Рибна галузь: до чого «дореформувались» і що необхідно зробити для її стабілізації
Експерти виділяють наступні кроки:
- Децентралізація. Трансформація Державного агентства меліорації, рибного господарства на виконання виключно продовольчих програм та передача Департаменту контролю рибогосподарської діяльності Міністерству екології та природних ресурсів України. Кооперація рибалок навколо місцевих ресурсів.
- Ліберальна політика державного регулювання рибної галузі. Культурні рибогосподарські об’єкти та їх поєднання з рибогосподарською діяльністю.
- Правове регулювання галузі: визначення різних типів рибосподарської діяльності з урахуванням особливостей використання водного об’єкта, призначення та особливостей вилучення.
Голова ДАРГу 2008 рік, радник міністра АПК з питань міжнародної та місцевої кооперації Волков Володимир вважає, що головна ідея процесу це «Децентралізація та права громад на ресурс».
Кооперація рибалок по територіальній ознаці, (артілі, обслуговуючі кооперативи, господарські асоціації). У випадках біосферних заповідників, парків з перевагою наявності водних живих об’єктів — Соціальні підприємства.
Головний меседж — Трансформація агентства, виключно під виконання програм продовольчої безпеки. Патруль, рибінспекцію (на виконання головної функції — контролю) у Мінєкологію. Окрема агенція чи профільний департамент в АПК — виключно проекти розвитку, методика, наука, алгоритми для розвитку територій (ОТГ, області, водосховища, лимани, море.) Окрема державна програма відновлення Океанічного флоту в сінергії з міністерством Інфраструктури та транспорту шляхом публічно — приватного партнерства та ДП в морських портах.
«Кооперації має відбуватися не тільки в риби, у всіх галузях життєдіяльності ТГО. Обслуговування території, відновлення С/Г кооперації, місцевої промисловості, тощо. (місцеві товари, енергетика, вода та її якість будівництво). Поступовий перехід до процедурної демократії у питання управління територіями. Без можливості впливу на одну особу (у прийнятті рішення) — МЄР, ГОЛОВА чи рада депутатів. Боротьба за вплив на „більшість“, квоту, пул депутатів, має стати не доцільним у випадку впливу та участі більшості мешканців громади у прийняті рішення. Князьки вже не пройдуть — це можливо тільки при централізації (Дах корупції) в центрі», — каже експерт.
Також фахівці наголошують, що часу залишилось мало; - *Президент Володимир Зеленський підписав закон № 12089, який змінює Цивільний кодекс і посилює права недобросовісних набувачів землі.
Згідно з документом, якщо з моменту незаконного відчуження землі минуло понад 10 років, держава або громада більше не зможуть повернути ці ділянки. Це стосується зокрема лісів, прибережних смуг та інших природних територій.
Якщо ж суд ухвалить повернення землі до 10 років після відчуження, держава або громада мають компенсувати новому власнику ринкову вартість. Але компенсації самим державі чи громаді законом не передбачено.*
Своєю чергою, голова ГС «Риба України Любомир Гайдамака, має бути ліберальна державна політика.
«Водні біоресурси є стратегічним державним ресурсом і повинні залишатися під державним регулюванням. Це дозволить: гарантувати продовольчу безпеку, розвивати „рибництво“ як бізнес, підвищити податкові надходження до місцевих бюджетів. Проблеми мають всі види рибогосподарської діяльності: аквакультура, звичайний традиційний промисел та спецвилучення ВБР у СТРГ», — каже Л. Гайдамака.
Передача до тергромад приймати рішення щодо оренди призвело до відходження від Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 236 від 28.05.2013, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 р. за № 986/23518. Водні об'єкти, що використовуються для аквакультури не дають тої рентабельності, що землі ОСГ, чому і було враховано багато чинників, які впливають на арендну ставку. А віддавши тергрмадам самим приймати рішення і вирішувати суму арендної ставки, з незрозумілих причин відповідно процентної ставки від 3 до 12% від оціночної вартості землі. Підьриємсва змужені були іти з ринку, бо затратна частина з ризиками стала непотяжною. Ось першочерговий доступ до ресурсу і мають отримувати виключно суб’єкти аквакультури, які: зареєстровані офіційно та першочергово здійснювали рибництво на водоймі, та мають виробничі потужності на території конкретної громади, і здатні здійснювати відтворення водних біоресурсів.
«Місцеві громади мають бути партнерами, але не власниками ресурсу загальнодержавного значення. Їхня роль — у контролі, моніторингу, відтворенні та соціальному ліцензуванні та створенні умов для участі місцевих рибалок для участі у відтворенні ВБР з подальшим пільговим вилученям. В будь-яком водоймі можна долучати місцеві громади та розвивати культурне рибальство, в тому числі і на об’єктах загальнодержавного значення, що не підпадають під аквакультуру, і використовується в режимі СТРГ, що передбачає процедуру зариблення та процедуру спеціального вилучення ВБР біркованими знарядями лову за правилами промислового рибальства — Це буде новим режимом використання», — підреслює Л. Гайдамака.
Своєю чергою, керівник СТРГ Білоцерківське нижнє водосховище Горбаченко Сергій, розділяє думку попередніх спікерів.
«Тут погоджуюсь з двома, що політика регулювання повинна стати більш ліберальною, але при цьому регулювати правовідносини між державою, суб’єктом господарювання, рибалками любителями та правом територіальних громад на відновлення ВБР.
