Національна стратегія доходів або закручування гайок для бізнесу

Національна стратегія доходів є черговим закручування гайок для бізнесу

Про це телеканалі i-ua.tv. повідомила віце-президент УСПП з питань податкової політики Юлія Дроговоз.

«В основі Національної стратегії доходів до 2030 року лежать вимоги МВФ, взяті окремі елементи податкового законодавства Польщі, а також лежить велике бажання покрити дефіцит бюджету виключно за рахунок посилення фіскального тиску на бізнес. Стратегія стосується майже всіх податків: ПДВ, податку на прибуток, ПДФО, рентних платежів, податків на майно, загального адміністрування податків, а також спрощеної системи оподаткування. В частині єдиного податку за основу взяли досвід Польщі, який передбачає застосування диференційованих ставок (від 3% до 17%) податку для спрощеної системи оподаткування в залежності від виду діяльності. Водночас, спрощена система оподаткування в Польщі передбачає ліміт доходів на рівні 2 млн. євро, а з 2024 року цей ліміт підвищується до 3 млн. євро. Крім цього, загальна система оподаткування передбачає понижену ставку оподаткування податком на прибуток для стартапів на рівні 9% при доході до 2 млн. євро.

Головна особливість податкової системи в Польщі — на її території не йде війна, а сама Польщі є країною з розвинутою економікою, що робить її податкову систему недієвою в умовах України, — каже Юлія Дроговоз.

На її думку, що стосується інтеграції України в ЄС, — в Європі діє закон та право, що передбачає можливість ефективно захищати права платників податків.

«В Європі існує сильна судова та правова система, яка дозволяє захистити права людини та підприємців. Водночас, українські урядовці та законодавці бачать в європейському законодавстві лише розширені повноваження контролерів. Однак європейські контролери не зможуть їх застосовувати у неправовий спосіб. Водночас Національна стратегія доходів, яку презентував Мінфін, передбачає лише розширення бази оподаткування та повноважень контролерів з примарною обіцянкою подолати корупцію в Україні та збільшити рівень довіри платників податків до контролюючих органів. Однак розширення повноважень має бути вторинно. Тому, коли нам кажуть про імплементацію європейського законодавства, ми маємо на увазі одне, а п. Гетманцев це бачить по-іншому. Такий підхід, як пропонує Мінфін, буде здійснювати додатковий тиск на бізнес. Це не те, що нам потрібно для відновлення та розвитку країни», — підкреслює віце-президент УСПП з питань податкової політики.

В Україні хочуть знищити всю спрощену систему оподаткування

Про це заявив експерт з електронних комунікацій, ексзаступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

«Гетманцев каже, що великі компанії дробляться на ФОПи, тому з цим треба щось робити. Зокрема, реформувати спрощенку. Після цього пропонується вирішення знищити спрощенку. Якщо підприємець сплачує ПДВ, йому треба вести товарний облік та повну звітність, то це не називається спрощена система обліку звітності оподаткування. Фактично — це загальна система. Бажано пошукати альтернативний шлях для вирішення задачі та досягнення тієї ж самої мети. Для цього треба розділити ФОПи, які працюють на себе та є чесними підприємцями від тих, хто прикидається ФОпом і є схемніком, тіньовиком, працюючим у великій компанії. Однак таким чином хочуть знищити всю спрощену систему оподаткування. На жаль, така система сприймається виключно як спосіб надходження доходів. Однак спрощена система в першу чергу існує для того, щоб люди, які мають хист до підприємництва мають розвивати свій бізнес. Велика компанія не може працювати на ФОПах. Однак це не означає, що всіх треба знищити, ввівши для них ПДВ, таблиці аудиту, товарний облік та звітність. Людина замість того, щоб працювати, буде робити облік для перевіряючих», — каже І. Дядюра.

На його думку, в будь-якому випадку, ФОПам треба готуватися до змін. В першу чергу вони, напевне, торкнуться тих, хто займається торгівлею.

«Мати магазин, а сплачувати Єдиний податок на другій групі — неправильно. Однак це не означає, що треба всіх знищувати, вводячи ПДВ, таблиці е-аудиту та повний товарний облік та звітність. Треба шукати компроміси. Наприклад, для сільських магазинів», — каже І. Дядюра.

