Скоропадський був уособленням української національної традиції, — історикиня про Українську Державу

Про державу Скоропадського та актуальні уроки державного будівництва для сьогодення поговорили в програмі «Суспільні діалоги» з Володимиром Тетеруком на телеканалі I-UA.tv.

Тетяна Ралдугіна в програмі "Суспільні діалоги"
Тетяна Ралдугіна в програмі "Суспільні діалоги"

У новому випуску гостею стала заслужена працівниця культури, музейниця та дослідниця історії визвольних змагань в Україні 1917−1921 років Тетяна Ралдугіна.

Вона порівняла правління Україною в період Української Держави та сьогодення.

«Ми будуємо нашу державу незалежну вже понад 30 років. І складається таке враження, що ми чи топчемося на місці, чи ми рухаємося дуже повільними кроками. Хоча тоді стояли дуже схожі проблеми: функціонування державних органів влади, формування національної свідомості, створення дієздатного управлінського апарату, відродження української культури й науки. Дуже багато було схожого, але у гетьмана цей процес ішов дуже активними кроками», — пояснила експертка.

Історикиня розказала, що Павло Скоропадський прийшов до гетьманства на чолі консервативних сил і, фактично, був уособленням тієї української національної традиції, яка була набагато ближча до українського народу, ніж соціалістичні, утопічні погляди та догми, яких дотримувались лідери Української центральної ради.

«Я думаю, це головний фактор, який сприяв успіху в будуванні української держави», — наголосила дослідниця.

За її словами, відсутність єдності — також важливий фактор. Проте й відсутність національної еліти була причиною всіх майбутніх негараздів.

«Скоропадський у будівництві держави застосовував професіональний принцип. Він розумів, що будувати державу мають перш за все фахівці. Кожен має бути на своєму місці, а не керуватися якимось партійним доктринерством. Це питання також перегукується з нашої сучасністю. Тому що підбір професійних кадрів, менеджерів в усіх ланках нашого буття — це є дуже важливо», — підкреслила Ралдугіна.