Війна, хронічний стрес, гормони: чому за останній рік зросла кількість звернень щодо домашнього насилля?

Психолог Катерина Зінасс розказала в коментарі телеканалу i-ua.tv, з чим ймовірно повязане зростання випадків домашнього насильства та що робити в такій ситуації.

«Тут ситуація досить глибока. Я б не виділяла „домашнє насильство“ виключно лише зі сторони чоловіків по відношенню до жінок. У сьогоднішньому середовищі в умовах війни люди різного віку та статі перебувають у хронічному стресі. Дуже важко між постійними тривогами відновити сили. Стрес як захисна реакція організму на зовнішні подразники активує виділення наднирниками гормонів стресу — адреналіну та кортизолу. Ці гормони своєю чергою можуть провокувати міжособистісні реакції по відношенню до близьких людей, такі, наприклад, як недовіра, дратівливість, гнів. Звісно, такі прояви можуть наростати як „сніжний ком“ і вибухнути з проявом сили, криків, коли людина вже просто перестає себе контролювати», — пояснила вона.

За її словами, у моменти перенапруження, коли людина досить часто перебуває в стані стресу, вона навіть не встигає усвідомити, що робить комусь близькому зле.

«Так, вона, можливо, потім буде шкодувати про свій вчинок, та стосунки скоріш за все будуть порушені. Це той випадок, коли дійсно стосунки почали погіршуватися з початком війни. Тоді тут можна провести паралелі, адже психіка зараз, на жаль, дуже страждає», — зазначила експерт.

Також Зінасс підкреслила, що якщо насильство в сім'ї було й раніше, то з початком повномасштабного вторгнення, коли умови для життя стали складнішими, емоції загострюються, тому багато нерівностей виходить на поверхню. На її думку, війна пришвидшила розкриття проблем, які були в стосунках і розкрила справжню суть особистостей.

Окрім цього, домашнє насильство — це не лише фізичне чи сексуальне насильство. Також може бути психологічне або економічне.

«Тому, якщо вас не б'ють, це не означає, що насильства немає. Можуть залякувати або емоційно знущатися, погрожувати розправою і т.д. Якщо говорити про економічне насильство, то це, коли людину позбавлять або маніпулюють позбавленням майна, коштів, одягу, їжі — усього необхідного для життя, особливо у фінансово залежних стосунках або тимчасово залежних. І такі історії трапляються не лише в сім'ях між чоловіком і дружиною. Насилля може проявлятися між батьками та дітьми, між іншими членами сім'ї. Тому тут варто звернутися по допомогу до фахівців. Це можуть бути психологи або соціальні працівники, або зателефонувати на гарячу лінію», — наголосила психолог.

Телефон довіри КМЦ гендерної рівності, запобігання та протидії насильству:

• 15−00 (зі стаціонарного);
• 044−272−15−00 (з мобільного).