Україна в Стамбулі: цивілізаційна відповідь на диктат крові
З прибуттям української делегації до Стамбула, незважаючи на відсутність представників країни-агресора, світ побачив важливий сигнал: Україна не боїться відкритого діалогу, бо має правду, закон і підтримку міжнародної спільноти.
Про це заявив заслужений юрист України Микола Голомша.
«Попри цинізм сценарію, задум якого — використати дипломатію як димову завісу для зняття відповідальності з агресора, Україна зробила те, на що здатні лише справжні держави: відповіла на темряву моральною вищістю, на агресію — шляхетністю, на маніпуляцію — принциповістю. Україна не відступає — вона піднімає планку. З прибуттям української делегації до Стамбула, незважаючи на відсутність представників країни-агресора, світ побачив важливий сигнал: Україна не боїться відкритого діалогу, бо має правду, закон і підтримку міжнародної спільноти. У контексті найбільшої війни у Європі з часів Другої світової, цей жест був не про компроміс із терористом, а про демонстрацію сили через повагу до міжнародного порядку. Цивілізований виклик цинізму Ця зустріч могла перетворитись на фарс — і саме для цього вона й була ініційована кремлівськими апологетами та політичними маніпуляторами, які грають на глобальній втомі від війни. Але Україна з європейськими союзниками перевели її у площину морального тесту — який Кремль провалив, а Україна склала з честю», — каже М. Голомша.
За його словами, українська сторона прибула не для торгу, а для засвідчення прихильності до миру через справедливість, а не через капітуляцію.
У супроводі лідерів ЄС, Україна продемонструвала, що європейська єдність не ламається під тиском або ілюзіями щодо «переговорів з агресором».
Присутність — це не визнання двох сторін, а підтвердження того, що Україна готова слухати, але ніколи — зраджувати принципи. путін не з’явився — бо правда його лякає.
Показовою є відсутність російського диктатора — він не приїхав, бо не здатен відповідати перед світом як рівний. Він прагне кулуарних змов, а не публічної відповідальності. І в цьому — глибока різниця між ним і Україною. Моральний тягар — на кукловодах кремля Ті, хто спробував зробити з миру геополітичний спектакль, в якому злочинець мав би вийти «обіленим», тепер залишаються з плямою на репутації. Маніпулятори, які прагнули змусити Україну вести «діалог» з режимом, що викрадає дітей, знищує цілі міста і ґвалтує світову правду, залишилися без результату. Цей негатив залишиться з ними надовго: з тими, хто намагався прирівняти агресора до жертви, диктатора — до дипломата. Цивілізаційний фронт — за Україною", — каже М. Голомша.
Натомість Україна знову довела:
•що саме вона є носієм легітимності, дипломатії і міжнародного права,
•що не прагне продовження війни, а лише повернення справедливості та своїх законних кордонів,
• що готова до миру — але не ціною самознищення. Історія запам’ятає цей епізод не як спробу «перемовин», а як момент величі українського духу та безсилля кремлівської брехні. Висновок такий: хто сильніший — той тримається правди Україна в Стамбулі була не просто делегацією — вона стала втіленням того світу, який ми хочемо бачити після війни: чесного, правового, поважного до гідності кожної людини. Це був урок для світу, іспит для союзників, і викриття для всіх, хто досі намагається грати з Кремлем у шахи на кістках українців.
