москва з ще з 17 сторіччя шматувала Україну — дослідник

Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.

«Чомусь у нас прийнято будувати історіографію від поразки до поразки. Насправді її треба будувати по-іншому. Від перемоги до перемоги. Варто зазначити, що у 1872 році на Лівобережжі було ліквідовано козацький устрій. Поразка. Однак, якщо перемотати до 1917 року, то було проголошення УНР. А це перемога. Адже на тому етапі перемогла українська революція. Потім був інший період, який закінчується черговою перемогою проголошенням незалежності України у 1991 році. Якщо ж повернутися до минулого, зокрема, у Віленське перемир'я 1656 року, коли Річ Посполита за спиною Війська Запорозького разом із московським царством у Вільнюсі домовилися замиритися. Річ Посполита пообіцяла цареві московському, що його буде обрано після смерті правлячого короля князем литовським і це все буле одна держава. Другий пункт, що він виключить Військо Запорозьке з війни проти Речі Посполитої. Тобто Чигирин (гетьманська столиця) повинен був діяти під диктування москви. Хоча всі ці кулуарні домовленості не спрацювали.

До речі, гетьман Війська Запорозького сприймав міжнародну політику у динаміці, а не як зраду. Однак конфлікт між Військом Запорозьким та москвою замовчується істориками", — зазначає історик.

За його словами, наша ситуація наразі мало чим відрізняється від ситуації, яка склалася у 17 сторіччі.

«До речі, в цьому Віленському перемир'ї Богдан Хмельницький навпаки переконався, що він все правильно робив. Бо зрозумів, що на москву покладатися не можна. Адже вони були союзниками Війська Запорозького проти Речі Посполитої, а потім в односторонньому порядку не порадившись з Військом Запорізьким, взяли та вийшли з договору. У Війську Запорізькому розуміли, що вони сприймаються москвою, як щось другосортне. Адже москва одразу почала опускати Військо Запорозьке. Тому Богдан Хмельницький одразу почав переговори з іншими. Тобто почав підстраховуватися. У Богдана Хмельницького була етика — хто кого. Адже на той час Річ Посполита за людським ресурсом вигравала війну проти України. А тут ще була загроза позаду у вигляді москви. Якби вони об’єдналися, що вони зрештою і зробили, то це програш. Адже було 2 млн проти 12 млн людей. У москві знали цю системну слабину Війська Запорозького», — підкреслює історик.

За його словами, з 1657 по 1667 роки сталося багато подій. Зокрема, за спиною України уклали «Андрусівський договір», яким розділили Україну.

«На той час помер Богдан Хмельницький й москва розхитували ситуацію і підвели до Чорної Ради, через що відкололося Лівобережжя. Тобто москва свідомо виколювала шматки від України. А потім вирішили це легалізувати на міжнародному рівні. І якщо Лівобережна частина України була окупована московою, то правобережна продовжувала існувати. Тобто це так само, якби зараз путін та Трамп про щось домовилися і одразу картографи почали б малювати розділ України. Однак Андрусівський договір не спрацював. Адже Річ Посполита за 5 років відмовилася від територій, які вона за цим договором отримала. Тому „Андрусівський договір“ — це намагання підмінити пам’ять українцям», — резюмує історик.