«Буферна зона» — маска агресії: як Україна має відповісти на нову кремлівську загрозу
Погрози захоплення нових територій Сумської й Харківської областей потребують не просто засудження — вони вимагають дій. Передусім, слова президента рф в. путіна мають бути юридично зафіксовані як пряме визнання наміру скоєння воєнного злочину — злочину агресії.

Про це заявив заслужений юрист України Микола Голомша.
«Риторика президент рф володимира путіна знову набирає обертів. Цього разу — під прикриттям так званої „буферної зони“, яку росія нібито „змушена“ створити на українській території для „безпеки“. За цією формулою — нічого нового: мапа Грузії, Сирії, Донбасу, Придністров’я давно написані тим самим почерком. Проте відрізняється одне — сьогодні ми не просто реагуємо, а випереджаємо. Погрози захоплення нових територій Сумської й Харківської областей потребують не просто засудження — вони вимагають дій. Не тільки на полі бою, а й на дипломатичному фронті, в інформаційному полі, у стратегії нашого тилу й передової. Передусім, слова путіна мають бути юридично зафіксовані як пряме визнання наміру скоєння воєнного злочину — злочину агресії. Це пряма підстава для міжнародного судового переслідування», — каже М. Голомша.
На його думку, саме тому Україна повинна ініціювати засідання Радбезу ООН та скликати союзників по НАТО, щоб змусити світ ще раз поглянути в обличчя агресії без маски.
«Водночас ми маємо чесно визнати і свої внутрішні уроки. Оборонний прорив на Харківщині навесні 2024 року стався не через брак мужності, а через помилки в системності. Занадто пізно зреагували на сигнали з боку Бєлгорода. Занадто розріджено були розташовані підрозділи ТРО та регулярної армії. Не до кінця укріплені інженерні лінії дозволили ворогу швидко просунутися. Ці недоліки більше не мають повторитися», — підкреслює експерт.
На його думку, Сумщина й Харківщина потребують не просто посиленого військового угруповання — вони мають стати зразком сучасної оборонної доктрини.
«Це означає кілька ліній укріплень, мобільні групи реагування, розгортання FPV-дронів, протитанкових мінних полів, повітряного спостереження та дистанційного керування вогнем. Не менш важливо — підтримка цивільного населення. Люди мають знати, що держава не покине їх наодинці з війною. Це і евакуаційна інфраструктура, і логістичні маршрути, і підготовка громад до оборони. Але головне — комунікація. Пояснити людям реальний план дій — без паніки, з гідністю, зі стратегією. Міжнародний фронт не менш важливий», — підкреслює М. Голомша.
Він зазначив, що погрози про «буфер» — це новий привід для посилення військової допомоги. Не для стримування — для перемоги.
" Україна має право вимагати не лише більше систем ППО, а й далекобійних ракет, які виведуть з гри логістику ворога ще до початку його атаки. Вже сьогодні ми маємо ініціювати нові пакети підтримки з боку США, Великої Британії, Польщі, країн Балтії, Франції, Німеччини — на конкретні напрямки, з конкретними термінами. Кремль вдається до старих трюків: маскує загарбання під «захист», перетворює насильство на «оборонну реакцію». Але сьогодні світ інший. Ми інші. І ми маємо відповісти не лише жорстко — а розумно, завчасно й рішуче. Ніяких буферних зон. Є тільки одна зона — територія суверенної України в міжнародно визнаних кордонах 1991 року. І ця зона буде захищена", — резюмує М. Голомша.