Світова агресія рф проти України: Чому втручання в резолюції ООН — фатальна помилка
Війна росії проти України — це неспровокована агресія, визнана такою Організацією Об’єднаних Націй і міжнародною спільнотою. Статут ООН встановлює фундаментальний принцип — заборону агресії (стаття 2(4)). У відповідь на повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року Генеральна Асамблея ООН неодноразово ухвалювала резолюції, які:
Про це заявив Заслужений юрист України Микола Голомша.
• Засуджують агресію рф
• Вимагають негайного виведення російських військ
• Підтверджують суверенітет і територіальну цілісність України
Ключові цитати з резолюцій ООН
⁃ Резолюція A/RES/ES-11/1 (2 березня 2022):
«Вимагає від рф негайно, повністю і беззастережно вивести всі свої збройні сили з території України…»
«Категорично засуджує агресію російської федерації проти України…»
⁃ Резолюція A/RES/ES-11/4 (23 лютого 2023):
«Підтверджує прихильність до суверенітету, незалежності, єдності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів…»
«Вимагає від російської федерації негайно, повністю і беззастережно вивести всі свої збройні сили з території України…»
Спроби підриву рішень ООН: сценарії Кремля
Попри чіткі позиції міжнародної спільноти, Кремль та його прихильники поширюють деструктивні сценарії:
• «Мирні переговори» без припинення агресії
Кремлівська пропаганда стверджує, що «потрібно сісти за стіл» навіть тоді, коли тривають обстріли та знищуються українські міста. Це суперечить не лише Статуту ООН, а й принципам справедливості: агресор не має права диктувати умови миру під звуки артилерії.
• «Замороження» конфлікту
Пропозиції заморожувати війну чи закликати Україну «погодитись» на поточну лінію фронту — це легітимізація агресії і заохочення нових злочинів. Такі сценарії були апробовані росією у Придністров’ї, Абхазії, Південній Осетії — і завжди призводили лише до ескалації.
• «Забути злочини»
Кремль активно нав’язує ідею «нехай все залишиться у минулому», щоб уникнути відповідальності за військові злочини: убивства цивільних, масові страти, тортури (Буча, Ізюм, Маріуполь). Це підриває правову основу міжнародного порядку і суперечить принципам невідворотності покарання.
Єдиний правильний шлях — тиск і виконання рішень ООН
‼ Спираючись на міжнародне право, єдиною умовою для миру є:
• припинення вогню лише з боку агресора (росії)
• повне і беззастережне виведення військ рф з території України
• притягнення до відповідальності за всі злочини агресії
Будь-які спроби «посадити за стіл Зеленського і путіна», поки рф продовжує воєнні дії, — це спроба перекласти провину з агресора на жертву і підрив основ Статуту ООН.
Цільові поради для міжнародної спільноти:
⁃ Політичний фронт
• Чіткі та узгоджені заяви лідерів: не буде жодного «примусового діалогу» чи «заморожування» — тільки припинення агресії.
• Підтримка Української формули миру (10 пунктів), яка базується на резолюціях ООН.
• Демонстрація єдності через спільні санкції та політичні декларації.
⁃ Юридичний фронт
• Посилення документування злочинів агресії.
• Активна підтримка Міжнародного кримінального суду та інших механізмів притягнення до відповідальності.
• Виключення будь-яких «пом'якшувальних» сценаріїв у міжнародних резолюціях.
⁃ Інформаційний фронт
• Викриття кремлівської пропаганди, що «всім потрібен компроміс».
• Підкреслення: компроміс із агресором — це капітуляція правосуддя та міжнародного порядку.
• Чітке повідомлення суспільствам усього світу: будь-які «зміни» в резолюціях ООН — це крок у прірву беззаконня.
⁃ Економічний фронт
• Усунення «сірих зон» у санкціях.
• Суворий контроль над фінансуванням Кремля та його сателітів.
• Спрямування санкцій на російську військову машину — нафтогазову галузь, ВПК, банки.
Який з цього остаточний висновок:
‼ Міжнародне право не передбачає «посередницьких переговорів» у випадку агресії.
‼ Єдиний шлях до миру — виконання рішень ООН: виведення військ і припинення агресії.
‼ Будь-які спроби «оновити» резолюції чи ввести «нейтральні» формулювання — це пряма загроза для глобального миру та справедливості.
