Прокуратура по всій Україні стягує з рибних господарств мільйони гривень: що відбувається?

Громадської ради при Державному агентстві з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України Сергій Черемісін.

«СТРГ — це господарська діяльність з використання об'єктів дикого тваринного світу (промислове рибальство), спрямоване, в першу чергу, на підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта, шляхом вселення рослиноїдних видів риб та ощадливого використання аборигенних видів риб. Це виконання відтворення, як природоохоронного заходу, а не з метою вирощування риби. Головна біда всіх судових справ щодо СТРГ в тому, що органи прокуратури під час розгляду, зазвичай, не занурюється у деталі.

Дивіться, є закон «Про аквакультуру», є закон «Про рибне господарство…» та закон «Про тваринний світ». Саме на них треба посилатися в галузі рибного господарства та виконувати їх вимоги. Зараз, в Україні легально можна займатися рибним бізнесом за трьома напрямками. Це аквакультура, СТРГ та промислове рибальство. Аквакультуру можна одразу відкинути, бо це не є спеціальним використанням водних біоресурсів. Тут, людина взяла в оренду водний об'єкт, отримуючи з нього прибутки від вирощеної риби. Своєю чергою, СТРГ кардинально відрізняється від аквакультури тим, що всі водні біоресурси (ВБР), які знаходяться на водному об'єкті, є власністю Держави. Якщо користувач виловив рибу, то вона вже стає його власністю тільки з моменту потрапляння до знарядь лову, так зазначено в ЗУ «Про рибне господарство…» Відчуваєте відмінність?

Промислове рибальство, це як полювання на мисливських угіддях, маємо справу з використанням об'єктів дикого тваринного світу, що перебувають у стані природної волі. Однак, прокуратура не розібравшись в тому, що СТРГ є за своєю суттю спеціальним використанням ВБР (промислове рибальство), хибно застосувало такі ж вимоги до СТРГ, як і до аквакультурщиків", — каже Сергій Черемісін.

Він підкреслив, що рибні господарства, які працюють в режимі СТРГ не зобов'язані брати водойми в оренду на відміну від аквакультурних господарств.

«Щоб було більш зрозумілим, це як мисливське господарство, яке має право на полювання у мисливських угіддях. Їм оренда не потрібна. У рибних господарств, які працюють в режимі СТРГ так само. В них є Дозвіл на промислове рибальство (спеціальне використання водних біоресурсів). Такі ж самі дозволи, як СТРГ, отримують користувачі промисловики, які здійснюють промислове рибальство за отриманими квотами, зараз, за результатами аукціонів. Наприклад, на Дніпровському каскаді, Азовському або Чорному морі, чи річці Дунай або Дністер. У прокуратури не спадає на думку, щоб рибалки брали в оренду річку Дніпро, це виглядає абсурдним», — каже Сергій Черемісін.

За його словами, є випадок, коли прокуратура сплутала аквакультуру (вирощування) та промислове рибальство (СТРГ). Подавала позови до суду на рибогосподарства і в неї це проходило. Адже рішення судів було на її користь.

«Однак, постанова Східного Апеляційного господарського суду в місті Харкові на користь СТРГ вперше пробила стіну, стягнувши з прокуратури та воєнної адміністрації всі судові збори на користь відповідача. Майже всі попередні Постанови господарських судів були на користь прокуратури. Все через те, що є так звана законодавча прогалина. Треба акцентувати, що Державне агентство меліорації та рибного господарства України не виконує свої повноваження, кинувши напризволяще користувачів водних біоресурсів, яким видали офіційний Дозвіл на промислове рибальство. Тому користувачі СТРГ змушені захищати себе самостійно», — зазначає Сергій Черемісін.

За його словами, в Харківському регіоні є багато прикладів, коли органи прокуратури звертаються з позовом до суду до СТРГ, щодо відновлення стану водосховища шляхом його звільнення. Хоча господарства могли б і далі роками працювати над розв'язанням питання підтримки продовольчої безпеки країни та забезпечення споживчого ринку вітчизняною рибною продукцією. Найгірше, що цим не закінчується.

«Суд видає Наказ передати за актом водосховище у відання відповідної громади. Ви по акту передаєте водосховище, яке не брали в оренду. Якщо цього не зробити, то виконавча служба відкриває провадження, заблокує та заарештує ваші рахунки та будуть штрафи. Так чи інакше, ви передаєте водосховище, яке не брали в оренду і тут в справу знову вступає прокуратура та відкриває кримінальна справа за фактом самовільного захоплення земельної ділянки водного фонду. Прокуратура зробить необхідну експертизу та нараховує недоотримані кошти за оренду — це мільйони гривень. Таким чином, відкриваються кримінальні справи на керівників СТРГ. Прокуратура, звісно, отримає собі вагомий показник, нібито повертаючи на користь держави мільйони гривень», — каже Сергій Черемісін.

На його думку, всім власникам СТРГ по всій країні, негайно потрібно об'єднатися для свого захисту. Також, голова комітету СТРГ Громадської ради при Держагентстві поінформував, що в Комітеті Верховної Ради З аграрних питань та земельних відносин, в профільному підкомітеті Створен Робоча група з вирішення цього питання діяльності СТРГ.

«Я обраний до складу цієї Робочої групи і на наступному тижні буду намагатись там, під час засідань по поличках все розкладати, щоб допомогти та захистити СТРГ від надуманих звинувачень та ліквідувати законодавчу прогалину в цьому питанні», — резюмує Сергій Черемісін.

Нагадаємо, що Київська обласна прокуратура намагається руками судді узаконити дерибан водосховища на річці Рось, яке знаходиться у державній власності. Також відповідний позов отримало СТРГ на Косівському водосховищі.

Виникає питання, кому потрібний перерозподіл рибної галузі спеціальних рибних господарств?