Дослідник розповів, що насправді сталося з державою Богдана Хмельницького
Державність Війська Запорізького чомусь визнається лише 1648 року, але це неправильно. Насправді воно виникло задовго до так званого повстання гетьмана Богдана Хмельницького.
Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Військо Запорізьке виникло у 1578 році в наслідок того, що козацтво зазнало гонінь та репресій з боку Речі Посполитої. А гетьман Іван Підкова, якій відправився у похід до Молдовського князівства, був заарештований поляками. Потім його було страчено. Після цього, арештовувати учасників походу почали по всій країні. Тож у козаків не було іншого виходу, як вийти за межі Речі Посполитої, щоб врятуватися. Тобто нижче Запоріжжя і, а ж до Каховки. Все це був Великий луг. Всі ці острови нікому не належали. Всі ці козаки оселилися саме там земляцтвами. Тобто це були маленькі республіки на різних островах. Потім їх об’єднали. Після чого з’явилася назва Військо Запорізьке та гетьман Війська Запорізького. Далі Військо Запорізьке до 1638 року існувало в межах Великого Луга, де його було засновано. Далі відбувалися війни з Річчю Посполитою. Однак польський воєвода Станислав Конецпольский завдав поразки Війську Запорозького. Саме це можна вважати втратою державності Війська Запорозького». А у 1648 році Богдан Хмельницький відновив Військо Запорізьке. Саме Військо Запорізьке (Держава Богдана Хмельницького) зі столицею в Чигирині проіснувало до 1714 року. І останнім гетьманом її був гетьман Пилип Орлик. У 1714 році у Константинополі османи підписали договір з Річчю Посполитою, яким зрікалися від захисту Війська Запорізького та визнавали територію, яка була закріплена за Україною, приналежною Речі Посполитій. Після чого Пилип Орлик склав свої повноваження та емігрував", — підкреслив дослідник.
Однак за його словами, нам намагалися впихнути таку історію України, яка зводиться до трьох головних точок.
«1648 рік, так зване повстання Богдана Хмельницького, потім Переяславська Рада у 1654 році, в результаті якої, Україна начебто возз’єдналася з „братією“ росією, якої тоді ще не було. А також 1667 рік, коли боролася з Річчю Посполитою, але внаслідок українського зрадництва не змогла її побороти, тому їй довелося домовлятися з Варшавою. Після чого в Андрусові у 1667 році поділили Україну на дві частини. Все це якимось незрозумілим чином перетекло в квазідержаву Батурин — Мазепу … Потім це утворення назвали гетьманщиною, потім перенесли цю назву на все Військо Запорізьке (Україну — ред.) зі столицею в Чигирині», — каже дослідник.
Він нагадав, що назва гетьманщина утворилася після знищення. Тобто її використовували для того, щоб не називатися малоросією.
«В маніфесті Катерини ІІ, присвяченому знищенню Запорізької Січі від 3 серпня 1775 року, зазначено, що ця січ є кримінальною. В кінці маніфесту зазначено, що імені запорізьких козаків треба надати забуття. Тобто було заборонено згадувати про Військо — Запорізьке. Однак зараз від назви Гетьманщина треба відмовлятися, бо це тяжкий наслідок нашого імперського рабства», — підкреслює дослідник.