Держспецзв’язку — дрони в руки: як перемогти рф

Після корупційного скандалу в Держспецзв’язку, Кабмін призначив новим головою відомства військового, командира ударної роти БпЛА Юрія Мироненка. Що має робити нове керівництво Держспецзв’язку, щоб врятувати ситуацію на передовій, розбиралися журналісти i-ua.tv.

Держспецзв'язку -  дрони в руки
Держспецзв'язку -  дрони в руки

Держспецзв'язку — дрони в руки

Командир підрозділу аеророзвідки Роман Корж сподівається, що новий очільник Держспецзв'язку має стратегію та план дії щодо забезпечення захисників дронами.

«Те, що голова Держспецзв'язку є командиром ударної роти БПЛА, дає надію, що справи забезпечення дронами будуть йти у правильному напрямку. Сподіваюся, що він розуміє — результат потрібен вже зараз. Адже дрони на фронті — це врятовані життя». У нас зараз багато говориться про дрони, а робиться набагато менше. Ось і вся проблема. Також має бути перевага не тільки в дронах, а і в професійно підготовлених пілотах, які меншою кількістю можуть досягти необхідних результатів. Розробити дрони та застосовувати їх ми можемо без допомоги чи дозволу західних партнерів", — каже Р. Корж.

Своєю чергою експерт з кіберзахисту Костянтин Корсун, вважає, що українцям не слід покладати багато надій на нового очільника відомства. Він застерігає, що Юрій Мироненко не змінить ситуацію в Держспецзв'язку,

«Завжди наводжу приклад з діжкою квашених огірків. Якщо в неї покласти свіжий огірок, то він в такому середовищі скоро сам стане кислим огірком, як і всі інші. Для того, щоб кардинально змінити роботу в Держспецзв’язку, потрібна політична воля та бажання голови Мінцифри Федорова. Його очевидно немає. Можливо з приходом нового голови проведуть нові аудити, щось з’ясують, але не думаю що це щось змінить. Юрій Мироненко нова людина в цій темі. В нього немає значного досвіду на держслужбі. Розуміння чим займається Держспецзв’язку слабе. Для того, щоб відбулися зміни в роботі відомства, Юрій Мироненко мав привести з собою потужну команду у якої є бажання кардинальних змін та вони знають проблематику, проблеми та шляхи вирішення. Наразі немає інформації про наявність такої потужної команди, готової боротися з внутрішнім спротивом системи. А він, до речі, буде шалений. Адже там кілька тисяч людей заробляє на схемах гроші, а хтось прийде та буде цьому заважати», — каже К. Корсун.

Він зазначив, що новому очільнику доведеться довго розбиратися, як працює ця велика, потужна машина — Держспецзв’язку.

«При цьому машина має продовжити рух. А це складне завдання. Тому не очікую, що новий голова Держспецзв’язку достатньо потужна людина, щоб подолати наявні схеми», — підкреслює К. Корсун.

Однак експерти, виробники та військові підказують, на які проблеми в першу чергу має звернути увагу новий очільник Держспецзв’язку.

Немає на чому та кому літати

За словами Р. Коржа, на фронті зараз є дві головні проблеми: немає на чому літати та немає кому літати.

«Дрони камікадзе взагалі летять в один кінець. Розвідувальні, втрачаються також. Ворог застосовує дуже потужні засоби радіоелектронної боротьби. Крім того, на фронті потрібен РЕБ. Від мобільних, направлених, окопних, і до стаціонарних. Кожен блок-пост має бути обладнано РЕБ засобами», — каже командир підрозділу аеророзвідки.

Проблеми з РЕБ

За словами експертів, вони виникли, тому що немає системної державної програми. Для інвестицій в РЕБ потрібні масштабні фінанси.

«Наприклад, підрозділ може не мати своїх дронів. Однак він зобов’язаний мати засоби, щоб відбиватися від ворожих дронів. На жаль, на фронті дефіцит РЕБ», — каже Р. Корж.

