План Маршалла для України — донори в Лугано виявилися неготовими

Західні партнери України розуміють важливість того, аби на кордоні з Росією була розташована потужна демократична держава, тож вже тепер донори та економісти працюють над планами та процедурами, над програмами післявоєнного фінансування для Києва.

За оцінками лідерів «Групи семи», для відбудови Україна необхідна ініціатива на зразок плану Маршалла. Проте план передбачав одного донора на 16 реципієнтів, а Україна після війни буде з одним реципієнтом та щонайменше 16 донорами. Йдеться про донорів серед окремих країн, інституцій розвитку, міжнародних організацій, суб’єктів приватного сектора. Внаслідок цього виникають певні проблеми з координацією відбудови.

Більшість витрат на відбудову України могла б покрити сума активів Центробанку Ррсії, заморожена в Євросоюзі. Але наразі невідомо, яким буде процес передавання цих активів Україні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла про те, що ЄС розглядає різні правові механізми для використання заморожених активів РФ як репарацій для України.

Багато економістів погоджуються, що уряд України має розробити пропозицію, консультуючись із місцевими організаціями та організаціями громадянського суспільства. Також необхідне схвалення пропозиції від великої та різноманітної спільноти донорів. Україна вже розпочала цей процес, адже уряд на конференції донорів у Лугано та на заході G7 у Берліні представив національний план відновлення.

У статті зазначається, що донори в Лугано виявилися неготовими. США та інші країни не надіслали своїх високопосадовців. А під час зустрічі в Берліні було не надто багато конкретних пропозицій. Так, найбільший донор США майже не були представлені, а західні лідери були відносно неорганізованими. Також лідери G7 минулого тижня домовилися створити донорську платформу для України, проте не оголосили деталей.

Автори матеріалу також зауважують, що лідерство ЄС під час відбудови України могло б забезпечити, аби вона розвивала інституції та стандарти відповідно до вимог союзу. Однак Європа не повинна брати на себе ініціативу щодо збирання та виплати фінансування для України.

Більшість економістів також гадають, що якщо Україна хоче вийти зі стійким боргом, то їй необхідна реструктуризація боргу і гранти замість позик. Адже позики доведеться повертати, що збільшить ризик боргової кризи. Проте ухвалення рішень ЄС на основі консенсусу означає, що саме позики легше схвалити, аніж гранти.

У матеріалі йдеться, що ЄС повинен відігравати головну роль у новому незалежному агентстві, створеному для відповідності фінансування проєктам в Україні та моніторингу реалізації цих проєктів. Це буде схоже на Адміністрацію економічного співробітництва, створену для виконання плану Маршалла. Агентство має бути розташоване в Брюсселі, але з великою присутністю в Києві.

У пропозиції Центру досліджень економічної політики йдеться, нове агентство має створити цільовий фонд багатьох донорів. А для негайної мобілізації капіталу ­- створити установу, яка може випускати облігації під заставу довгострокових зобов’язань донорів.

Держава-невдаха в Європі, що межує з РФ, була б жахом безпеки. Це призвело б до кризи біженців, адже мільйони переміщених українців не мали б причин повертатися додому. Окрім того, відбулося б посилення скептицизму щодо цінностей і намірів Заходу у країнах, що відмовилися стати на чиюсь сторону у війні.

Нагадаємо, у Києві зранку, 20 грудня, спостерігалися сильні перепади напруги. У зв'язку з цим подекуди було відсутнє водопостачання та тепло.