Ринок землі: Останній рубіж

Що таке ринок землі, в умовах виходу країни зі слаборозвиненою економікою з тривалої економічної кризи?

Коротко по показникам.

• Індекс промислового виробництва, з початку 2019 року показує стабільне падіння (в середньому за 6 місяців 89,1%).
• Інфляція 9,8% (2018 г.) і 3,6% (перше півріччя 2019 г.) говорить про стабілізацію економіки, але банківський видсоток з кредитування бізнесу як і раніше залишається високий 19−22%, і умови отримання, при цьому, досить жорсткі.
• Різке зміцнення національної валюти ослабило позиції експортерів на зовнішніх ринках.
• Cальдо торгового балансу негативне і складає — $ 2,4 млрд.

Варто нагадати, що площа українських чорноземів: 28 млн га, що є однією з найбільших в світі.
Земля є найціннішим стратегічним ресурсом, засобом виробництва, яке одного разу продавши, досить складно, а часто просто неможливо повернути назад.

Низька інвестиційна спроможність малого та середнього бізнесу (фермера), природним чином приведе до того, що об’ємна пропозиція товару (землі) на знов відкрившемуся ринку, неминуче доведе ціну на землю до мінімальної. І підстав для підвищення цієї ціни, в найближчому майбутньому, на жаль, поки немає.

«Не вір цим псам, вони тебе смішать лише для того, щоб витягнути твої золоті зуби».

Прогноз від зацікавленої сторони про ​​вартість гектара c/г землі в Україні, при продажі, в середньому $ 1500−2500 за га.
В реальності ж, з початком продажів, за законами ринку, реальна ціна буде $ 500−600 за га, зі стійкою тенденцією до зниження до $ 400−600 за га, (для порівняння, вартість у Польщі — $ 10300 за га).

Аргументи прихильників «великого розпродажу» про те, що у деяких європейських сусідів є позитивний досвід, не є застосовними по відношенню до України, в силу різниці економічного розвитку, ментальності та якості бізнес клімату.

«Експерти», здебільше зацікавлені кланами (Сорос, Фіала, Пінчук і ін.), підсовують недосвідченому і нерозуміючому в макроекономіці Президенту законопроект, та в один голос обґрунтовують відкритий ринок як «економічний ривок», «початок зростання», особливо просунуті навіть бачать «відхід від комуністичних пережитків», ратують за права громадян мати можливість самостійно розпорядитися та т.і.

При цьому, важливо розуміти, що більшість домогосподарств (селян) турбують зараз в першу чергу питання покриття своїх первинних потреб (часто на рівні виживання), і вони не в змозі поки задуматися навіть про середньострокові перспективи, про цінності активів, про своєю економічну безпеку.
Отримані кошти будуть швидко витрачені на проїдання, пущені на поточні побутові потреби.

Тут ви, напевно, засумнівалися … Адже той, що «налаштував 95% доріг» і «чий Уряд кращій у Європі», говорив вам, що економіка «вже котрий рік поспіль неухильно зростає».
ОК. Просто сядьте в свої машини, залиште на день благополучну столицю і проїдьте по регіонах.

ПІДСУМОК розпродажу:

• національний ресурс України буде миттєво знецінений (в грошовому вираженні), розпроданий за копійки і скуплений посередниками і спекулянтами, українськими та зарубіжними олігархічними групами і корпораціями;
• національний малий виробник (фермер) буде позбавлений можливості в майбутньому почати або розширити свій наявний бізнес, через те, що на ринку с/г землі створиться штучна монополія;
• громадяни і держава втратять стратегічний ресурс, з підривом безпеки і державності;

Дана помилка буде розглядатися майбутніми поколіннями як економічний геноцид.

ЩО РОБИТИ.

Для того, що б відкритий ринок землі приніс користь як громадянам так і державі, необхідно спочатку:
— провести реальні економічні реформи, з досягненням стійкого економіки зростання;
— забезпечити стабільність національної валюти, з інфляцією не більше 5% та ростом реального ВВП більше 7% на рік;
— організувати бездоганну роботу судової системи та реальний захист прав власника;
— провести національну інформаційну програму про способи раціонального використання земельних ресурсів і про ризики, пов’язані з їх продажем.

Не обрізай своє коріння!

Продаси зараз свою землю- продаси завтра майбутнє своїх дітей.