Як позбутися дефіциту дронів

Поки політики з екранів кричать про армію дронів та швидку перемогу, в цей час хлопці на фронті гинуть від нестачі БПЛА. Тож саме на цю проблему в першу чергу має звернути увагу нова команда Держспецзв’язку.

За словами військовослужбовців, Україна досі не виробляє власні комплектуючи для дронів. Це є основною проблемою. Адже можливість логістики з Китаю дуже проблематична. Треба чекати кілька місяців. Крім того, росіяни також стоять в черзі до КНР.

«Ми знаємо, що росіяни вже самостійно розробляють плати, мотори та відео та радіопередавачі. Тобто вони власноруч створюють комплектуючи. В нас немає наукової агенції, яка б збирала всі розробки, які сьогодні потрібні фронту. А саме цим зараз займаються саме аерокосмічні війська в росії», — каже військовослужбовець з позивним Рубін.

Також за його словами, є багато проблем, які не вирішуються. Зокрема, досі не створена наукова агенція, яка б могла займатися розробками дронів. Наразі цим займаються волонтери та народ України.

«Люди створюють свої виробництва, самостійно паяють, складають, купляють комплектуючи. Робити це допомагають волонтери, а не держава», — каже Рубін.

«Дефіцит компонент для дронів, виник, тому що Україна не виготовляє їх, а закуповує. Зазвичай — це китайський продукт. Через санкції Китай не продає нам комплектуючи, тому Україна купує їх через європейські країни. Це дуже довга логістика, яка може тривати від місяця до пів року. Через дефіцит комплектуючих важко збирати дрони», — про це в коментарі заявив військовослужбовець «Соло».

На його думку, в Україні для того, що позбутися дефіциту комплектуючих, давно можна було побудувати мінізаводи на базі Міноборони з виготовлення моторів для FPV дронів, плат, польотних контролерів, електронних регуляторів двигунів.

«На фронті дуже великий дефіцит дронів. Він виник через нестачу виробників та спеціалістів, які можуть паяти та збирати дрони. Адже практично всіх мобілізують та забирають. Держава має давати бронь від мобілізації, тим, хто виготовляє дрони. Таким чином можна збільшити об’єми виробництва FPV дронів. На жаль, не вистачає робочої сили. Ринок працює тільки на 20−30% із 100%. Хоча на фронті в день необхідно мінімум 5000- 10000 дронів, якщо не більше. У нас є тільки 5 компаній, які забезпечують фронт тільки на 20% з виготовлення дронів. Тобто 80% у нас оголених. Ми не встигаємо нарощувати ці об’єми, через дефіцит робочої сили та комплектуючих», — каже виробник БПЛА.

На думку військовослужбовця, одна людина в день з нуля може зібрати 5 дронів.

«В Україні працює 5 потужних компаній. В них працює до 50 людей. Тож можна виготовляти десь 1000- 1500 тисячі дронів на день. Ми можемо вже виливати пропелери та рами з пластику», — каже військовослужбовець «Соло».

Хто буде керувати дронами?

За словами військових та виробників, до відсутності дронів, ще додається проблема з навчання пілотів.

Зокрема, Р. Корж наголошує, що в країні не вистачає підготовлених пілотів БПЛА.

Своєю чергою, доброволець батальйону «Мрія», керівник Global Drone Acade Антон Векленко зазначає, що «у Global Drone Academy вже підготували понад 3 тис пілотів і продовжує цим займатися, не чекаючи на допомогу.

