Коли допомога не прийде — прийде характер — Голомша

Ми вступаємо у нову фазу війни. Фазу, де нам менше плескатимуть по плечу. Де не буде багатослівних декларацій і довгих обіцянок. Американська допомога може зупинитись. Але Україна — ні.

Ми — українці. Ми — козацька нація, яка знає, як стояти, коли всі впали
Ми — українці. Ми — козацька нація, яка знає, як стояти, коли всі впали

Про це заявив заслужений юрист України Микола Голомша.

«Ми більше не можемо покладатися на чиюсь милість. Ми не чекаємо рятівників. Бо самі є нацією, яка рятує — себе, Європу, світ.

Коли хтось відвертається — ми стаємо твердішими. Коли двері зачиняються — ми куємо своє. Зараз не час паніки. Зараз — час дій.

Армія має відчути, що держава — з нею. Не на словах, а в зарплаті, екіпіруванні, у підтримці родини, у повазі й ротації.

Мобілізація — це не облави, а справедливий контракт між державою і громадянином. Хто захищає — той має все. Хто у тилу — має працювати так, ніби поруч фронт", — каже М. Голомша.

На його думкку, ми повинні перейти до економіки перемоги.

«Заводи мають працювати на зброю, техніку, дрони. Кожен бізнес — у зв’язці з фронтом. російські активи, олігархічні надприбутки, офшори — все має працювати на перемогу. Годі ховатись.

Нам потрібен уряд не для кабінетів, а для бою. Для рішень, не відписок. Для того, щоб дати людям ясність: ми не впадемо — ми піднімемося ще вище", — каже М. Голомша.

За його словами, суспільство має згуртуватись — не заради політичних гасел, а заради країни. У селі, в місті, на фронті, у школі, в лікарні — усі ми тепер частина єдиного воєнного механізму.

«Немає «не моя справа». Кожен — на своєму місці, але з єдиною метою: зламати ворога. І ми зламаємося.

Бо ми — не жебраки. Не прохачі. Не колонія.

Ми — українці. Ми — козацька нація, яка знає, як стояти, коли всі впали.

Нам не потрібна гарантія перемоги, щоб боротись.

Ми боремось — і тому переможемо.

Нас не злякає брак допомоги. Нас може лише об’єднати виклик.

Цей шлях пройде той, хто має хреста на грудях і той, хто має Характер у серці", — резюмує М. Голомша.