Законопроєкт 11031: українцям слід готуватися до цифрової диктатури?

Депутати пропонують запровадити тотальну систему відеонагляду за громадянами та збір їх персональних даних, що може привести до зловживань й порушення прав українців.

Законопроект 11031
Законопроект 11031

Про це в коментарі заявив експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун.

«Весь світ рухається в напрямку встановлення систем відеоспостережень у публічних місцях. В Україні також працює система „Безпечне місто“. В багатьох країнах, в тому числі з розвиненою демократією, застосовуються практики відеоспостереження за публічними місцями. Інша справа, як це робиться. Наприклад, в КНР тотальне відеоспостереження від якого не сховаєшся ні на вулиці, ні в приміщенні. До цієї системи інтегрується система ідентифікації. Тобто порівнюються відеодані з персональними даними громадян, щоб в режимі реального часу їх ідентифікувати під приводом боротьби зі злочинністю. Насправді у недемократичних країнах це може бути використано, як переслідування або слідкування за журналістами, порушення конфіденційності, права на приватність. Також багато питань виникає стосовно захисту персональних даних. Адже, згідно з українським законодавством, слідкувати за людьми можна виключно за рішенням суду. В наших же реаліях персональні дані надаються без достатніх підстав. Вони збираються та обробляються без особливого контролю в нашій країні. Тому поки не зовсім зрозуміло, що планується впровадити черговим законопроєктом», — каже К. Корсун.

На його думку, українців може очікувати цифрова диктатура.

«Цифровим рабством я б це не назвав, але цифрова диктатура цілком можлива. Якщо буде виконане відеоспостереження з ідентифікацією, даними облич, біометричними даними у кого є біометричний паспорт. Плюс автоматично підтягуватимуться дані по майну, авто, реєстрації і ще безліч інших даних. Тож без потужного законодавчого регулювання захисту прав громадян, це може перетворитися у цифрову диктатуру», — підкреслює експерт.

На його думку, якщо цифрова диктатура запрацює в Україні, слід очікувати на зловживання.

«В Україні все ще погано з правоохоронною системою, яка переважно не захищає громадян. Наприклад, як в ситуації з журналістами Бігус. Також є багато прикладів, коли інформацією про громадян зловживають у невідповідний спосіб. Крім того, саме законодавство в нас дуже слабо захищає права людини. Зокрема, захист персональних даних практично не працює у сучасній Україні. У нас немає незалежного органу, щодо захисту персональних даних. Дуже слабе законодавство. Тому можна очікувати масове порушення прав людини, що гарантовані Конституцією. В умовах недорозвиненої демократії не можна давати силовим структурам більше, ніж вони мають. Про відеоспостереження чи слідкування треба думати лише після того, як суспільство переконається, що можливості зловживань зведені до мінімуму. Наразі цього сказати неможливо», — резюмує К. Корсун.

Рекомендовані публікації