ДЕ зароблена ЗАРПЛАТА???
Чому в Україні в рази, а то і в десятки разів заробітна плата менша ніж та, що платять за аналогічну працю в сусідніх країнах? Уявіть скільки десятків трильйонів гривень недоплачено (вкрадено) у українських працівників за останні десятиліття.
Посилює жахіття штучно заниженої зарплати її хронічна заборгованість, яка в окремі роки сягала сотень мільйонів доларів, а працівники по півроку не могли отримати зароблене.
Чи доречно під час війни говорити про зарплатні борги?
Такі питання подекуди звучать від політиків і бізнесменів, але коли їм задаєш зустрічне питання — чи треба під час війни плати зарплату, принаймні, більшу за мінімалку, чи можна їздити на дорогущих авто і жити в хоромах…, то дискусія згортається.
Заборгована заробітна плата — це великий гріх, бо це одночасно крадіжка (хай і тимчасова) і зазіхання на життя працівника і членів його сім’ї. «Горе тому, хто будує свій дім несправедливістю, хто примушує ближнього працювати даремно і не дає йому заробітку», — сказано в Святому письмі, про що нагадали та наголосили у своєму зверненні владики католицьких та православних українських церков. Біблію на час війни на паузу не ставили.
Основним Законом України в статті 43 закріплено право на вчасне отримання заробітної плати і має захищатися Законом — цю конституційну норму навіть на час війни відміняти заборонено.
Хто знає чи мав би знати правду про борги?
На даний момент статистика зарплатних боргів недоступна (призупинена на час війни, або має фрагментальний і не відкритий характер).
За останніми публічними даними Держстату, станом
— 1,3 млрд гривень на державних підприємствах і 165,9 млн гривень на комунальних підприємствах;
— понад 48,5 млн гривень утворено за рахунок бюджетних коштів.
Працівникам промисловості було заборговано понад 2,2 млрд гривень або 72,7% від загальної заборгованості.
Слід зауважити, що державні органи по факту приховали значні обсяги заборгованості шляхом «офіційної статистичної тінізації» затримок виплати — розрахунок з працівником має за КЗпП здійснюється не пізніше сьомого дня НАСТУПНОГО місяця, за який проводиться оплата, а заборгованістю затримана зарплата офіційно визнається лишень через місяць після граничного строку обов’язкової виплати.
То ж куди поділися не виплачені перед війною зарплатні борги?
Війна з рашиськими окупантами значно загострила питання вчасності оплати праці та поділила ситуацію з боргами на три частини:
- на підприємствах, що опинилися під окупацією ворога;
- на зруйнованих підприємствах;
- на діючих в нашому тилу підприємствах.
Слід вчергове підкреслити, що обмеження військового стану не зачепили право на вчасне отримання зарплати. Більш того — належна оплата праці стала чутливим елементом національної безпеки. Проте почастішали випадки багатомісячних затримок зарплат на діючих українських підприємствах, зокрема шахтарям і медикам, що призводило до масових публічних протестів.
Через запит до Міністерства економіки вдалось з’ясувати, що з певними нюансами держав таки веде моніторинг за станом виплати, а вірніше затримок виплати заробітної плати
З’ясувалося, що на перше січня поточного року Мінекономіки фіксувало по Україні 69 тисяч 933 працівників, яким заборговано заробітну плату. А от станом на перше липня зарплатні борги вже були перед вже понад 84 тисячами працівників.
Данні наведені без врахування частини тимчасово окупованих територій та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від
Наразі зазначений моніторинг заборгованості із виплати заробітної плати здійснюється виключно на підставі оперативної інформації обласних військових адміністрацій та центральних органів виконавчої влади про стан погашення заборгованості із заробітної плати на підприємствах (установах, організаціях), які належать до сфери їх управління або розміщуються на відповідній території.
На цій основі Мінекономіки надав й інформацію про загальні суми зарплатної заборгованості в першому півріччі 2024 року — данні в тисячах гривень.
Суми зарплатної заборгованості також маю тенденцію до зростання і станом на 1 липня Мінекономііки фіксує в розмірі ТРИ мільярди 475 тисяч 884 гривні.
