Віталій Зубок: Резильєнтність — здатність системи поглинати страшні події HILP, під впливом яких неможливо встояти
Існують термінологічні протиріччя. Є поняття «сталість», «стійкість», «стабільність», «надійність», «живучість», «витривалість». Якщо попросити Google Translate перекласти текст з цими словами, можна отримати їх перемішаними, хоча вочевидь це невірно.
Про це сказав провідний науковий співробітник Інституту проблем моделювання в енергетиці НАН України, д-р техн. наук Віталій Зубок під час 14-го Українського форуму з управління Інтернетом 16 листопада.
«Особливо яскраве протиріччя виникає, коли ми торкаємося англійського терміну „resilience“. Для будь-якої системи з будь-яким рівнем надійності знайдеться могутній негативний вплив, що її зламає. Цей вплив знаходиться поза полем зору ризик-менеджменту. Його ще називають подією HILP (low probability high impact event). Так ось резильєнтність — це здатність системи поглинати такі страшні події HILP, під впливом яких неможливо встояти», — зазначив він.
За його словами, резильєнтність вимірюють і розвивають для того, щоб уповільнити на майбутнє етап падіння, мати рівень стабілізації якомога вище, відновлюватися швидше.
«Є ще мегазавдання — після відновлення стати ще резильєнтнішим, наступного разу провалитися менше. Термін „резильєнтність“ був перекладений і запроваджений в українському інформаційному полі, а згодом і в законодавстві, там нормативні документи. Він прийшов туди як стійкість, але стійкість у багатьох галузях уже була визначена абсолютно конкретно. В енергетиці є економічна стійкість, є електротермічна стійкість. Та сама стійкість у захисті інформації означає один з критеріїв доступності, що гарантує можливість використання інформації, окремих функцій або комп'ютерної системи в цілому після відмови її компонента. Тут, у цьому визначенні, не йдеться про головне — здатність відновлюватися та характеристики цього відновлення. І ось ми, не будучи носіями мови, з якої імпортували термін, чуємо слово „кіберстійкість“, наприклад, і не відчуваємо, що йдеться не про ступінь надійності захисту від кібератак, а про якість відновлення після кібератак», — пояснив спікер.
Окрім цього, науковець наголосив, що цифрова резильєнтність — це здатність задовольнити свою потребу в сучасному цифровому світі тоді, коли вона недоступна звичайним шляхом, у тому числі коли не працюють раніше використовувані цифрові засоби.
«Носіями цифрової резильєнтності є як окремі індивіди, так і групи, спільноти, бізнеси та безумовно країни, держави в цілому. Цифрову резильєнтність досліджують психологи, соціологи, економісти та багато інших спеціалістів. За останнє десятиліття ландшафт ризиків суттєво змінився через нові ризики такі як зміна клімату, кіберзагроза, інфекційні захворювання, тероризм, дикі війни кінетичною зброєю, непередбачувані події високого ризику, які ми називаємо HILP», — додав Зубок.