«Локальна пам'ять»: Вшанування жертв Корюківки на Чернігівщині та інші новини регіонів

Учасники заходували вшанували загиблих активістів Революції гідності, згадавши зокрема уродженців Чернігівщини: Василя Прохорського, Андрія Мовчана, Віктора Орленка.

Учасники круглого столу звернулися до чернігівської міської влади з закликом прискорити деколонізацію топонімічного та меморіального простору обласного центру.

А вже 20 лютого біля меморіальної стели «Небесна Сотня» на головній площі Чернігова учасники Революції Гідності, громадськість, представники органів влади та силових структур вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні.

Присутні поклала квіти до меморіальної стели «Небесна Сотня», а настоятель храму святих Михаїла і Федора Православної церкви України отець Олег Сіренко очолив заупокійну літію за загиблими Героями.

21 лютого депутати Чернігівської міської ради ухвалилирішення про перейменування 37 вулиць та 1 скверу відповідно політики очищення публічного простору від символіки імперськості та радянського тоталітаризму.

Рішенню передувала робота комісії з питань міської топонімії, охорони та збереження історико-культурного середовища Чернігівської міської ради до складу якої залучені регіональні представники УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко та Сергій Горобець.

За словами Сергія Бутка, перейменуванню підлягає ще близько сотні вулиць, тому робота з позбавлення імперської та радянської топоніміки триватиме.

24 лютого у Чернігові відбулись вшануванняДня спротиву окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя за участі представників органів влади, громадських організацій, серед яких була і «Кримська громада», національно-культурних товариств, військових.

На знак солідарності на головній площі Чернігова відбулася урочиста церемонія підняття Державного Прапору України та Кримськотатарського прапору.

Того ж дня у Чернігівському обласному музеї імені Григорія Галагана відбулася просвітницька зустріч до річниці широкомасштабного вторгнення РФ на територію України та Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя за участі активістів ГО «Кримська громада» на чолі зі Світланою Кузиною.

На зустріч обговорювались періодизаціяросійсько-української війни в 2014-2022 роках та події легендарного спротиву 26 лютого 2014 року в Сімферополі за територіальну цілісність та суверенітет України.

1 березня у місті Корюківка Чернігівської області вшанували пам’ять 6700 жертв найбільшої нацистської каральної акції знищення населеного пункту разом із мешканцями у Другій світовій війні в Європі.

Біля «Меморіалу на честь героїчного опору жителів Корюківщини німецько-фашистським окупантам» у центрі міста разом з корюківською громадою пам’ять усіх невинно вбитих хвилиною мовчання вшанували представники місцевої влади, силових структур, Українського інституту національної пам’яті. Учасники меморіального заходу поклали квіти до пам’ятника.

Під час меморіальних заходів регіональний представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко, тадиректорка Корюківського історичного музею Людмила Бабич ініціювали перейменування на іншу назву «Пам’ятник жертвам Корюківської трагедії 1-2, 9 березня 1943 року».

Потім в урочищі Гай,на місці перепоховання 231 жертви Корюківської трагедії,заупокійну літію відправив керуючий Чернігівською єпархією ПЦУ, єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній.

До Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні, та роковин повномасштабного російського вторгнення начальниця Північно-східного міжрегіонального відділу Марія Тахтаулова провела зустріч зі студентами Харківської гуманітарно-педагогічної академії.

22 лютого вхрамі Святого Іоана Богослова у Харкові відбулось вшанування жертв теракту на Марші єдності у 2015 році.

Тоді жертвами спланованих дій проросійських терористів стали харківський активіст Євромайдану Ігор Толмачов, підполковник міліції Вадим Рибальченко, студент-першокурсник Микола Мельничук та школяр Данило Дідік.

Поминальну літію за загилими провів митрополит Митрофан та настолятель храму отець Віктор.

20 лютого у Харкові відбулась камерна зустріч учасників Революції гідності

Учасники заходували вшанували загиблих активістів Революції гідності, згадавши зокрема уродженців Харкова: Євгена Котляра, Владислава Зубенка та Юрія Паращука.

28 лютого депутати Харківської міської ради підтримали перейменування 18 топонімів.

Зокрема на мапі Харкова з'явились вулиця Холодноярськана честь 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр" і подій Української революції, яку доповнює вулиця Тероборонівська, як данина шани воїнам Сил територіальної оборони ЗСУ. Топонімічний ансамбль разом з проспектом Героїв Харкова, майданом і станцією метро Захисників України, Холодноярською доповнює Тероборонівська.

