Культурні діалоги. Опера «Чоловік, що сплутав дружину з капелюхом»

Видатний сучасний британський композитор-мінімаліст Майкл Найман, добре відомий музикою для кінематографу, написав камерну оперу «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом» на базі оповідання невролога та нейропсихолога Олівера Сакса, що описує історію професора музики з синдромом «візуальної агнозії» (або «ментальної сліпоти»), пов’язаної з порушенням діяльності правої півкулі мозку.

Герой опери — Доктор П.- бачить та розрізняє окремі об’єкти, кольори, лінії та патерни, але не може скласти загальної картини. Він не впізнає людей, місця та цілісні об’єкти: його візуальний світ втратив сенс і є дивним, хаотичним, схематичним, абстрактним та містичним. Музика — єдиний засіб, за допомогою якого Доктор П. здатен зібрати життєвий пазл до купи та продовжувати діяти.

Мінімалізм Наймана підкреслює схематичність світосприйняття Доктора П., а інтегровані в музичне тіло опери фрагменти музики Роберта Шумана символічно демонструють гармонійну реальність.

Майкл Найман не випадково цитує музику Шумана, адже видатний композитор мав такий самий розлад.

«Чоловік, що сплутав дружину з капелюхом» — не просто оперна прем’єра, не цікавий випадок з неврологічної практики, а зворушлива історія про підтримку та філософська сага про багатовимірність зв’язків між людиною та Всесвітом, що гармонізують життя за будь-яких обставин за допомогою мистецтва.