Україна: чому боротьба з відмиванням коштів завжди перетворюється на профанацію?
Для підтвердження статусу кандидата в члени ЄС Україна має виконати 7 пунктів вимог, серед яких — боротьба з відмиванням коштів. Враховуючи те, що цю боротьбу в нас ведуть років з 25 з відповідним сумним результатом, то щодо результативності виконання цієї вимоги ЄС особливого оптимізму теж не додається.
А може все так відбувається тому, що тільки в Україні цю проблему не вирішити — тут потрібні рішучі дії і наших партнерів не тільки в плані рекомендацій і вимог, а й ліквідації тих міжнародних фінансових схем, які дозволяють відмивати кошти.
— Боротьба з відмиванням коштів — боротьба із наслідками, переконаний фінансист, співкоординатор «Суспільної системи» Віктор Жердицький.
«Поки не будуть обрізані можливості незаконного збагачення, жодна боротьба з корупцією ні до чого не призведе. Брудні кошти в Україні мають кілька груп походження: перша, коли бізнес через схеми мінімізує збитки, друге джерело — гроші від злочинної діяльності — зброя, наркотики, торгівля органами і т. д І третя група грошей — гроші від копупції. Наприклад, коли депутати слухняно виконують вказівки офісу Президента і за виконання таких указок отримують по 50 тис доларів у конверті. Такі можновладці не виконують свої обов’язки в інтересах країни, по факту вони їх продають. І поки ми не почнемо боротися з джерелами походження усіх брудних коштів, жодна боротьба з відмиванням грошей, яку нам пропонують через протоколи, контроль, та перевірку доходів, не буде ефективною», — підсумовує Віктор Жердицький.
Все інше, наприклад, показові реформи та публічні покарання корупціонерів не що інше, як звичайний провладний популізм.
