Чому столицю з Харкова було перенесено до Києва, відповів історик
До 1934 року московити зробили все можливе, щоб переламати хребет опозиції та українській нації, яка на той час майже втратила здатність до опору.
Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Столицею заведено вважати центри незалежних держав. А УРСР важко назвати незалежною державою. Особливо в період до 1934 року. Йдеться про резиденцію окупаційної адміністрації, яка перебувала до 1934 року у Харкові, а потім перемістилася до Києва. Тоді УРСР на паперах була державою зі своєю Конституцією, але насправді такого не було. Коли було проголошено УНР 20 листопада 1917 року, а 22 січня її було вже проголошено незалежною державою. Відтоді акт незалежності робить Київ першою столицею. Тоді в Києві відбувався всеукраїнський з’їзд рад, який мав підтвердити легітимність УНР від 20 листопада. Не погодилися з цим представники російської комуністичної партії, які також брали участь у цьому з’їзді. Однак вони відмежувалися від цього з’їзду, приїхали до Харкова, провели з’їзд своєї партії та проголосили свою республіку у Харкові. Однак московити претендували на Київ «, — каже історик.
За його словами, московити завжди розуміли, що в історичній свідомості, зокрема, в європейській історичній свідомості, столичний статус має отримати Київ через стару тисячолітню історію державності. А Харків — це тимчасово.
«У 1919 року була друга спроба московії перенести столицю до Києва. Однак в Києві була жорстка опозиція і перебувати уряду московії в столиці було небезпечно. Тому у 1920 році московити вирішили ці експерименти не продовжувати та залишитися у Харкові. Уряд срср був схожий на театральну трупу, яка постійно гастролює. Тому вони вирішили цього більше не робити та проголосили Харків столицею. А до 1934 року московити зробили все можливе, щоб переламати хребет опозиції та українській нації, яка на той час майже втратила здатність до опору. Була знищена опозиція, інтелігенція, а голодомором українців довели до рабського стану. Тож у 1934 році було прийнято рішення про переведення столиці. Тобто московити відчували спротив від українців до 1934 року. А у 1934 році вони відчули себе переможцями. Для цього була проведена масштабна чистка, а голодомор став останньою фазою. Це звичайна концепція московщини», — резюмує історик.