Також не обійшлось і без географічних топонів: Бучанський, Ірпінська, Гостомельська і Волноваський створюють топонімічний ансамбль на честь міст-героїв російсько-української війни.

Відновлено й кілька історичних назв: Пушкарний, Кузінська, Ірининська, Петропавлівська.

Поетичним став топонімічний дует вулиць Лісової Пісні і Лесі Українки.

У селі Біленченківка Гадяцької громади Миргородського району демонтували і перемістили до дворика Гадяцького історико-краєзнавчого музею пам’ятник російському поетові Олександру Пушкіну.

Демонтаж і переміщення здійснили комунальні служби громади. Ухвалення рішення про демонтаж наприкінці минулого року ініціював Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті.

25 лютогоу місті Хорол Полтавської області демонтували погруддя Герою Радянського Союзу, Герою Соціалістичної Праці, радянському військовослужбовцю та комуністичному діячеві Іванові Третяку.

Саме Іван Третяк був причетний до збиття цивільного літака - південнокорейського «Боїнг-747» у 1983 році. Також Третяк причетний до прокомуністичного заколоту ГКЧП у 1991 році, який мав на меті збереження СРСР.

18 лютого у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття нового розділу виставки «України щит» — «Герої мого краю. Азов», присвячений пам'яті вінничан — бійців окремому загону спеціального призначення НГУ «Азов», які віддали своє життя у боях з російськими окупантами.

Від Інституту з вітальним словом до учасників звернувся співробітник Центрального міжрегіонального відділу Олексій Серветнік.

19 лютого співробітник УІНП Олексій Серветнік провів інформаційно-просвітницьку бесіду до Дня Героїв Небесної сотні для військовослужбовців40-го полку імені полковника Данила Нечая Національної гвардії України у Вінниці.

Спілкувалися про передумови та перебіг Революції Гідності, сучасну російсько-українську війну.

«Пам’ять про Героїв Небесної сотні має бути живою, сприяти громадському активізму, консолідації суспільства та формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України» - зауважив співробітник УІНП.

20 лютогона площі Майдан Небесної Сотні, біля монументу «Дерево Свободи» у Вінниці відбулись урочисті заходи до Дня Героїв Небесної Сотні.

20 лютого на запрошення адміністрації ЗЗСО Ліцей №1 селищі Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області відбулась інформаційно-просвітницька бесіду до Дня Героїв Небесної сотні.

Співробітник УІНП Олексій Серветнік зазнайомив учнів старших класів з передумовами, основними етапами Революції гідності, розстрілами Небесної Сотні, меморіалізацію пам'яті про загиблих героїв та подій Революції.

21 лютого до Дня рідної мови, у Вінницькому гуманітарно-педагогічному коледжі відбулася презентація книги Ганни Куземської «Якою мовою молилася давня Україна. Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів».

У книжці стисло висвітлено різницю між давньою богослужбовою мовою України та новітньою церковнослов’янською в її російській редакції. Подано докладні правила української транслітерації церковнослов’янських текстів, призначені для практичного застосування - читання, співу та цитування. У правилах зафіксовано багатовікову традицію вимови й написання української богослужбової мови.

У заході взяли участь викладачі та студенти коледжу, представники духовества. На запрошення організаторів, до участі долучилися співробітники Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко та Олексій Серветнік.

«Мова - одна зі складових нашої національної безпеки. В часі новітньої російсько-української війни, коли боротьба з окупантами триває не лише на полі бою, а й в інформпросторі за свідомість людей - надзвичайно важливо, щоб люди знали свою мову та історію. Це одна із запорук нашої майбутньої Перемоги!»- зауважив Богдан Галайко.

Також, для бібліотеки закладу було презентовано актуальні видання Інституту.

21 лютого до роковин повномасштабного вторгнення РФ в України, начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко провів інформаційно-просвітницьку бесіду для студентів Браїлівського професійного ліцею Жмеринського району Вінницької області.

А вже 23 лютого в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського відбувся круглий стіл присвячений роковинам повномасштабного вторгнення за участі представники влади, громадськості, військовослужбовці, науковці, ветерани, волонтери, представники ЗМІ.

«Сьогодні Україна ефективно стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім'ї європейських народів» - зауважив на круглому столі начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко.