«Локальна пам’ять»: дерусифікація Полтавщини та інші новини регіонів

«По суті назву села було декомунізовано лише на папері, де-юре, тобто Постановою Верховної Ради. У публічному просторі тривалий час, аж до листопада 2021 року зберігався пам’ятник Куйбишеву та в’їзна стела. Викликає подив, що у старостаті не знайшлося бажання і часу навести елементарний порядок. Тобто незаконну назву села нарешті зафарбували, але так і не зважили на рекомендацію Полтавського офісу УІНП вказати чинну назву села та зобразити Малий Державний Герб України. Тобто й досі на шостому році дії декомунізаційного закону і восьмому році війни з росією довколишній публічний простір не пояснює: то це село Вишневе чи на честь російсько-більшовицького окупанта Куйбишева», — прокоментував ситуацію регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У межах декомунізації у Гадячі з’явилися нові назви вулиць, площ, провулків. Згідно з рішенням сесії Гадяцької міської радиувічнено особистості та події епохи Гетьманщини.

Такі перейменування відбулись зініціативи регіонального представника Українського інституту національної пам’яті Олега Пустовгара та депутатів міської ради Катерини Кулик й Валерія Нижника.

Зокрема тепер у місті є вулиці Гадяцького Договору, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Михайла Бороховича та Григорія Граб’янки. А також проволку Козацький та Сотенний.

У місті Кобеляки на вимогу Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті комунальні служби місцевої територіальної громади демонтували незаконнийкомуністичний пам’ятний знак «Борцям за владу рад, які загинули у Кобеляцькому районі»

Нині намісці, де возвеличувалися вороги незалежності Української Народної Республіки, розмістили квіткову клумбу.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та депутатки Лубенської міської ради Аліни Савки у Лубенській міській територіальній громаді стартував процес деколонізації і дерадянізації топоніміки. Створено офіційну робочу групу.

Робочу групу очолили секретар Лубенської міської ради Маргарита Комарова й начальник відділу містобудування та архітектури виконкому міськради Андрій Шмонденко. До неї також увійшли регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар, депутатка міськради Аліна Савка, краєзнавець Сергій Швецов, редактор газети «Лубенщина» Олександр Міщенко, вчителі історії, співробітники управління освіти виконкому міськради, Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького й науково-дослідного центру охорони археологічної служби Інституту археології НАН України.

Робоча група вже провела три засідання, на яких обговорилаі затвердила перелік урбанонімів, які є окупаційними радянськими, комуністичними та російськими імперськими маркерами. Участь у засіданнях Олег Пустовгар взяв по скайп-відеозв'язку. За його словами, під час деколонізації топоніміки варто звертати увагу на такі назви вулиць, площ, провулків, які звеличують, увіковічують, пропагують або символізують державу-окупанта або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, міста, дати, події, її діячів та державну тоталітарну політику та практику.

На офіційній Фейсбук-сторінці міської ради закликали мешканців Лубенського краюобгрунтовані пропозиції щодо нових назв вулиць та провулків Лубен та сіл громади надсилати до 15 липня 2022 року на електронну адресу [email protected]

Під головуванням першого заступника міського голови Валерія Пархоменка відбулося перше засідання робочої групи з питань присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на території Полтавської міської територіальної громади.

На засідання запрошені члени робочої групи — історики, краєзнавці, філологи, архітектори, представники Департаменту культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури, НСЖУ.

Засіданню передувала півторамісячна робота громадсько-наукової експертної групи «Урбаноніми Полтави». Учасники групи, куди зокрема входив представник УІНП Олег Пустовгар, аналізували топоніміку Полтавської територіальної громади. Результатом роботи стала пропозиція перейменування 384 назв вулиць та провулків.

20 липня в Кафедральному соборі Різдва Христового Одеської єпархії Православної Церкви України відбувся молебень-панахида за загиблимизахисниками України. Службу провели настоятель собору — протоієрей Теодор Оробець та капелани Олександр Чоков, Леонід Болгаров і Василь Вирозуб, які нещодавно були звільнені з російського полону.

«Україна сьогодні переживає найбільше випробування в своїй історії — збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. У цій війні ми вже маємо тисячі поранених і загиблих мужніх оборонців. Але ми повинні пам’ятати та шанувати наших Героїв» — зазначив під час виступу начальник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Сергій Гуцалюк.

В молебні такожвзяли участь речник Одеської ОВА Сергій Братчук, представник Міністерства України у справах ветеранів Микола Сторожук, представники Veterans HUB ODESA, працівники та курсанти Одеського державного університету внутрішніх справ.

Фото: Одеський державний університет внутрішніх справ

З метою унормування окремих назв об’єктів топоніміки населених пунктів (вулиць, провулків, площ, скверів тощо), розташованих на території Роздільнянської міської територіальної громади Одеської області, які пов’язані з державою-агресором росією чи історією російської імперії та СРСР, при міській раді було створено робочу групу на чолі з першою заступницею міського голови Ольгою Босюк.

Першочергово було зібрано пропозиції від населення щодо перейменування запропонованих вулиць та провулків, після — організовано інтернет-голосування. Наступним, не менш важливим етапом були виїзні консультації представників робочої групи з жителями вулиць та провулків.