Артилерист ЗСУ розповів про пекло на Луганщині

  • 121

Тактика росіян не змінилася з часів Другої світової. У Попасній на Луганщині було справжнє пекло.

Артилерист Володимир 24 ОМБр імені короля Данила
Артилерист Володимир 24 ОМБр імені короля Данила

Понад два місяці військовослужбовці Королівської бригади тримали оборону Попасної. Як розказав артилерист Володимир, це був найскладніший напрямок, на якому йому довелося воювати за майже півроку повномасштабної війни в Україні.

Спогади українського воїна опублікували на офіційній сторінці у Facebook.

За словами захисника України, на штурм Попасної росіяни кинули величезну кількість сил — морську піхоту, підрозділи силових структур, ПВК.

На Попасну йшли потужні колони техніки. Тактика ворога не змінилася з часів Другої світової війни — він у буквальному сенсі давив кількістю, просувався вперед по тілах своїх загиблих, не зупиняючись. Засилають, наприклад, 500 бійців, ми їх б’ємо, слідом за ними одразу йдуть ще 500″, — згадує пекельні дні Володимир. — «Ми, відповідно, стримували їхню навалу, не давали зайти до міста».

Завданням артилерії була підтримка дій піхоти.

«Відбивали колони, перешкоджали підвозу забезпечення для підрозділів ворога та їхньому просуванню по місту», — розповідає артилерист. — «Кількість знищеної російської техніки не було коли рахувати, якщо чесно. Ми вражали по 40−50 цілей на день — танки, БМП, БТР, легкові машини».

Королівські піхотинці робили подекуди неможливе, щоб український прапор майорів над Попасною. Втримували шалений натиск надзусиллями людей.

«Усі бійці показали себе героями. Мої хлопці витягували машини з-під обстрілів, ремонтували їх фактично під вибухами. Наводилися, стріляли, по них одразу ж прилітало, але вони знову і знову йшли у бій попри переважаючі сили противника», — говорить Володимир.

Але зрештою ворог знайшов вразливе місце і прорвав оборону.

«Нам довелося відходити на більш вигідні рубежі. Не буду приховувати, гірко було залишати місто. Але ми розуміли, що потрібно зберегти піхоту, щоб згодом піти у контрнаступ і звільнити від російської окупації усі наші міста й села. І ми це зробимо обов’язково», — переконаний воїн.