То ж наскільки реальними є данні про теперішні зарплатні борги, зокрема у порівнянні з передвоєнними???
Найбільше потерпають від тортур зарплатними боргами гірники вугільних шахт та уранових рудників
- за даними Профспілки працівників вугільної промисловості України, загальна заборгованість по галузі досягла 2,2 млрд грн
- за даними Атомпрофспілки на ДП «СхідГЗК» заборгованість 5 місяців і складає 250 млн грн
Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець наголошує, що окрім поточної заборгованості із зарплати шахтарям-вугільникам, існує чималий борг перед їхніми колегами із державних вугледобувних підприємствах Луганщини, що нині перебувають на тимчасово окупованих територіях. Працівникам АТ «Лисичанськвугілля» досі не віддали 155 млн грн, зароблених за 2016−2023 роки, а ДП «Первомайськвугілля» — 60 млн грн за 2022−2024 роки
То де ж правда?
Парадокс полягає в тому, що «у семи няньок працівник без зарплати» — роботодавці не звітуються, а всі державні органи розводять руками… Ймовірно логічно спитати у самого працівника, але як?
Наразі дуже багато відповідей можна знайти через електронну платформу «Дія», зокрема щодо відшкодування збитків через російську агресію.
Правомірно постає питання запуску програми в «Дії» з реєстрації самими працівниками фактів не виплаченої (заборгованої) йому заробітної плати для системного включення механізмів держави із захисту конституційного права на вчасну оплату праці, якщо і не прямо зараз, то після Перемоги.
Більш того — все гостріше поставатиме питання щодо відшкодування заборгованої зарплати та збитків через її невчасну виплату нащадкам загиблих працівників, працівникам знищених підприємств, зокрема через механізми міжнародних судів і репарації.
Про няньок, у яких дитя без ока
Чи не найголовніша нянька це Гарант Конституції, безперечно це і Кабінет Міністрів як вищий орган виконавчої влади, а ще до них і вищий орган законодавчої влади Верховна Рада та вищий над ними усіма Конституційний Суд…
Безпосередньо «зацікавлені» у вчасній оплаті праці податкові органи та Пенсійний фонд… Цей список можна продовжувати довго, зупинимось на декількох
ДержПРАЦІ
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» у Державної служби України з питань праці (Держпраці) запросили інформацію:
1. Про кількість скарг, звернень, запитів до Держпраці у 2023 та у першому півріччі 2024 років щодо порушення прав на вчасну оплату праці від громадян і громадських організацій, зокрема профспілок
2. Про вжиті у першому півріччі 2024 року дії Держпраці на скарги, звернення, запити щодо порушення прав на вчасну оплату праці
3. Про реагування на подання Держпааці — рішення (постанови, ухвали, приписи, вироки) у першому півріччі 2024 року місцевих та центральних органів влади, прокуратури та судів
Отримано наступну відповідь
«За період
З них в розрізі питань праці і заробітної плати — 9780 звернень, з яких питання заборгованості із виплати заробітної плати порушено у 5498 зверненнях.
У першому півріччі 2024 року до Держпраці та її міжрегіональних управлінь надійшло 7964 звернення громадян. З питань праці і заробітної плати — 4094 звернення, з яких питання заборгованість із виплати заробітної плати — 2577 звернень.
Надходження звернень від громадських організацій, зокрема профспілок, не відокремлюються в окрему групу, а отже не відповідають критерію «відображеності та задокументованості».
Щодо порушення прав на вчасну оплату праці за зверненнями громадян, у першому півріччі 2024 року Держпраці вживалися відповідні заходи.
На підставі статті 259 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) Держпраці та її територіальні органи здійснюють державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон № 877).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від
Відповідно до наказу Мінекономіки «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від
Держпраціпротягом періоду воєнного стану дозволено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, гігієни праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з підстав, визначених абзацами четвертим, п’ятим, восьмим та дев’ятим частини першої статті 6 Закону № 877.
У зв’язку із зазначеними обмеженнями, із загальної кількості звернень, що надійшли до Держпраці та її міжрегіональних управлінь за перше півріччя 2024 року (7964 звернень), лише за 1 033 зверненнями здійснено заходи контролю.