«Однак цього замало. Також нам потрібні вітчизняні шахеди. Тобто якщо з боку рф вилітало 100, то з нашого має вилетіти в бік ворога 1000 шахедів. Щоб росіяни наступного разу подумали посилати їх до нас чи ні. Також є величезна проблема тактичного рівня. Так сталося, що 90% тих, кого ми навчаємо, це військові, що базуються на передовій. До них „байрактари“ не доходять. Потрібні дрони бюджетів — від 500 до 5000 грн. Зокрема, Мавіки 3, моделі з тепловізорами, Аутелі. Вони потрібні зараз і у великій кількості. Також необхідно збільшувати кількість професійних пілотів саме на фронті», — каже Антон Векленко.

Виготовлення дронів
Виготовлення дронів

Що заважає ЗСУ масово використовувати БПЛА?

На думку Командира підрозділу аеророзвідки, проєкт «Армія дронів», зробив поштовх для їх масового використання. Він нагадав, що з осені 2022 року по березень 2023 року було підготовлено 10 тис аеророзвідників. Школи завдяки цьому збільшили кількість учнів., відчули власні сили. Завершено і другий етап «Армії дронів».

«Наразі другий етап завершено. Що буде далі невідомо, на сьогодні відсутнє системне фінансування навчання військових пілотів БПЛА на державному рівні.

Однак донатини треба в конкретних пілотів. Якщо це дрони, то кошти перераховувати треба конкретним бойовим підрозділам. Ми донатів не збираємо, ми заробляємо на навчанні цивільних. Потрібна система, яка досі не запрацювала. Мають бути відповідні програми для навчання українців керувати дронами. Тоді будуть кваліфіковані пілоти, які ефективно мають застосовувати дрони, щоб кожен з них вражав ціль. Наразі за даними різних джерел, поточні потреби забезпечені лише на 10%, а не 90%. Це стосується навчального персоналу, сил та засобів. Люди є, але їх потрібно навчати сьогодні. Не вистачає дронів. А наш ворог має систему — рф вкладає мільярди, виробляє мільйони дронів. В них, на жаль, вже є перевага", — каже Р. Корж.

Хто ставить палки в колеса?

За словами виробників дронів та бійців ЗСУ, військові частини не зовсім зацікавлені в тому, щоб військовослужбовці навчалися пілотуванню та зборці програмування FPV дронів.

«Потрібно на це поставити наголос. Ми знаємо, що зараз дуже багато наших противників мають домовленості з Китаєм та там навчаються. Тож треба достукатися до влади, що в кожному підрозділі, в кожній військовій частині мають навчати спеціалістів: пілотів, конструкторів, програмістів, розробників. Це б збільшило об’єми виробництва дронів. Наразі хлопців не відпускають на навчання, — каже військовослужбовець з позивним «Соло».

Також за його словами, багато українців не хочуть йти навчатися керувати дронами, адже бояться мобілізації.

«Ми пропонували, щоб на місцевих рівнях створили громадські формування та місцеві ТРО. Для того, щоб разом з органами місцевого самоврядування зробити школи. Виділяти на це кошти саме тергромади. Адже ТРО є на забезпеченні ОТГ. В цих школах почали б навчати відповідних кваліфікованих спеціалістів: пілотів та розробників. Хлопці реально б пішли, розуміючи, що їх не відправлять на нуль, копати окопи, а їм дадуть FPV дрони. Однак цю тактику держава чомусь не хоче втілити в реальність», — каже боєць ЗСУ з позивним «Соло».

На його думку, не можна створити ситуацію, коли дронів багато, а керувати ними нікому. Все потрібно робити планомірно.

«Якби в нас був нормальний міністр освіти, то він мав дати наказ всім школам створити класи з навчання дітей, школярів, студентів, пілотуванню дронів. А при університетах, хлопці, могли здобувати освіту з виробництва чи пілотування дронами. Тоді, завдяки високим технологіям, розв'язувати питання збереження життя військових на фронті», — резюмує військовослужбовець.

Як випередити рф у виробництві дронів?

За даними ЗМІ та експертів, росія виготовляє від 700 до 1 тис. ударних дронів-камікадзе Shahed на місяць. Крім того, деякі компанії в обхід санкцій постачають в рф тисячі дронів. Щоб виправити ситуацію, українська влада має діяти терміново.

