Податкова реформа: експерт розповів, що насправді ховається за 10−10−10

Про це заявив економічний експерт Юрій Смелянський.

«В публічному просторі почали активно згадувати попередні податкові ініціативи на кшталт «20−20−20−20». Тепер нова податкова ініціатива звучить «10−10−10». Ще одна ініціатива — ліквідувати податкову службу як таку. Як в одній відомій байці: «Біда, коли пироги почне пекти швець, а чоботи шити пиріжник», — каже експерт.

За його словами, сьогоднішні «податкові реформатори» ведуть здебільшого розмову про зміну розміру ставок податків. І тут криється серйозна економічна пастка. Справа в тому, що існують три види податкових ставок: пропорційні, прогресивні та регресивні.

«Головна проблема всіх реформаторів у галузі податкових відносин полягає в тому, що ніхто з них, коли говорять чи пишуть про податкову реформу не готові відповісти на питання: „Навіщо збирати податки саме за пропонованим ними варіантом? Що позитивного принесе використання їхніх новацій суспільству, громадянину, людині?“ Усі їхні пропозиції базуються за умовчанням на парадигмі, що податки потрібні лише для наповнення бюджетів усіх рівнів, а потім влада мовляв сама розбереться, що з ними робити. Тобто щиро вважають, що податки мають виконувати виключно одну функцію — фіскальну. Саме у такій парадигмі функціонує сьогодні вся податкова система України», — каже експерт.

За його словами, якщо не змінити всю податкову систему, то позитивного результату, ми не отримаємо. Адже податкова система, як я казав раніше, є лише частиною загальної системи економічних відносин.

«Пропонуючи свої рішення, „реформатори“ наполегливо обходять увагою питання знеособленості податків у податковій системі України, тоді як досвід ефективних економік доводить, що саме первинна цільова спрямованість податку є запорукою його ефективного використання та унеможливлення зловживань. Наприклад, коли ПДВ з певної групи товарів йде виключно на розвиток ЗСУ, а акциз з палива — на будівництво житла для біженців. Якщо уважно придивитися до змісту нововведень, запропонованих нашими „реформаторами“ з одного й іншого табору, то вони переважно пропонують зміну розміру ставок (10−10−10 або 20−20−20−20). Але при цьому цілковито погоджуються із збереженням пропорційного оподаткування», — резюмує експерт.