Сама справжня, чесна та патріотична інвестиція — зарплата, — Кондрюк

Сама справжня, чесна та патріотична інвестиція — це заробітна плата. Бо людина, чесно заробивши свої кошти, приходить у магазин купувати вітчизняні товари та послуги, тобто інвестує у вітчизняне виробництво.

Сергій Кондрюк у програмі "Суспільні діалоги"
Сергій Кондрюк у програмі "Суспільні діалоги"

Про це заявив фахівець з ринку праці та трудових відносин Сергій Кондрюк у програмі «Суспільні діалоги» з Олексієм Якименком на телеканалі I-UA.tv.

«Зараз кажуть „а де взяти гроші?“ І дивно те, що це питання задавалося і перед війною, і за багато років до війни. Усі роки існування нашої країни постійно було скиглення бізнесу, що бізнес не потягне належну заробітну плату. А держава казала „де ж ми візьмемо гроші на бюджетників?“ Відповідь дуже проста, на мій погляд. Вона полягає в тому, до чого привела ця економія на заробітних платах. Ми можемо позагинати з вами пальці, а почати з того, скільки українців просто втекло з країни, шукаючи заробітку за кордоном. Не ті, які були вимушені їхати від рашистських бомб, а ті, які шукали, чим прогодувати свою сім'ю задовго до війни. І питання тепер, чи будуть повертатися і ті, що задовго до війни, і ті, що зараз виїхали, якщо продовжиться ця політика дешевої робсили?», — пояснив він.

За його словами, починаючи від Кучми, закінчуючи чинним президентом, постійно звучало, що найкраща привабливість України — дешева робоча сила, і начебто тому до нас мають прийти інвестиції. А в результаті маємо ситуацію з найнижчим рівнем життя, найнижчою в Європі заробітною платою, додав експерт.

Можна розглянути дві гіперболізовані ситуації, які теоретично можуть розв'язати цю проблему, зазначив гість програми.

«Перший варіант — щоб не мучитися, де взяти гроші, скорочуємо мінімальну зарплату втричі. Що відбудеться з цінами? Що відбудеться з бюджетом? Що відбудеться з наповненням нашої армії додатковими ресурсами? І другий — навпаки, якщо зарплату збільшити втричі. І спробуємо зважити, що краще або гірше для нашої країни. Напевно, перший варіант, скорочення зарплат, може дещо нагадати період того Радянського Союзу, коли в сільській місцевості, у селах людям взагалі зарплату не платили. Але це не спрацювало. І чомусь від цього відмовилися не тільки в нас, але й давним-давно в Китаї, де почали підвищувати заробітну плату», — розказав Кондрюк.

На його думку, коли бізнес каже, що він — бідний, нещасний, не потягне підвищення заробітної плати, він бреше.

«Почнемо з того, що все, абсолютно все, на що бізнес витрачає гроші, йому повертає кінцевий споживач. Він усе, що витратив (матеріали, енергію, податки, зарплата), вкладає в ціну продукції та виставляє нам це у вигляді хліба, комунальних послуг, кави тощо, ще й туди прибутки свої закладає», — підкреслив фахівець.

Сенс будь-якого бізнесу та створення робочих місць виникає виключно тоді, коли товари та послуги можуть придбатися платоспроможним кінцевим споживачем, сказав Кондрюк.