З метою своєчасного виявлення негативних тенденцій та забезпечення оперативного прийняття управлінських рішень з питань погашення підприємствами, установами та організаціями заборгованості із виплати заробітної плати та враховуючи важливість врегулювання проблеми своєчасної виплати заробітної плати працівникам, особливо в умовах воєнного стану, Прем’єр-міністром України доручено Держпраці (доручення від
На виконання доручення ПМУ та наказу Мінекономіки № 5782 починаючи
За результатами заходів контролю інспекторами праці
внесено 111 приписів про усунення виявлених порушень,
складено та передано на розгляд до суду 57 протоколів про адміністративне правопорушення,
по 7 протоколах судами винесено рішення у т.ч. про накладення штрафних санкцій на посадових осіб, винних у порушені законодавства про оплату праці, у сумі 2 тис. 40 грн,
винесено 14 постанов за статтею 188−6 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладанням штрафних санкцій у сумі 42 тис. 820 грн,
відповідно до статті 265 КЗпП України винесено 27 постанов про накладення фінансових санкцій у сумі 682 тис. грн,
31 матеріал заходів контролю направлено до правоохоронних органів в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 175 Кримінального кодексу України."
Уповноважений з прав людини
З високим очікуванням глибини володіння проблематики позбавлення права працівників на вчасне отримання зарплати, а відтак права на оплату життєво необхідних товарів і послуг для себе і членів сім’ї, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини було направлено запит на інформацію:
1. Про кількість працівників України, яким порушено конституційне право на вчасну оплату праці, а саме не була вчасно виплачена заробітна плата у 2024 році, та сум заборгованої їм зарплати в розрізі місяців і регіонів.
2. Про суму зарплатної заборгованості станом на 1 січня 2024 року (зарплатні борги 2023 року та попередніх періодів).
3. Про кількість працівників, яким станом на червень 2024 року не виплачено заробітну плату за два і більше місяців
Дуже оперативно надійшла шокуюча відповідь за підписом Директора Департаменту документального забезпечення Секретаріату Уповноваженого, в якій після узагальнених посилань на законодавство, було зазначено:
«повідомляємо про відмову у задоволенні зазначеного запиту, оскільки Секретаріат Уповноваженого відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, не володіє і не зобов’язаний володіти запитуваною Вами інформацією».
Тут лишень два зауваження
- чим володіє Секретаріат власне не є важливим, бо запит був до Уповноваженого з прав людини і чи має він володіти інформацією про фундаментальне право на отримання зароблених коштів для себе і утримання сім’ї?
- чи повинен був Секретаріат відповідно до закону переслати (переадресувати) запит до тих органів, які мають (можуть) володіти запитуваною інформацією?
Сподіваючись на більш «розгорнуту» відповідь було зроблено ще один запит на інформацію
1. Чи входить до компетенції Уповноваженого з прав людини та Секретаріату Уповноваженого передбаченої законодавством володіння чи обов'язок володіння інформацією про дотримання та порушення прав громадян України на своєчасну оплату працю, які визначені Конституцією, Кодексом законів про працю, ратифікованою Україною Європейською соціальною хартією та іншими національними та міжнародними правовими документами?
2. Як відповідно до законодавства повинен вчинити Секретаріат Уповноваженого у разі відсутності у нього загально важливої інформації про порушення прав громадян України, зокрема щодо порушення права на вчасну оплату праці?
3. Про кількість скарг, звернень, запитів до Уповноваженого у 2023 та у першому півріччі 2024 років щодо порушення прав на вчасну оплату праці від громадян і громадських організацій, зокрема профспілок
4.Інформацію про вжиті у першому півріччі 2024 році дії Уповноваженим на скарги, звернення, запити щодо порушення прав на вчасну оплату праці
Відповідь також була надана досить оперативно вже від імені Представника Уповноваженого з соціальних та економічних прав, яка взяла на себе персональні повноваження повідомити про відмову в задоволенні частини запиту. Поряд з тим Представник додала, що «з урахуванням принципів добросовісності та розсудливості щодо повноважень Уповноваженого» вирішила дати особисті роз’яснення. Загалом відповідь містить чимало інформації для роздумів, висновків і дій.
