Використання БПЛА для масованих атак на цивільне населення України є необхідністю розгляду на Раді Безпеки ООН — Голомша
Упродовж останніх місяців росія цілеспрямовано застосовує безпілотникине лише як тактичну зброю, а як інструмент терору проти цивільного населення України. Найбільш систематично такі удари відбуваються по Херсонській, Сумській, Харківській, Донецькій та Запорізькій областях.
«Застосування FPV-дронів, дронів-камікадзе та скидання боєприпасів з коптерів стали буденністю у зоні постійного ризику для мирного населення, медиків, рятувальників та гуманітарного персоналу»,-каже М. Голомша.
За його словами, статистичні дані демонструють тривожну тенденцію. У січні 2025 року, за даними ООН, удари безпілотників стали основною причиною загибелі цивільних — 139 осіб було вбито, ще 738 поранено. У Херсоні з липня 2024 до березня 2025 року — 146 загиблих, понад 1400 поранених. У Сумській області 17 травня 2025 року дрон влучив у мікроавтобус із евакуйованими — 9 мирних мешканців загинули на місці, серед них літні люди та двоє дітей.
«Окремої уваги заслуговує характер застосування цієї зброї. У низці випадків дрони переслідували окремих пішоходів, велосипедистів, автівки з гуманітарною допомогою, цивільний транспорт, службові машини екстрених служб. У Херсоні, зафіксовано десятки випадків, коли дрон виявляв людину на відкритій місцевості, зависав над нею та атакував зі скиданням гранати. У січні дрон атакував маршрутний автобус з пасажирами — двоє загиблих, вісім осіб отримали осколкові поранення. Зафіксовано прицільні атаки на бригади швидкої допомоги.
Узагальнений характер і спрямованість цих атак дають підстави вважати їх системним застосуванням насильства проти цивільного населення з метою деморалізації, терору і психологічного тиску. Це кваліфікується як серйозне порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема статей 51 та 52 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій та Римського статуту Міжнародного кримінального суду", — каже М. Голомша.
Визначення дій як злочинів проти людяності отримало підтвердження у звітах ООН та міжнародних правозахисних організацій. Проте реакція міжнародної спільноти досі не відповідає масштабу загроз. Відсутність конкретного порядку денного щодо масованого застосування дронів проти цивільного населення у структурі Ради Безпеки ООН створює відчуття безкарності.
На його думку, Україна має ініціювати на Раді Безпеки ООН розгляд питання як окремого блоку у форматі «злочини проти людяності за допомогою дронів проти цивільних».
Пропонується:
1. Ініціювати створення спеціальної моніторингової місії під егідою ООН з розслідування випадків застосування дронів проти цивільних;
2. Прив’язати санкційні обмеження до виробників і постачальників дронів та компонентів, які використовуються для атак;
3. Ухвалити рішення про запровадження міжнародної норми, яка визнає масоване використання дронів по цивільній інфраструктурі злочином без строку давності;
4. Запустити компенсаційний механізм для потерпілих цивільних осіб через трастовий фонд ООН або Міжнародного кримінального суду.
З боку України необхідно:
1. Створити офіційний реєстр атак дронами по цивільних об’єктах з даними щодо жертв, фотофіксацією та свідченнями;
2. Забезпечити публічну й англомовну комунікацію доказів у формі інтерактивної мапи або порталу;
3. Активізувати юридичні дії через ЄСПЛ та МКС проти осіб, які віддавали накази та забезпечували технічну реалізацію атак;
4. Запровадити програму забезпечення місцевих громад системами електронної протидії дронам;
5. Передбачити адресну державну допомогу постраждалим цивільним та родинам загиблих.
«Терористичне застосування безпілотників проти цивільних не є побічним наслідком війни — це свідомо обрана стратегія, яка має бути юридично оцінена та політично зупинена. Успішність протидії залежить від чіткої позиції держави, координації з партнерами та тиску на міжнародні організації з метою розслідування та притягнення до відповідальності організаторів злочинів», — резюмує М. Голомша.