Військовослужбовці нагадують, що росіяни створили Ланцети, які літають роєм та мають систему розпізнавання образу. Тобто захоплення цілі і так далі.

«Ще трошки та буде штучний інтелект. А це буде дуже великою проблемою для нас. Тому мають створюватися школи для навчання пілотів. Також це створення виробництв з комплектуючих. Це антени, мотори, пропелери, рами для дронів, камери та чіпи. У все сьогодні потрібно вкладати гроші. Саме це може нам дати можливість наздогнати та перегнати росіян», — каже військовий.

За його словами, на Бахмутському напрямку одночасно відпрацювало біля FPV 200 дронів. Це створило умови, коли певна бригада почала відступати через великі втрати, викликані масованою атакою дронів.

«На жаль, ми цього досі не використовуємо, лише говоримо. Для того, щоб дронів вистачало, необхідні комплектуючі. Для цього потрібно вкладати в виробництво. Ціна програшу несорозмірна з ціною комплектуючих. Тому потрібно вже сьогодні створювати на території України відповідні виробництва. Зокрема, в горах. А якщо Захід завтра нам перестане давати зброю, ми що почнемо втрачати території? Насправді деяким керманичам не вистачає мізків. Адже купляють бруківку та ялинку, роблять ремонти, замість того, щоб вкладати у передові технології. Зокрема, в системи розмінування, стеження та сканування. Також в системи штучного інтелекту та роботизовані системи. Це треба було робити ще 1,5 роки тому. Зараз же ми бачимо, що на фронті рашисти на деяких ділянках просуваються на 4−5 км», — каже військовий з позивним Рубін.

Є потужності. Чи врятує приватний сектор?

На думку експертів, виробництво дронів може забезпечити приватний сектор. Однак проблем у виробників дронів вистачає.

«У нас немає часу зволікати. На фронті дефіцит пілотів та дронів. Сподіваюся, що у нового керівника Держспецзв’язку вийде це зробити дуже швидко», — каже Антон Векленко.

При цьому він підкреслює, що в Україні є інтелектуальна база для виготовлення своїх «Ланцетів».

«Фахівці є, технології є, потрібна ефективна швидка, гнучка система, яка в змозі все закуповувати. Думаю, що альтернативи приватному сектору немає. Головна проблема, що люди все роблять за свої кошти та віддають на фронт останнє. Тому мають бути державні програми з фінансування навчання пілотів, не тільки 10 тисяч, а на 100 тисяч сьогодні, мільйони завтра», — резюмує Антон Векленко.

Воювати не бійцями, а дронами

На думку експертів, поки не пізно, треба створювати роботизовані системи, які допоможуть зберегти життя.

«Якщо попереду буде йти не боєць, а робот, то це дозволить мінімізувати втрати людей. Тому треба екзоскелети. Це не фантастика, а реалії, які треба прийняти совковим мізкам, які знаходяться на своїх посадах у сучасній війні технологій. Тож треба дати дорогу молодим. Однак цього не роблять. Разом з цим бойовий дух військових підриває корупція. Хлопці говорять, за що ми воюємо, поки чиновники грабують країну та купують вілли в Іспанії. Де обіцяний законопроєкт про довічне покарання для корупціонерів? Зараз гине цвіт нації, якщо він весь загине, то що далі? Саме корупція знищує країну та ЗСУ», — каже військовий.

Він пропонує голові Мінцифри М. Федорову, під керівництвом якого знаходиться Держспецзв’язку, поїхати на фронт та побачити, що необхідно бійцям на передовій.

Своєю чергою доброволець, батальйону «Мрія», керівник Global Drone Acade Антон підкреслює, що для перемоги Україні потрібна велика кількість дронів.

