«Локальна пам'ять»: перейменування вулиць у Кременчуці та інші новини регіонів

Мешканці вулиці невдоволені перейменування її на назву Чорторийський яр, адже там згадує слово «чорт», яке неприємне для них. Члени робочої групи з розумінням сприйняли позицію мешканців і організували обговорення у пошуках пропозиції нової назви, зауваживши, що залишити стару назву не можна.

«У радянський час назва вулиці Декабристів нав’язувалася відповідно комуністичної ідеології як предтеча майбутнього більшовицького перевороту та захоплення влади. Вона входила до обов’язкового кола назв вулиць населених пунктів України та інших територій комуністичної імперії. Декабристський рух виступав тільки за оновлення та відповідно зміцнення Російської імперії за зразками імперій Західної Європи кінця 18-го і початку 19-го століть. Він був проти свободи, самовизначення народів цієї імперії. Таким чином, ця назва належить до топонімів, що звеличують, увічнюють, пропагують або символізують російську державу-окупанта, її минуле. Отже, маємо позбавитися від цього топоніма в публічному просторі», — нагадав про причину перейменування член робочої групи при Управлінні культури, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

Депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків міста. Перейменування відбувалось з врахуванням низки ініціатив Полтавського офісу УІНП

Вулицю Комсомольську перейменовано на честь Героїв Крут. Вулицю Карла Маркса перейменовано на честь українського правника та видатного діяча УНР Климента Квітки. Вулицю Паризької Комуни переназвали на честь родини Чижевських. Це видатна родина з Полтавщини, яка брала активну участь в українському державотворенні 1917–1921 років.

Зображення-ліпнину державної символіки Російської Федерації у вигляді двоголових орлів на дзвіниці Хрестовоздвиженського монастиря у Полтаві не демонтували, а закрили іконами.

Департамент культури і туризму ОДА та регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар звернулися до Хрестовоздвиженського монастиря з необхідністю демонтувати символи на дзвіниці, які стосуються російської історії.

Нові назви для 27 вулиць та провулків затвердили нещодавно на сесії Кременчуцької міськради. Серед нових назв - постаті і формації боротьбиза незалежність у ХХ та ХХІ століттях. Наступний етап голосування з варіантами для нових назв ще 30 вулиць стартує 17 серпня.

Вулицю Аерофлотську перейменували на честь військового льотчика, який загинув при обороні Києва у лютому 2022 року полковника Олександра Оксанченка. Вулицю Гастелло перейменували на честь капітана Олександра Корпана, українського військового льотчика, який загинув у березні 2022 в повітряному бою за Україну. Вулицю генерала Карбишева перейменували на вулицю українського генерала Сергія Кульчицького, який загинув у 2014 році в зоні АТО. Вулиця 1905 року перейменували на честь загиблого на війні з Росією у березні 2022 року військового льотчика, полковника Олега Гегечкорі. Вулицю Миколи Ватутіна перейменували на честь загиблого при обороні Харкова у червні 2022 року майора Нацгвардії Ігоря Пугача.

Вулиця генерала Жадова перейменована на Алітуську. Проїзд 40-річчя ДАІ перейменували на честь Захисників Азовсталі; провулок 8 Березня — на Героїв Охтирки; провулок Гомельський на Гостомельский; вулицю Олександра Родимцева — на Кременчуцьких Артилеристів. Вулицю російського архітектора Василя Баженова перейменовано на Херсонську.

Також депутати Кременчука змінили статус двох провулків (Гвардійського та Героїв Бреста) на вулиці Національної Гвардії та Героїв Маріуполя відповідно. Провулок Глінки перейменований на честь діяча ОУН та кременчуцького освітянина Дмитра Барковського. На честь голови УВО й ОУН Євгена Коновальця перейменували вулицю 8 Березня. Вулицю Гвардійську перейменували на вулицю Героїв УПА. Провулок Брюсова на провулок діяча УНР Антіна Кущинського. Проїзд 8 Березня перейменували на Марусі Богуславки. Вулицю Гагаріна перейменовано на Покровську.

Також вулицю Гагаріна у селі Потоки Кременчуцької громади перейменували на честь Пилипа Орлика

У Новоселівській громаді на Полтавщині провели конкурс на кращий меморіальний знак хорунжому Армії УНР та скульптору Михайлу Гаврилку

Знак невдовзі встановлять неподалік вулиці Михайла Гаврилка у в сквері його ж імені у селі Рунівщина неподалік Полтави. За даний варіант знаку проголосували 49% опитаних мешканців громади. Також команда скульпторів та архітекторів врахувала побажання громадськості та Полтавського офісу УІНП.

Михайло Гаврилко народився 5 вересня 1882 року на козацькому хуторі неподалік села Рунівщина. Автор пам’ятників Тарасу Шевченку, творець образів Івана Франка, Маркіяна Шашкевича.

16 серпнядо Центрального міжрегіонального відділу УІНП завітали в гості представники Сил територіальної оборони ЗСУ. Під час спілкування було окреслено перспективи майбутньої співпраці.

Також для військовослужбовців було презентовано добірку найактуальніших видань Інституту.

18 серпня відбулося перше засідання робочої групи при Громадській раді Вінницької обласної ради стосовно майбутньої назви Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки.

До складу групи увійшли представники влади, науковці, закладів культури та громадськості. Від Інституту членами групи стали начальник Центрального міжрегіонального відділу Богдан Галайко та головний спеціаліст відділу Олексій Серветнік. Розпочався процес визначення пропозицій для подальших громадських слухань, голосування громадськості та ухвалення рішення сесією Вінницької обласної ради.

18 серпня у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки «Український прапор — українська міць», приуроченої до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України.

Участь у відкритті виставки взяли представники влади, громадських організацій, волонтери, родини загиблих Герої новітньої російсько-української війни та Революції Гідності 2013–2014 рр., представники ЗМІ, а також співробітник УІНП Олексій Серветнік.

«Напередодні Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України, в часі новітньої російсько-української війни, матеріали виставки є актуальними як ніколи. Сині та жовті кольори Державного символу України та кольори військових формувань уособлюють історичну тяглість багатовікової боротьби українців за власну державність», — зауважив Олексій Серветнік.

На Волині члени громадської організації «Після тиші» записували спогади учасників національно-визвольної боротьби, політв’язнів нацистських та радянських концтаборів. До пошуку героїв спогадів долучилася і представниця Західного відділу УІНП Леся Бондарук.

«Це дуже молода організація, створена у 2021 р. істориками, що спеціалізуються на дослідженні теми політичних репресій. Але вони зуміли заявити про себе дуже доброю роботою не лише по збору спогадів, а й у вмінні працювати у сферах меморіальної культури, публічної історії та соціальної антропології. Їхній сайт, куди вони розміщують свої матеріали, допомагає багатьом людям дізнатися та критично осмислити минуле та сучасне України. Людей, які могли б розповідати події періоду Другої світової війни, в живих лишилися одиниці. Але зафіксувати їхню усну історію — дуже важлива і потрібна справа», — наголосила Леся Бондарук

Фото: запис спогадів члена Братства вояків ОУН і УПА Ростислава Кушнірука у с. Княгининок. Автор: Ірина Роїк