Нас ведуть китайським шляхом створення цифрового концтабору, — економіст про єАкциз
З точки зору економічної теорії будь-який непрямий податок (акциз, податок на додану вартість тощо) використовується для регулювання споживання.
Про це сказав економіст Юрій Смелянський у коментарі телеканалу I-UA.tv.
«Податок встановлюється з метою стримання споживання. Якщо в якийсь період часу на окремі товари, товарні групи або в цілому в державі йде процес надлишкового споживання, тоді влада трохи більше заробляє, дорожче робить вартість того, на що спрямований акциз або інший непрямий податок, тим самим регулює попит і споживання», — пояснив він.
Ще один аспект, зазначив експерт, — це питання здоров'я людини. Якщо є товари на споживчому ринку, які мають негативний вплив на суспільне здоров'я, то в демократичному суспільстві цю проблему вирішують не забороною, а через використання інструментів акцизу.
«Непрямі податки збільшують вартість того, до чого вони застосовуються. Вводиться на цей товар акциз, а це додаткові гроші до ціни, яка влаштовуватиме продавця, і відповідно товар збільшить свою вартість. Тобто частина цих грошей з акцизу йде на лікування, на систему охорони здоров'я за рахунок того, що ці товари стають дорожчими, щоб для людей було важче їх використовувати у великих обсягах», — додав економіст.
За його словами, колись влада запевняла, що використання паперової акцизної марки стане інструментом зменшення частки тіньового ринку, збільшить надходження до державного бюджету, а також позитивно вплине в цілому на споживання товарів, які погано впливають на суспільне здоров'я.
«Але це було дуже давно. Після цього ми чуємо, що той самий тіньовий ринок лише збільшився. І влада знову таки не знає, що з ним робити, адже боротися із самим собою владі якось не личить. На мій погляд, нас знову заганяють на новий виток, але тепер буде не паперове, а електронне, бо технології змінилися. Чи дасть це позитивний результат? Невідомо. До речі, влада також не знає. Хоча розробники законопроєкту визначають, що реалізація цього закону потребуватиме додаткових бюджетних витрат для приведення до необхідного рівня технологій, щоб ці марки працювали. Тобто потрібно буде більше витратити бюджетних грошей в умовах, коли сьогодні бюджет залежить від західної допомоги. Цитата з пояснювальної записки до законопроєкту: „реалізація проєкту Закону потребуватиме фінансування з Державного бюджету України в частині удосконалення інформаційно-телекомунікаційних систем Міністерства цифрової трансформації України та Державної податкової служби України“», — підкреслив Смелянський.
Також він повідомив, що наразі невідомо, скільки буде коштувати електронна марка.
«Є вартість або розмір самого акцизу (або відсоток, або якась сума). Але електронна марка теж буде мати якусь вартість. Тобто вартість електронної марки так само піде у вартість того товару, який буде продаватися. А скільки це буде? Наскільки ще здорожчають ці товари за рахунок того, що буде використовуватися електронна марка, невідомо. А тоді суспільство має сприймати, що життя за рахунок, можливо, не самих потрібних товарів, але все ж здорожчає. А чи дійсно ми отримаємо позитивний результат з точки зору наповнення бюджету чи питань скорочення тіньового ринку? Це все невідомо. Це поки що обіцянки, які нічим не підтверджуються. Влада вкотре каже: «Вірте нам», — сказав експерт.
Економіст зазначив, що розробники законопроєкту в пояснювальній записці мали надати розрахунок: вартість впровадження електронної марки для бюджету; вартість самої марки; розрахункові суми відволікання оборотних коштів суб'єктів господарювання на придбання електронних марок; очікувана сума надходження акцизу з товарів, до яких застосовуватиметься електронна марка акцизу до бюджету; розрахункова частка скорочення тіньового ринку; як зміняться споживчі можливості домогосподарств; розрахункові зміни економічного стану суб'єктів господарювання, які будуть пов'язані з процесом впровадження електронних марок; розрахунковий вплив на інфляційні процеси через використання електронної марки акцизу.
«Розробники зобов'язані провести такі розрахунки, але, як зазвичай, представники влади не вважають для себе необхідним доводити логічність внесених законодавчих ініціатив. А у випадку з електронною маркою акцизу йдеться про економічну логіку ухвалення рішення», — додав він.
Вказувалося, що кожен громадянин зможе ідентифікувати продукцію та перевірити легальність походження товару. Смелянський зазначив, що це все буде в застосунку «Дія».
«Тобто „Дія“, як той нарив, починає набухати. На мій погляд, нас ведуть китайським шляхом створення цифрового концтабору. Бо будь-які дії людини в „Дії“ одразу ж будуть контролюватися владою. А навіщо це їй? Це хіба шлях демократичної країни? І це в умовах, коли влада вважає для себе необов'язковим виконувати закони чи норми Конституції», — підсумував експерт.
Нагадаємо, Парламент підтримав у другому читанні та в цілому законопроєкт, яким із 1 січня 2026 року в Україні запроваджується електронна марка акцизного податку.
Як повідомив народний депутат із фракції «Голос» Ярослав Железняк, запровадження електронної марки надасть можливість:
- відстежувати рух алкоголю, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет від виробника/імпортера до кінцевого споживача;
- контролювати повноту і своєчасність сплати сум акцизного податку за такі товари;
- крім того, кожен громадянин зможе ідентифікувати продукцію та перевірити легальність походження товару.