним Бог дає крила для польоту… До вітального слова запрошую маму Марії, Аполлінарію Михайлівну".

«Хоча Марія довгий час після закінчення академії мистецтв не брала участі у виставках, — будемо надіятися що це в минулому. Та нові композиції все-таки вона розробляла. Тому, назва виставки відповідає тематиці творів мисткині: це зібрані з різних років графічні листи; це серія оригінальних монотипій; це роздуми про теперішній дуже відповідальний час для життя держави; це її, виконані в комп’ютерній графіці образи галактичного скитальця Ісая, котрий в тому незбагненному вимірі, через великі випробування шукає собі подібних „галактян“, щоб розпочати нове життя-буття рідної планети, надіючись, що загарбники, котрі колись захопили його небо-край, ніколи не повернуться. Таке авторське бачення цієї історії. В ній так переплітаються долі України і того Всесвіту. Так вона по-філософськи зуміла підійти до дилеми стосунків між собою нас, Землян, і прибульця, де йде вічне протистояння Добра і Зла. Тому, тема яку так сміливо винесла на суд глядачів Марія Франчук в своїх думках-мріях, переживаннях, дуже актуальна і важлива».

Мирослава Пінковська в своєму слові-привітанні сказала: «Дивуюся, як змогла передбачити ще в 2015р. Марія теперішні трагічні події, що прийшли з агресією дикої орди-Московії на мирну Україну! Це як біблійні сюжети про Каїна і Авеля! Це притчі із послань пророків і святих!». Про мислення в своїх творах категоріями вічності та боротьби добра і зла, сказала Людмила Гривачевська: «Вражає! Марія цей задум втілює вже майже десять років, щоразу заглиблюючись». Анатолій і Людмила Чернявські згадали минулі зустрічі в майстерні тата Марії, Валерія Франчука, бо вже тоді юна художниця малювала «Жар-птаху Сонце» на великих картонах, так впевнено, так правдиво передаючи фарбами свої емоції, що вони здивувалися і тоді, і тепер. А мисткиня Лариса Давиденко, котра вперше побачила твори Марії, щиро привітала авторку вернісажу і побажала не зупинятися в дослідженні і проявленні історії-діяння Ісая.

Старший науковий співробітник музею-книги Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Галина Карпінчук згадала про персональну виставку Марії Франчук у 2010р., ті яскраві твори, котрі представила мисткиня на «Лаврському пленері» в 2013р. Тоді їй вдалося через вдалі композиційні рішення передати настрій, що визивав у відвідувачів хорошу реакцію, особливо на створені Марією святі образи Лаври.

Галина Синько із музею-майстерні І.П. Кавалерідзе, з захопленням говорила про виставку Марії Франчук в їхньому центрі мистецтв в 2018 році. А бажання йти своєю дорогою в мистецтві потрібно не лише вітати, а старатися всіляко підтримувати і допомагати.

Щиросердечно і тепло вітала родичку родина — молоде покоління, правнучки Валерія: Олена, Анна, Таня та Інна Франчуки, студентки різних київських вузів. В своєму вітальному слові Ярослав Франчук наголосив: «Мені дуже приємно бути на виставці Марії, радію її успіхам і бажаю в майбутньому високих творчих досягнень». Під час мистецького заходу, Олена Юріївна Франчук виконала кілька музичних творів, що викликали овацію та захоплення її професіоналізмом і вправністю гри на роялі всією глядацькою аудиторією.

Теплими словами Марію привітали її друзі і однодумці. На завершення, ведучий Валерій Франчук щиро подякував всім хто прийшов на відкриття що пройшло, на диво, в невимушеній теплій атмосфері не дивлячись на те що кожен з нас є кожної миті ціллю, як вони це вважають законною, для потвор-східних наших сусідів-розбійників і одвічних наших лютих ворогів. Але ми продовжуємо вірити в те що Добро переможе Зло і вистояти в цій боротьбі нашим воїнам допомагає мистецтво також. Просто кожен робить що може і що повинен у нашій спільній справі. Віримо в перемогу України над московитами переконливу і навіки.

Ця експозиція буде працювати недовго: з 17 по 30 Березня 2025р.

Тому ласкаво просимо на оглядини!

Інформацію надала Аполлінарія Франчук