Експерт розповів про кардинальну зміну кібер-концепції НАТО
Нова стратегічна концепцію НАТО до 2030 року це зміна підходів Альянсу до кібербезпеки.
Про це зазначив фахівець з інформаційної безпеки Костянтин Корсун.
«Глянув на нову стратегічну концепцію НАТО до 2030 року — але нічого нового про кібер-складову, на перший погляд, не знайшов: посилити-поглибити, партнерство з приватним сектором, відповідальне використання, демократичні цінності і все таке. Все це вже давно працює на Заході, але у вітчизняних кібер-борцунів поки що ніяк не злітає», — пише експерт.
За його словами, головний натовській айтішник Людвіг Декампс у своїй статті вибухнув одкровенням, яке може свідчити про кардинальну зміну кібер-парадигми НАТО: «Кібербезпека більше не є допоміжною функцією — це ключова частина спроможності та надання послуг і невід’ємна частина підтримки стійкості Альянсу.» Тобто більше не є допоміжною функцією в НАТО.
«Взяв і зруйнував популярну в деяких українських колах концепцію „роль кібербезпеки трохи перебільшена“. Ще пан Людвіг озвучив — начебто усім відому, але про неї часто забувають — тезу: „Технології мало корисні без навчання“. І далі розказав про натовську Академію в Португалії, де навчають не тільки навчають працювати з інофрмаційними та комунікаційними системами, але також і кібербезпеці», — підкреслює експерт.
За його словами, для ЗСУ такий навчальний центр теж знадобився. Потреба війська у кібер-знаннях — дуже висока, особливо зі збільшенням використання нашими котиками НАТОвської техніки та технологій у бойових умовах.
Також, згідно Людвігу Декампсу, «НАТО планує активніше використовувати технологію 5G для військового застосування». Шах і мат противникам 5G. Хоча я не знаю жодного ІТ-шника, який би мав щось проти цієї технології.
«Не зовсім зрозумів про „неприбутковий фреймворк, який дозволить працювати з національними оборонними лабораторіями, а також академічними, науковими та дослідницькими інституціями“. Мабуть, тут йдеться про певний обмін інформацією з різних закладів різних країн-членів НАТО. По собі знаю — налагодити обмін інформацією навіть серед найближчих союзників — ой як нелегко», — зазначає експерт.
За його словами, підписання партнерської угоду що обміну своєчасною інформацією про кібер-загрози, поки не зрозуміле.
«Теж не зовсім зрозуміло про що йдеться, адже в НАТО вже багато років функціонує великий-потужний кіберцентр CCDCOE. То хто з ким що підписав і хто з ким буде обмінюватися інфою? Невже CCDCOE не достатньо ефективний?. А ось відновлювальноздатність (стійкість) Альянсу полягає не тільки в убезпеченні військових систем, але також і цивільної інфраструктури. Ця фраза — привід замислитися тим теоретикам, які вважають доцільним розділяти національну кібербезпеку на „військову“ та „цивільну“. „Ми знаємо, що кібербезпека — це командний спорт…“. З цим важко сперечатися. Гасло хоча й затаскане, але в Україні інтерпретується, м’яко кажучи, у досить неприродній спосіб», — резюмує експерт.
