Закон про мову: Україна поступово запозичує досвід Балтійських країн — експерт
В державній роботі над мовним питанням є певні прогалини, але Україна поступово запозичує досвід Балтійських країн.
Про це під час ефіру заявив представник Уповноваженого із захисту державної мови Андрій Вітренко.
«В квітні 2019 року закон про мову було ухвалено. Ми давно потребували ухвалення цього закону. Ще на початку незалежності. Нагадаю, що Балтійські країни ухвалювали відповідні законодавчі акти про захист державної мови. Цей досвід нам поступово вдається запозичувати. Ось з 2019 року крок за кроком поступово імплементується закон про забезпечення функціонування української мови, як державної. Цей закон не стосується приватного життя та релігійних обрядів. Якщо люди у приватному житті будуть спілкуватися російською мовою, то їх за це не будуть штрафувати. У різних сферах життя цей закон імплементується покроково. Наприклад, у сфері обслуговування самі громадяни переходять на українську мову. Тож мовний закон поступово увійде в життя. Головне не чинити опір. Нам потрібен діалог між тими, хто відслідковує викання закону та громадянами», — каже експерт.
За його словами, все більше громадян хочуть говорити українською.
«До початку війни ми розуміли, що в еволюційний спосіб цей закон вступить в силу. Все буде поступово. Але війна створила революційних поштовх до цього. Все більше громадян хочуть говорити українською. Адже російська мова — це для них мова агресора. Адже на тимчасово окупованих територіях свідомо знищують українську мову», — зазначає експерт.
Також за його словами, в державній роботі над мовним питанням є певні прогалини.
«Зокрема, у нас відсутня державна програма з опанування мови, яку має затверджувати Кабмін. Наразі недостатньо опрацьований механізм мовних курсів, які мають бути організовані для тимчасово переміщених осіб», — резюмує Андрій Вітренко.