«Цього у нас немає. Все дуже сумно. Тож потрібно робити висновки та приймати необхідні рішення. На інженерному рівні ми не програли. У нас є інтелектуальний капітал у фахівцях та інженерних рішеннях. Потрібна державна програма із забезпечення дронами та пілотами. Міноборони, Генштаб чи Держспецзв'язку мають замовляти та фінансувати. Тоді все це буде працювати», — резюмує Антон Векленко.

Як очистити Держспецзв’язку від радянщини?

За словами експерта з питань кібербезпеки К. Корсуна, для того, щоб зачистити Держспецзв’язку від радянських норм та підходів, до яких можна віднести скандальний законопроєкт 8087, треба подолати довгий шлях.

«По-перше, має бути політична воля віцепрем'єра Федорова, по-друге, потужна команда, яка в темі. В цьому, як раз, і є складність. Є величезна нормативна база, яка регулює захист інформації в країні. Також це сотні нормативних документів, починаючи від закону про Держспецзв’язку і закінчуючи нормативною документацією технічного захисту інформації. А також купа інших питань, в яких треба глибоко розбиратися, щоб запропонувати зміни. Ця тема та процес надзвичайно складні. Тому на зміни знадобляться роки. Тож сумніваюся, що Держспецзв’язку зможе найближчим часом переорієнтуватися на сучасні міжнародні стандарти та осучаснення цієї діяльності. Стосовно Законопроєкту 8087 сумніваюся, що щось зміниться з приходом нового очільника відомства. Це не рівень прийняття рішення голови Держспецзв’язку, а командна гра. Можливо, якимось чином прийняття цього законопроєкту уповільниться, але його продовжать просувати», — резюмує К. Корсун.

Тактична ядерна зброя, новітні технології або як перемогти рф?

Поки радянщина засіла в головах наших керманичів, на думку військових для перемоги у війні, вже сьогодні по всій країні потрібно побудувати виробництво нових технологій та дронів. Також відкрити школи, де навчати пілотів. Тоді за рік ми зможемо наздогнати та перегнати росію. Також треба повністю розв'язувати питання з корупцією — кожного чиновника публічно ставити на поліграф.

«Необхідно, щоб Захід побачив — Україна бореться з корупцією. Всіх, хто не пройшов — звільняти та ставити патріотичних військових, які відвоювали або ще воюють. Є багато бійців, які можуть зайняти керівні посади, тому не треба розповідати, що в нас немає кадрів. Головне сьогодні — високі технології та кадри. Фінансування в нас є. Захід дає багато грошей. Однак не буде ніякої перемоги, якщо Зеленський не зробить кадрових висновків. Все зараз сиплеться через людей, якими себе оточив президент. Риба гниє з голови. Ми бачимо шалену корупцію на місцях. Треба довічно закривати тих, хто збагачується на смерті та крові наших хлопців. Так думає майже кожен військовий, який знаходиться в окопах. Вони не розуміють за що хлопці віддають життя», — військовослужбовець з позивним «Рубін».

Він підкреслив, що виробники запевняють — у нас є науковий потенціал, щоб розробляти та виготовляти дрони.

«Однак Зеленський має нарешті зрозуміти, що треба призначати патріотично налаштованих людей, які пройшли війну, а не корупціонерів. Велику кількість росіян ми можемо перемогти тільки своєю якістю та новими технологіями, які збережуть життя наших бійців. Зараз нам дають зброю дозовано. Де наші літаки, які були потрібно ще рік тому? Тому Україна давно мала б у карпатських печерах розробити тактичну ядерну зброю. Ми маємо на це повне право. Адже росія, напавши на нас, порушила Будапештський меморандум. Тож створення тактичної ядерної зброї буде дієвим фактором для не просування російських військ територією України. Потрібно думати на 10−15 кроків вперед ніж наш ворог. А ми сьогодні замість цього збагачуємося на яблуках, яйцях та куртках», — резюмує військовий з позивним"Рубін".