Протести в рф свідчать про провал путіна — експерт
Одні з найбільших протестів відбулися в республіках північного Кавказу. Сотні людей, зокрема в Дагестані та селі Ендірей, вийшли на протести проти мобілізації.
У Росії тривають акції протесту проти оголошеної Путіним «часткової» мобілізації: наразі наймасовіше протестує Дагестан.
Жителі села Ендірей у Дагестані перекрили федеральну трасу Хасавюрт-Махачкала. Вони заявили, що з їхнього села, де проживають кумики, представники одного з нечисленних народів Північного Кавказу, вже мобілізували понад сто людей. Поліція відкрила стрілянину в повітря, намагаючись розігнати незгодних із мобілізацією.
Пізніше у Махачкалі (столиця Дагестану, РФ) відбулися акції протесту, де люди скандували «Ні війні!» і «Наші діти не добриво», сперечалися з поліцейськими й відбивали у них затриманих.
Акції проти мобілізації почалися в різних регіонах Росії в перший день призову, 21 вересня. Відтоді в різних містах Росії затримали понад дві тисячі осіб, найбільше 21 вересня — понад 1300 осіб.
Сьогодні спеціально для I-UA.tv військовий експерт Микола Голомша прокоментував початок масових протестів в рф. За словами експерта, ці мітинги були вкрай прогнозовані.
«Після інформації про мобілізацію усі мітинги були очікуванні. У людей нині одне питання до влади рф: за що вмирати? Путін розв'язав загарбницьку війну, це усі розуміють, утім цього тільки не розуміє сам російський диктатор. У мешканців рф, чоловіків нині немає ніякої мотивації. Мешканців рф починають розуміти, що це війна, яку розпочав путін потрібна тільки самому путіну. Я би назвав ці протести початком розпаду рф, це початок великого кінця, який започаткував путін. Варто зазначити, що протести будуть тільки наростати, це не одноденне явище, росію чекають масштабні майдани», — зазначає експерт.
Протести в рф нині відкривають реальне обличчя російської влади, а не ту пропагандистську картинку, яку звикли бачити росіяни в своїх телевізорах.
«Ці протести свідчать про те, що росія не така, яку бачить путін і яку змальовує російська телевізійна пропаганда. Ми розуміємо проблему російського суспільства і це суспільство вже теж починає її розуміти. РФ перебуває в полоні російської пропаганди і це прозріння, яке ми сьогодні чуємо — є природнім, і люди не проплачені, вони виходять з оцінкою того, що відбувається в їхній країні, вони не згідні з тим, що путін напав на Україну. Це не є разова акція — це процес який тільки розпочинає свій рух. Він буде дуже катастрофічним для путіна», говорить військовий експерт.
Протести і опір мобілізації у росії відображають невдачі володимира путіна у підготовці свого населення до великої війні.
Так вважають у Інституті вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали, що чиновники та кремлівські пропагандисти до останнього відкидали вторгнення росії в Україну, а путін не зробив жодних зусиль для підготовки свого населення до війни — навіть деякі російські військові були здивовані, коли те, що вони вважали навчаннями, виявилося справжнім нападом.
«Більше того, путін наполегливо продовжує називати вторгнення „спеціальною військовою операцією“, а не війною, і не створює у росії інформаційних умов для підготовки свого народу до цієї примусової мобілізації. Інформаційні провали путіну в цьому відношенні особливо важливі, оскільки на території росії немає українських чи натовських військ і немає загрози будь-якого вторгнення в глиб рф. Це не 1812, 1914 чи 1941 рік. Фактори, які призводили до народної мобілізації в попередніх війнах з росією, просто відсутні в цій агресивній війні, хоч би як путін підносив її своєму народу. Приклад Другої світової війни, коли росіяни згуртувалися під прапором, особливо недоречний. Нацистське вторгнення було буквально екзистенційною загрозою існуванню росії та частиною відверто геноцидної кампанії з поневолення радянських громадян. Нинішній конфлікт є далеким від цієї реальності», — заявили в ISW.
Аналітики також сумніваються, що завдяки мобілізації путін зможе суттєво збільшити бойову міць російських збройних сил у 2022 році. ЗС росії не створювали умови для ефективної широкомасштабної мобілізації принаймні з 2008 року і не створювали резервних сил, необхідних для раптової мобілізації.