Бюджет на 2023 рік може принести економічний смерч Україні — Лановий
Фактично уряд нам пропонує перспективу подальшого економічного занепаду та оборонної невизначеності, які можуть бути частково подолані лише за рахунок зовнішньої союзницької допомоги.
Про це повідомив економіст Володимир Лановий.
«Як випливає з проекту Закону про бюджет на наступний рік, близько 80 — 90% українців втратять ті можливості матеріального існування, які вони мають у цьому, 2022 році. До того ж національна економіка не буде індукувати інвестиційні ресурси в обсягах, необхідних для відновлення виробництва та створення робочих місць. І не тільки війна буде спричиняти такі втрати. Вимальовується дуже неприваблива картина», — каже експерт.
За його словами, Кабмін планує тримати темп інфляції цін в цьому гарячому році, вищий за 30% (за 7 місяців ціни вже піднялися на такий відсоток).
«Він не вказує, якими будуть джерела і складові інфляції, однак відомо, що такими можливими факторами будуть підвищення цін і тарифів на енергетичні засоби, пустопорожнє друкування грошей НБУ, зростання вартості імпортних товарів (цьому будуть сприяти падіння валютного курсу гривні та запровадження імпортних мит і акцизів) та забаганки українських компаній — монополістів. У силах уряду загальмувати негативну дію більшості з них. Він може зупинити нахабство монополістів, обмежити підвищення номінальної вартості паливно-енергетичних товарів, не вводити ПДВ, мито і акцизи на імпорт, а також стримати девальвацію гривні та емісійну грошову експансію Нацбанку. Але очевидно, що влада не бачить загроз з боку інфляційного знецінення національної грошової одиниці», — зазначає експерт.
За його словами, при такому поблажливому відношенні владної касти до цього деструктивного явища наслідки будуть дуже погані.
«Зауважу, що до кінця цього року інфляція додасть ще, як мінімум, 10%, тобто індекс її зростання сягне 40−42% (проте урядовці не виключають гірший варіант, коли цей показник сягне і 50%). Не можу погодитися з прогнозом офіційних органів щодо стрибку інфляції у наступному році на 30%. Він буде вищим, бо вже запущений механізм прискорення інфляції, коли окремі її витоки примножують дію інших, що дає кумулятивний ефект. Наприклад, падіння валютного курсу гривні та збільшення її надлишкової маси спричиняють додаткове зростання гривневих цін на енергетичні товари, що примножить приріст світових цін на них і вплине на вартість товарів і послуг кінцевого споживання. Тому у наступному році спіраль інфляції буде більшою, ніж сподіваються в уряді. А за 2 роки загальний її рівень досягне не 69%, як планує влада, а не менше 200%. (тобто ціни можуть зрости у 2 рази)», — підкреслює економіст.
За його прогнозами, при такій динаміці цін уряд прогнозує падіння середньої зарплати цього року на 17%, а у наступному — нульовий її приріст. Про пенсії він не доповідає, задовольняючись інформуванням про їх динаміку лише у окремих категорій пенсіонерів. «Враховуючи двократне зростання цін, можемо спрогнозувати, що реальна зарплата впаде за 2 роки у 2 — 2,2 рази, а пенсії — у 2,2 — 2,4 рази. Звичайно, за такого стрімкого падіння реальних доходів громадян відповідним чином зменшиться їх купівельна спроможність та обсяги внутрішнього споживання, що вдарить по національному виробництву, гальмуючи його відновлення після війни», — каже економіст.
Окрім цього, за його словами, висока динаміка інфляції знищить внутрішні інвестиційні ресурси економіки (кошти банків, інших фінансових компаній, підприємств, бюджетні інвестиції, заощадження громадян та інші) які також зменшаться за 2 роки не менше ніж у 2 рази. І це у період післявоєнної відбудови, коли потреба у капіталовкладеннях може зрости десятикратно.
«Маю також нагадати, що витрати на оборону підчас воєнних дій є фактично інвестиціями (на жаль, неприбутковими і безповоротними) у наші Збройні Сили. Тому загальне падіння обсягів інвестицій, зпричинене теперішньою каскадною інфляцією, торкнеться також і реального зменшення поставок нашій армії, які оплачуються в гривнях. А це вже можна віднести до воєнних злочинів. Фактично уряд нам пропонує перспективу подальшого економічного занепаду та оборонної невизначеності, які можуть бути частково подолані лише за рахунок зовнішньої союзницької допомоги. Я не можу стверджувати, що це робиться навмисно. Але хочу закликати владу не розганяти інфляцію, не піднімати ціни і тарифи на догоду монополістам, олігархам, комунальникам, шукати і закуповувати більш дешеві енергетичні товари, не грати у спекулятивні ігри з державними облігаціями та депозитними сертифікатами, не кидати у прірву валютний курс гривні і не запроваджувати додаткові імпортні мита та акцизи. Якою б не була спокуса фіскалів знецінювати гривню та виконувати свої бюджетні зобов’язання реально меншими сумами, чому сприяє інфляція, вони зобов’язані загальмувати шалений ріст цін та не допустити потрапляння країни у воронку фінансово-інфляційного смерчу, який ще глибше зруйнує економіку і послабить нашу обороноздатність», — резюмує експерт.
