«Локальна пам’ять»: демонтаж одного з останніх пам’ятників Леніну та інші новини регіонів

Під час тренінгу учасники розглянули ключові напрямки реалізаціїсучасної політики національної пам’яті. Також отримали практичні рекомендації щодо роботи з усноісторичним свідченнями та практиками перейменування топонімів пов'язаних з Росією.

На Полтавщині було демонтовано два пам’ятники радянському письменникові-сталіністу Максиму Горькому (Олексію Пешкову).

У селі Левенцівка Чутівської селищної ради Полтавського району погруддя російському письменнику Максиму Горькомудемонтували і перемістили до Державного музею-заповідника в Путивлі «Парк радянського періоду». Окрім того від пам’ятника письменника-сталініста очистили публічний простір села Крячківка Лубенського району. А також рішенням виконкому Козельщинської селищної ради Кременчуцького району припинено роботу музею Максима Горького у селі Мануйлівка.

За словами регіонального представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара, наразі на Полтавщині є 54 вулиці та провулки названі на честь Максима Горького.

Бібліотека № 7 у Полтаві спільно з громадськістю провела патріотичну годину «Конституція — оберіг нашої державності», присвячену 26-ій річниці ухвалення Конституції України.

Ведуча патріотичної години Зоя Коваленко висвітлила основні етапи історичного розвитку української конституційної думки, а регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар розповів про участь полтавців у конституційному процесі.

На Полтавщині демонтували один з останніх пам'ятників комуністичному вождю Володимиру Леніну.

Погруддя комуністичному вождю розатшовувалось на території санаторію «Сосновий бір» (село ВласівкаЗіньківської громади Полтавської області. Демонтаж здійснили місцеві ентузіасти дерусифікації та декомунізації публічного простору.

Полтавський музей авіації і космонавтики підготував меморіальні заходи з нагоди 125-річчя видатного інженера та науковцяЮрія Кондратюка.

Учасники урочистостейпоклаликвіти до пам’ятника видатному вченому поблизу будівлі Полтавського музею авіації і космонавтики. А також музей презентував дві унікальні виставки зі своїх фондів, до якої увійшли «космічні» праці Кондратюка різних років видання, з автографами автора та іншими оригінальними автографами.

Громадська ініціатива «Харківська топонімічна група» опрацьовала реєстр урбанонімів Харкова та оприлюднила перелік з понад 500 топонімів, які мають бути перейменовані у межах процесів деколонізації та дерусифікації.

З них 263 назви склали географічні маркери Росії. Також виявили кількам неактуальних колоніальних назв. Серед них Цілиноградська (нині Нур-Султан), Гур’єв (нині Атирау) тощо.

Майже 70 вулиць та провулків у Харкові названо на честь російських військових та політичних діячів. Частина з них — складова імперського культу «сили російської зброї», частина — радянської «історії класової боротьби».

35 топонімів склала група радянських ідеологічних маркерів, перейменувати які під час реалізації декомунізації публічного простору не вистачило політичної волі. Значну групу топонімів складають представники російської культури — 120 назв.

24 червня в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Хаджибеївські читання» в змішаному форматі, організована кафедрою історії України факультету історії та філософії ОНУ імені І.І.Мечникова та Студентським Науковим Товариством кафедри історії України.

Головний спеціаліст Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Уляна Громович взяла участь у конференції та виступила з доповіддю. До конференції долучилися молоді науковці з різних установ України, цікаві та актуальні доповіді яких доводять, що незважаючи на труднощі історична наука розвивається, а це головне.

Громадська ініціатива «Луцька топонімічна група», куди увійшли 17 фахівців на волонтерських засадах підготувала пропозиції щодо перейменування 77 вулиць у Луцьку.

«Усі пропозиції були офіційно подані до міської ради. Сподіваємося, чиновники міськради дослухаються до наших ідей і подадуть їх на розгляд депутатів. У свою чергу ми готові до проведення широкого громадського обговорення іменних вулиць», — зауважила ініціаторка створення групи та регіональна представниця УІНП у Волинській області Леся Бондарук.

21 червня у Вінницькій міській раді відбулася прес-конференція стосовно перейменування топонімів міста Вінниці за участі директора Музею Вінниці Олександр Федоришен, професорок ВДПУ імені Михайла Коцюбинського Ольга Коляструк та Тетяна Кароєва, а також директора Державного архіву Вінницької області Юрій Легун та начальника Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко.

На заході презентували 78 вінницьких площ, вулиць, провулків та проїздів, які пропонується перейменувати. Список не є остаточним. Він публікується для обговорення, яке триватиме до 25 серпня. Після цього відбудеться підсумкове засідання Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки, де будуть прийняті остаточні рекомендації з перейменування вулиць. Історики зазначили, що у ході роботи з розгляду пропозицій, Рада керувалася поєднанням загальноукраїнського контексту і локального, принципів націоцентричності та застосування підходу вдячності до наших міжнародних союзників — що застосовується у місті вперше.

«Маємо пам'ятати, що війна, яка сьогодні ведеться російськими загарбниками супроти України, має на меті знищення всього українського. Потрібно активно проводити процеси дерусифікації та деколонізації, і важливо що громадськість вінницької громади активно долучається до цього процесу. Лише спільними зусиллями ми зможемо досягти бажаного результату та перемоги України на усіх фронтах» — зазначив начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко.

24 червняу Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського відбулося засідання круглого столу «Історичні та правові аспекти українського державотворення через призму Конституції України».

Участь у заході взяли викладачі та студенти Історичного факультету та Факультету права, публічного управління та адміністрування, які презентували свої власні роздуми та напрацювання стосовно розвитку конституціоналізму в Україні та його особливостей. Також, до участі був запрошений співробітник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветнік, який презентував роботу Інституту, ознайомивши присутніх з тематичними матеріалами до Дня Конституції України.

«УхваленняВерховною Радою України 1996 року Основного закону стало важливою віхою українського державотворення. Український конституціоналізм має глибоке історичне коріння та тяглість, а також свої особливості. Найголовніші з них — український конституціоналізм розвинувся під впливом європейських країн, які першими почали його формувати; заснований на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії» — зауважив Олексій Серветнік.

28 червня 2022 року, до Дня Конституції України, у приміщенні Вінницької обласної організації ветеранів України відбулося засідання «Конституція України в контексті сучасності».

Під час спілкування були обговорені питання історії українського державотворення, конституціоналізму на теренах України, конституційні механізми захисту прав людини в Україні. Участь у заході взяли представники обласної ветеранської організації України, науковці, юристи, бібліотекарі, освітяни та ЗМІ.

Співробітник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Олексій Серветнік наголосив на історичних підвалинах розвитку конституціоналізму в Україні, зазнайомив учасників з напрацюваннями Інституту — тематичними матеріалами до Дня Конституції України, спогадами учасників прийняття Основного закону та презентував брошуру «Українська дипломатія 1917−1926 років».