Використання БПЛА для масованих атак на цивільне населення України є необхідністю розгляду на Раді Безпеки ООН — Голомша

Упродовж останніх місяців росія цілеспрямовано застосовує безпілотникине лише як тактичну зброю, а як інструмент терору проти цивільного населення України. Найбільш систематично такі удари відбуваються по Херсонській, Сумській, Харківській, Донецькій та Запорізькій областях.

Використання безпілотників для масованих атак на цивільне населення України
Використання безпілотників для масованих атак на цивільне населення України

«Застосування FPV-дронів, дронів-камікадзе та скидання боєприпасів з коптерів стали буденністю у зоні постійного ризику для мирного населення, медиків, рятувальників та гуманітарного персоналу»,-каже М. Голомша.

За його словами, статистичні дані демонструють тривожну тенденцію. У січні 2025 року, за даними ООН, удари безпілотників стали основною причиною загибелі цивільних — 139 осіб було вбито, ще 738 поранено. У Херсоні з липня 2024 до березня 2025 року — 146 загиблих, понад 1400 поранених. У Сумській області 17 травня 2025 року дрон влучив у мікроавтобус із евакуйованими — 9 мирних мешканців загинули на місці, серед них літні люди та двоє дітей.

«Окремої уваги заслуговує характер застосування цієї зброї. У низці випадків дрони переслідували окремих пішоходів, велосипедистів, автівки з гуманітарною допомогою, цивільний транспорт, службові машини екстрених служб. У Херсоні, зафіксовано десятки випадків, коли дрон виявляв людину на відкритій місцевості, зависав над нею та атакував зі скиданням гранати. У січні дрон атакував маршрутний автобус з пасажирами — двоє загиблих, вісім осіб отримали осколкові поранення. Зафіксовано прицільні атаки на бригади швидкої допомоги.

Узагальнений характер і спрямованість цих атак дають підстави вважати їх системним застосуванням насильства проти цивільного населення з метою деморалізації, терору і психологічного тиску. Це кваліфікується як серйозне порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема статей 51 та 52 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій та Римського статуту Міжнародного кримінального суду", — каже М. Голомша.

Визначення дій як злочинів проти людяності отримало підтвердження у звітах ООН та міжнародних правозахисних організацій. Проте реакція міжнародної спільноти досі не відповідає масштабу загроз. Відсутність конкретного порядку денного щодо масованого застосування дронів проти цивільного населення у структурі Ради Безпеки ООН створює відчуття безкарності.

На його думку, Україна має ініціювати на Раді Безпеки ООН розгляд питання як окремого блоку у форматі «злочини проти людяності за допомогою дронів проти цивільних».

Пропонується:
1. Ініціювати створення спеціальної моніторингової місії під егідою ООН з розслідування випадків застосування дронів проти цивільних;
2. Прив’язати санкційні обмеження до виробників і постачальників дронів та компонентів, які використовуються для атак;
3. Ухвалити рішення про запровадження міжнародної норми, яка визнає масоване використання дронів по цивільній інфраструктурі злочином без строку давності;
4. Запустити компенсаційний механізм для потерпілих цивільних осіб через трастовий фонд ООН або Міжнародного кримінального суду.

З боку України необхідно:
1. Створити офіційний реєстр атак дронами по цивільних об’єктах з даними щодо жертв, фотофіксацією та свідченнями;
2. Забезпечити публічну й англомовну комунікацію доказів у формі інтерактивної мапи або порталу;
3. Активізувати юридичні дії через ЄСПЛ та МКС проти осіб, які віддавали накази та забезпечували технічну реалізацію атак;
4. Запровадити програму забезпечення місцевих громад системами електронної протидії дронам;
5. Передбачити адресну державну допомогу постраждалим цивільним та родинам загиблих.

«Терористичне застосування безпілотників проти цивільних не є побічним наслідком війни — це свідомо обрана стратегія, яка має бути юридично оцінена та політично зупинена. Успішність протидії залежить від чіткої позиції держави, координації з партнерами та тиску на міжнародні організації з метою розслідування та притягнення до відповідальності організаторів злочинів», — резюмує М. Голомша.