ЦИТУЄМО
«Щодо запитуваної Вами в пунктах 1 та 2 інформації повідомляю, що відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі — Закон № 2939) публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Отже, суттєвою ознакою публічної інформації у розумінні Закону є її попередня фіксація. Зазначений Закон регулює відносини щодо доступу до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь на запит створювати нову інформацію, зокрема, надавати роз’яснення або пояснення, робити узагальнення тощо.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в разі, якщо не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 19 Закону № 2939 запит на інформацію має містити, зокрема, загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо.
Зі змісту пунктів 1 та 2 Вашого запиту вбачається, що вони не містять загального опису інформації, яка є публічною у розумінні Закону № 2939 та яку необхідно надати у відповідь на запит, а стосуються надання роз’яснень, а відтак повідомляю про відмову в задоволенні цієї частини Вашого запиту з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 22 Закону № 2939.
Водночас, з урахуванням принципів добросовісності та розсудливості щодо повноважень Уповноважено, роз’яснюю.
Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю в Україні здійснює Державна служба України з питань праці, яка підпорядкована Міністерству економіки України (далі — Мінекономіки).
При цьому, відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124) Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці і трудових відносин.
Межі повноважень та спосіб, відповідно до яких має право діяти Уповноважений, визначені Конституцією України та Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР (далі — Закон № 776).
Відповідно до статті 101 Конституції України Уповноважений на постійній основі здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, у тому числі на своєчасне одержання винагороди за працю.
Згідно із статтею 16 Закону № 776 Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників; за зверненнями народних депутатів України; за власною ініціативою на підставі відомостей, що містяться у повідомленнях органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також повідомленнях, опублікованих в засобах масової інформації, оприлюднених в мережі Інтернет, інших відкритих джерелах інформації.
Для забезпечення діяльності Уповноваженого відповідно до статті 10 Закону № 776 утворюється Секретаріат Уповноваженого.
Відповідно до статті 18 Закону № 776 щороку Уповноважений представляє Верховній Раді України щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) права і свободи людини і громадянина, та про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина (далі — Щорічна доповідь).
За результатами розгляду щорічної доповіді Уповноваженого Верховна Рада України приймає постанову.
Проблема несвоєчасної виплати заробітної плати, як найбільш гостра та актуальна у сфері трудових прав висвітлена Уповноваженим у Щорічних доповідях за 2022 та 2023 роки.
З текстом Щорічної доповіді за 2023 рік можна ознайомитися за посиланням: https://ombudsman.gov.ua/report-2023/ .
Також інформую,
На питання 3 Вашого запиту повідомляю, що
-протягом 2023 року до Уповноваженого надійшло 250 звернень щодо порушення права на своєчасне одержання винагороди за працю, зокрема від професійних спілок — 2,
-за перше півріччя 2024 року — 122, зокрема від професійних спілок — 3 звернення.
На питання 4 запиту інформую, що за результатами розгляду звернень, що надійшли до Уповноваженого у першому півріччі 2024 року відповідно до статті 17 Закону № 776 з метою захисту прав людини і громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю або сприяння їх поновленню відкривалися провадження, надсилалися відповідні запити та рекомендації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, надавалися роз’яснення заявникам".
Замість висновку
На жаль під час цієї страшної війни є багато різних бід, але і позбавлення понад 80 тисяч працівників і їх сімей засобів для існування при наявній заробленій зарплаті є вкрай негативним і дестабілізуючим явищем.
З огляду на прогресуюче зростання як сум заборгованості так і кількості працівників, яким суттєво затримують виплату заробленого, що відбувається на фоні толерантного ставлення до цього профільних інституцій, все більшою стає загроза переростання цієї соціально-економічної хвороби до масштабів пандемії.
Чи здатний Уряд та Парламент запропонувати дієві рішення для захисту конституційного права на вчасну оплату праці?
Чи здатні роботодавці та профспілки забезпечити дотримання фундаментального права на повну і вчасну виплату зарплати як це має бути за нормами Міжнародної організації праці?
