Протести в Грузії: чи вдасться мітингувальникам змінити правлячий режим
Зараз мітингувальникам не вдасться знести правлячий режим у Грузії.
Про це в коментарі заявив політолог Віталій Кулик.
«Скептично ставлюся до революційних перспектив в Грузії, оскільки правляча політична партія має високу підтримку серед населення. По-друге, опозиція в Грузії не є об’єднаною. Поки ядром протестів виступають більше політизовані групи та партії, доти очікувати якихось успішних революційних дій, крім відкликання закону про іноагентів, завдяки протестам громадян, очікувати не варто. Поки Майдан в Грузії не стане громадським та позапартійним, доти очікувати результативності та акцій протесту, не став би», — каже експерт.
Він підкреслив, що бачить запит у частини грузинського суспільства на не втягування Грузії у велике глобальне протистояння з рф.
«Бачу запит грузинського суспільства на стабільність, а не на експерименти. Тобто суспільство розчаровано у багатьох реформах, які у свій час започаткував екс-президент Грузії Саакашвілі. Тому говорити про те, що вдасться достатньо швидко провести мобілізацію, розгорнути широку хвилю протестного руху, який змете нинішній політичних режим, не став би. Навіть при тому, що опозицію підтримує Захід. Тобто США та Євросоюз. З іншого боку сама політична правляча сила успішно серфінгує на настроях пасивності та небажанні бути у епіцентрі грузинського суспільства. Тому песимістично дивлюся на ці протести. Адже суспільству та опозиції вдалося добитися скасування закону про іноагентів», — каже експерт.
При цьому експерт не виключає, що в Грузії продовжаться акції протестів, на яких люди вимагатимуть відставки влади та перевиборів.
«Але влада поки що міцно тримає позиції. Тому швидких змін там не відбудеться», — каже В. Кулик.
Також він виключає ідею збройного протесту в Грузії.
«У них вже був досвід громадянського конфлікту, який нічим хорошим для Грузії не закінчився. Грузини пам’ятають негативний досвід національного протистояння, яке було в 90-х роках при Шеварднадзе. Проте не виключаю радикалізацію протестів та час від часу штурму парламенту. Проте окрім штурму, має бути системна робота по блокуванню діяльності влади для проведення перевиборів. Для цього треба мати ефективні політичні списки, об’єднану опозицію, наявність впізнаваних лідерів та мати відповідні рейтинги. Потім вже захищати свій результат та перемагати діючу політичну силу. На сьогодні такої організаційної роботи не бачу. Тому не про зброю треба говорити, а про формування громадського сектору протистояння та намагання змінити владу. А також про формування ефективних протестних механізмів, зокрема, в інших регіонах Грузії, тиску на владу, дифузних процесів, механізмів мобілізації», — резюмує експерт.
За словами політолога, протести, які зараз відбуваються в Грузії будуть зменшуватися.
«Зокрема, буде зменшуватися кількість учасників протестів, у зв’язку з тим, що вони досягнули проміжний результат відкликання закону про іноагентів. Опозиція подає це як першу перемогу. Тому перша хвиля протестуючих буде вважати, що вони виконали свій громадських обов’язок. Відповідно це позначиться на можливість перевиборів чи впливу на уряд. Поки говорити про зміну режиму в Грузії зарано», — резюмує експерт.