Бізнес піде в тінь

За словами Ю. Дроговоз, збільшення навантаження та рівня збору податків без ґрунтовного аналізу та розрахунків впливу реалізації Стратегії на національну економіку, на поведінку суб'єктів господарювання, можуть призвести або до того, що малий бізнес піде в тінь, або до припинення діяльності багатьох платників податків. І це будуть саме представники малого та мікробізнесу, які самостійно забезпечують себе роботою.

«Пропонується поступово (протягом 3-х років) скасувати спрощену систему оподаткування через збільшення ставок єдиного податку. В першу чергу, для юридичних осіб, хто знаходиться на сплаті єдиного податку 3-ї та 4 -ї групи. Ставка єдиного податку для юридичних осіб 3-ї та 4-ї груп буде поступово підвищена до 18% зі скасуванням взагалі спрощеної системи через 3 роки. Для фізичних осіб — платників єдиного податку 4 групи ставка єдиного податку буде ґрунтуватися, виходячи з нової оцінки земельних ділянок.

Для ФОПів 2-ї та 3-ї груп передбачається їх об'єднання в одну групу з подальшим застосуванням диференційованих ставок податку від обороту від 3% до 17% в залежності від виду діяльності. Основною умовою для запровадження цих змін стосовно ФОПів є відкриття доступу до інформації про залишки та рух грошових коштів на рахунках із запровадженням заходів безпеки щодо цієї інформації. При цьому для ФОП 1 групи будуть скасовані певні види діяльності та запроваджені збільшенні ставки оподаткування у випадку незастосування РРО. Крім цього, додатково до підвищення ставок оподаткування єдиним податком з подальшим переведенням юридичних осіб на загальну систему оподаткування всі сьогоднішні платники єдиного податку повинні будуть зареєструватися платниками ПДВ у разі перевищення доходу 1 млн. грн. за 12 послідовних місяців. Таким чином, навантаження на малий бізнес буде дуже високим і не вигідно (для багатьох фізичних осіб-підприємців) або неможливо (для юридичних осіб) буде залишатися на спрощеній системі оподаткування. Тому підприємці будуть змушені перейти на загальну систему або припинити підприємницьку діяльність або піти в тінь", — каже Юлія Дроговоз.

Своєю чергою, І. Дядюра пропонує спрощувати загальну систему оподаткування.

«Я за те, щоб спрощувалася загальна система, а не знищувалася спрощена. Якщо ПДВ буде легко та нормально адмініструватся, не буде блокування накладних, податкова не буде брати хабарі, то бізнес зможе працювати. Для того, щоб впроваджувати польській досвід — треба щоб у нас була „польська податкова“. Поки ж загальна система складна, то для чого вона підприємцю, який починає свій бізнес. В такому випадку бізнес просте більше буде йти у тінь. Адже на складну систему підприємці не підуть», — каже І. Дядюра.

За його словами, основна ідея Національної стратегії збільшення відсоткової ставки для бізнесу з малими затратами. «У когось є великі витрати, наприклад, по закупці сировини, матеріалів, виплаті зарплат найнятим, а у когось їх немає. Тому авторами стратегії пропонується диференційована ставка в залежності від витрат, посилаючись на польский досвід, але все треба вивчати. Однак перш ніж впроваджувати досвід сусідньої країни, нам потрібна польська податкова», — повторює І. Дядюра.

При цьому він зазначив — цифри про те, що більшість українців довіряє податковій — є маніпулюванням.

«Що це за опитування, коли податкова робить це сама для себе? Такі опитування мають проводити незалежні бізнес-асоціації, СУП, а не ті, хто обіймається з податковою. При чому в Національній стратегії є сумнівні заходи забезпечення доброчесності податкової. Один з них — опитування раз на два роки. А другий захід — так звана антикорупційна програма, яка розроблена податковою. Там 37 заходів. З них 28 вже виконані (наприклад, в тому чи іншому відділу поставити столи). То до доброчесності це немає ніякого стосунку. Має бути знищення дискрецій, переведення в цифру, щоб людина не могла прийти до підприємця потрусити його та довільно прийняти рішення штрафувати його чи ні. Крім того, за незаконні дії працівників податкової мають бути покарання, а підприємцю за понесені втрати через дії податкової має бути компенсація. Зараз податкова робить, що хоче. Єдине покарання, якщо НАБУ чи СБУ візьме на гарячому на хабарі», — зазначає І. Дядюра.

