Кагарлицька справа: що варто знати?

Пояснення від прокурора Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній і пенітенціарній сферах

Повідомлення про тортури у поліцейському відділку в Кагарлику у 2020 році сколихнуло суспільство.

Слідство встановило причетність пʼятьох співробітників Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу ГУНП в Київській області до катування та зґвалтування жінки. Також в ході слідства було виявлено ознаки того, що катування в цьому відділенні були системною практикою.

Досудове розслідування та судовий розгляд у кримінальному провадженні, в якому експравоохоронцям було інкриміновано катування, насильницьке зникнення та зґвалтування (ст. 127, ст. 146−1, ст. 152 КК України), тривали протягом трьох років, а минулого тижня двоє фігурантів справи отримали судові вироки.

Зокрема, Обухівський районний суд визнав винними ексначальника кримінальної поліції та оперуповноваженого, призначивши їм за принципової позиції прокурора покарання у вигляді 11 років позбавлення волі.

За цей час у рамках провадження було заявлено понад 50 свідків, досліджено всі докази обох сторін та інші матеріали справи, які ретельно збиралися слідчими й прокурорами та були розглянуті в суді. Слідством було встановлено, що зазначені працівники Кагарлицького відділення поліції катували та незаконно позбавляли волі людей, «вибиваючи"таким чином зізнання.

Про поточний статус провадження та передбачені санкції щодо усіх обвинувачених, а також про запроваджені заходи, спрямовані на подальше запобігання подібним злочинам, розповів прокурор Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній і пенітенціарній сферах Ігор Горчак.

Другий прокурор, який працював над цим провадженням — Яніс Сімонов, не мав змоги бути присутнім у суді під час оголошення вироку та дати коментар пресслужбі Офісу Генпрокурора, оскільки наразі перебуває на лікуванні. Він захищає державу у лавах Сил Оборони України та отримав поранення під час проходження служби.

Двоє обвинувачених засуджені

За словами прокурора, обвинувальний акт скеровувався до суду стосовно п'яти обвинувачених, серед яких колишні керівники райвідділу та оперативного підрозділу, а також троє оперативних працівників.

Двоє з фігурантів справи — керівник оперативного підрозділу та його підлеглий — отримали судові вироки. Матеріали щодо інших обвинувачених були виділені в окремі кримінальні провадження, оскільки вони наразі мобілізовані та проходять військову службу. Горчак підкреслив, що прокуратура вживатиме всіх заходів, аби кожен з обвинувачених отримав відповідну міру покарання.

«Після того, як особи пройдуть службу під час мобілізації, із завершенням відповідних мобілізаційних заходів, судове слідство стосовно них буде відновлено і продовжуватиметься судовий розгляд. Вже в подальшому ми зможемо отримати відповідні рішення стосовно вказаних осіб», — додав він.

Наближені до максимальних терміни ув’язнення

Колишніх співробітників поліції в Кагарлику суд визнав винними за всіма статтями обвинувачення в цій справі та призначив покарання максимально наближене до того, яке вимагав прокурор.

«Прокурор просив санкції у вигляді 12 років позбавлення волі. Це максимальна міра покарання за інкримінованими статтями. Суд призначив покарання у вигляді 11 років позбавлення волі. Єдине, що врахується їм при відбуванні покарання — це трирічний термін, відтоді, як вони перебувають під вартою. З 11 років вони вже відбули три. Інших вісім років їм ще доведеться відбути», — каже Ігор Горчак.

Щодо інших обвинувачених: керівнику райвідділу загрожує до семи років позбавлення волі. Його підлеглим — по десять років ув’язнення.

Роль Офісу Генпрокурора в системній протидії порушенню прав людини

Одним із основоположних принципів діяльності органів прокуратури є нульова толерантність до катувань та інших порушень прав людини.

Зокрема, за ініціативи Офісу Генерального прокурора у 2021 році було затверджено Стратегію протидії катуванням, метою якої є побудова ефективної системи розслідування та запобігання цим злочинам. Стратегія передбачає належну координацію, взаємодію та підвищення ефективності державних органів, а також посилює міжнародне співробітництво.

Також було розроблено та внесено зміни до Кримінального кодексу України з метою посилення відповідальності за катування, зазначає Ігор Горчак. Затверджені зміни, серед іншого, передбачають відсутність строку давності щодо притягнення до відповідальності по цій категорії злочинів для представників держави.

«Офісом Генерального прокурора розроблено відповідну стратегію протидії катуванням. Внесені відповідні зміни до Кримінального кодексу України, якими передбачено відсутність строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за такими категоріями злочинів щодо представників держави. Ці зміни до Кримінального кодексу України були ухвалені в грудні 2022 року», — резюмував прокурор.

Офіс Генпрокурора разом з представниками інших правоохоронних органів, експертного середовища та міжнародними партнерами продовжує послідовно підвищувати стандарти розслідування та судового переслідування за вказані злочини, вибудовуючи всі аспекти роботи у відповідності до найкращих міжнародних практик.

34