Так як моя діяльність здійснюється в режимі СТРГ на водному об’єкті загальнодержавного значення — водосховище комплексного призначення, яке відповідно до ст. 51 ВК України неможна отримати в оренду, але центральний державний орган, що регулює рибогосподарську діяльність прийняв рішення використовувати в Режимі СТРГ, але не зафіксував за державою, що водний об’єкт загальнодержавного значення, що знаходиться на землях державної власності , — факт постійного користування водним об’єктом для забезпечення державної програми продовольчої безпеки громадян України шляхом відновлення ВБР за рахунок користувача. І цим звісно скористались окремі «ділки з ДАРГу» щоб влаштувати перерозподіл чужої праці та дали зелене світло для «князьків з місцевих прокуратур» для рейдерських атак на СТРГ, щоб створити корупційний механізм для перепогодження діяльності СТРГшникмм або продати розвинутий об’єкт новому «інвестору» для чого лобіювалось у Верховній раді два законопроекти № 8119 та 12384, і навіть що спонукати рибників підтримати ці недолугі законопроекти 09.07.2024року Наказом Мінагрополітики ліквідували підзаконний нормативний акт — Наказ Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року № 4(Інструкція № 4), яким регулювалась діяльність СТРГ …", — підкреслює С. Горбаченко.
За його словами, ці законопроекти мали файні назви щодо «інвестування в рибну галузь», але мали одне спільне -корупційну складову щодо забудови берегової зони та зміни правил рибогосподарської діяльності, яка як наслідок створювала корупційну складову перепогодження-перепродажу дозвільних документів. Головне що все це робилось за умови використання праці громадськості, шляхом використання їх позиції, що ця Інструкція № 4 що регулювала діяльність СТРГ «застаріла»… Але як бачимо, що розваливши повністю механізм діяльності СТРГ керівництво Мінгарополітики не змогло запропонувати нічого іншого, а зараз наскільки відомо, об приховати свою службову недбалість, яка межує зі зловживанням службовим становищем, намагаються запровадити «експериментальну постанову СТРГ». ті хто нічого не розуміється в рибогосподарській діяльності, вирішили проводити експерименти над механізмом, який працює по суті з 1999 року і постійно вдосконалювався…
«Тобто необхідно визначитись з правовим регулюванням діяльності водних об’єктів загальнодержавного значення, які центральний орган, що регулює рибогосподарську діяльність прийняв використовувати в режимі СТРГ для виконання державної програми продовольчої безпеки», — наголошує С. Горбаченко.
На його думку, необхідно відокремити водні об’єкти, які використовуються в режимі СТРГ для виконання державної програми продовольчої безпеки у окремий вид рибогосподарської діяльності, і робимо спільно з державою регулювання ліберальним, так щоб і звичайний «квотний» промисел міг при необхідності об'єднатись в кооператив чи конгломерат, а держава б отримувала більше надходжень за «електронний квиток рибалки» — спецвилучення вселених ВБР у водні об’єкти загальнодержавного значення, які використовуються в режим СТРГ.
Вже неодноразово науковці вказували, що СТРГ це найкращий вид та досвід використання водного об’єкту для рибальства (спецвилучення) ВБР так як за кошти користувача відбувається вселення ВБР, що змушує користувача здійснювати охорону і таким чином відновлювати ВБР у водному об’єкті.
В нових риболовних правилах ввели використання «державного електронного квитка на спеціальне вилучення ВБР понад добову норму», і ця норма повинна розповсюджуватись на водні об’єкти загальнодержавного значення, які заселяються неаборигенними ВБР, та які використовуються в режимі СТРГ.
«Ну, а підтверджує ці слова саме статистика, яку приховує зараз ДАРГ, а саме скільки та на ку суму заселено водних біоресурсів у водні об’єкти загальнодержавного значення, які використовуються в Режимі СТРГ за рахунок користувачів ВБР, і скільки держава вселила рибної молоді у водні об’єкти за кошти отримані з продажу квот через аукціони. Взагалі аукціони та держава це речі не сумісні, бо ці аукціони були зроблені з однією метою „узаконити та облетіти“ браконьєрів, а від цього постраждали звичайні традиційні рибалки», — каже С. Горбаченко.
На його думку, щоб перешкодити зловживанню використанню ВБР необхідно обмежити рік-два використання ВБР на новостворених СТРГ, а тільки відновлення і підготовка об’єкту до спецвилучення. Спільний контроль.
Акцентувати треба над тими водними об'єктами які стосуються державних інтересів: Комплексні водосховища, два і більше призначень, а тут ще загальнодержавна програма продовольча безпека…
Було просте руслове водосховище, але ДАРГ прийняв рішення виклристовувати його для рибогосподарських цілей… Ой водосховище також стає комплексним…
Меліоративні ставки для сільгосппотреб (стратегічні запаси прісної води і заборонено спускати) — а тут ДАРГ знову встановлює використання для рибогосподарських потреб…
«Тепер розумієте, який там гадюшник», — наголошує С. Горбаченко.
Слід зазначити, що втручання територіальних громад в діяльність аквакультури, за умови бездіяльності того ж ДАРГу і мовчазної політики тої ж громадськості при державному органу, дійсно призвело до порушення п. 3 Методики розрахунку орендної плати за водні об’єкти затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України
Персональна відповідальність керівництва центрального державного органу, що регулює рибну галузь за погіршення або вплив на регуляторну політику (регулювання, а не контролювання), і звісно ж рибну галузь поставити під контроль та рекомендації науки, а не «менеджерів», що покупали собі посади, а потім вигадують як відбити «вкладенні в крісло кошти».