З ним погоджується і Ю. Дроговоз. Вона підкреслила, що в Національній стратегії зазначено — переважна більшість бізнесу довіряє податковій службі, а це не відповідає дійсності.

«Навпаки в альтернативних опитуваннях, які проводилися у бізнес асоціаціях, цифри свідчать про повну недовіру підприємців до податкової. Тому є питання і до решти цифр та розрахунків, які представлені в цій Національній стратегії», — підкреслює Юлія Дроговоз.

На її думку, всі заяви про боротьбу з корупцією викликають сміх.

«Насправді це імітація боротьби з корупцією. А для бізнесу це загрожує черговим закручуванням гайок. Також досі не зрозуміло, хто приймав участь у цій стратегії і чому до цього часу ніхто з експертів не брав в ній участь. Чому її приймали у непрозорий спосіб. А зараз внести зміни буде дуже складно. На рівні Кабміну та ВРУ треба доводити, що її треба змінювати», — резюмує Юлія Дроговоз.

Пільг не буде

В УСПП підкреслюють, що для бізнесу не передбачено пільг, крім миттєвої амортизації для цілей оподаткування податком на прибуток та запровадження додаткових податкових знижок для цілей ПДФО. Також, податкова соціальна пільга буде надаватися індивідуально малозахищеним верствам населення, що викликає певні питання в частині реалізації відповідного механізму. Водночас, існуючі пільги будуть суттєво переглядатися та скасовуватися.

«Все що пропонується — розширення баз оподаткування. А без жодної підтримки малий бізнес буде просто змушений закривати цей бізнес в Україні та шукати можливості у Польщі або інших країнах, щоб там спокійно працювати. Однак вже не для української економіки. В Мінфіні вирішили не враховувати реакцію бізнесу. У стратегії проводяться розрахунки, які показують, як виросте ВВП та покращаться інші макропоказники. Однак ж ці показники розраховувалися для Закону про Держбюджет на 2024 рік без врахування впливу Стратегії на економіку країни. Тому треба робити альтернативні розрахунки, щоб показати реальний вплив податкової політики на економіку країни», — каже віце-президент УСПП з питань податкової політики.

Прогресивна шкала не на часі

У Національній стратегії є пропозиція введення прогресивної шкали. Однак, за словами експертів, це питання далекого майбутнього, до обговорення якого треба залучати незалежні об’єднання, зокрема Федерацію роботодавців, УСПП, СУП тощо.

«Поки зарано казати про ставки. Все ще буде багато разів обговорюватися. Нагадаю, що в нас вже була прогресивна шкала. Наразі у нас немає готовності до адміністрування, прозорість, доброчесна податкова, готовність роботодавців все це нараховувати, то про це можна було б говорити. Крім того, навіть в європейських країнах є виключення. Зокрема в Естонії. А у Німеччині є декілька видів оподаткування. Наприклад, чоловік працює, а дружина — ні, тому ПДФО розподіляється на всю родину. В США подібна. А підхід — вони багато заробляють, треба в них все забрати — починає пахнути соціалізом. Все треба робити гнучко та комплексо, а не просто махати шашкою. Крім того, нам треба збільшувати до реальних значень неоподатковуємий мінімум замість нинішніх 17 гривень. Те, що ті, хто заробляє більше — мають поділитися, і платити пропорційно більше — є логічним. Хоча це теж дискусійне питання, і не близького майбутнього», — резюмує І. Дядюра.

Пом’якшень для бізнесу не буде

Водночас, на думку експертів Стратегія (НДСУ) містить повідомлення для платників податків, партнерів з розвитку, інвесторів, які не можна не процитувати:

«Україна має розраховувати на власні надходження і це можливо забезпечити лише за рахунок реформ, які є необхідними і невідворотними. До реформування податкової та митної політик і перегляду процесів адміністрування потрібно готуватися і планувати діяльність з урахуванням того, що такі заходи будуть проведені».

«НСДУ підлягає регулярним оновленням та уточненням: зміст заходів реформ та підходи до їх впровадження, викладені в цій стратегії, можуть зазнавати змін. Разом з тим загальний їх напрям має бути збережено».

Тому новації, запропоновані Стратегією є невідворотними та по суті незмінними і питання їх пом'якшення для бізнесу в умовах політики цього уряду та парламенту майже нездійсненими.