85 років «визволення» України: чи засвоїли поляки цей історичний урок?

17 вересня 1939-го року союзник гітлера сталін почав «звільняти» Західну Україну. Польща, яка володіла цими територіями, швидко зазнала поразки.

Потім був спільний радянсько-німецький парад у Бресті, геноцид польскої еліти в Катині, масові вбивства та заслання українців на звільнених територіях…

Здавалося б кількасотрічна історія взаємин поляків з українцями мала б раз і назавжди вказати на головного ворога наших народів — московитів, які готові завжди спровокувати конфлікт між нами, послабити нас, а потім перегризти поодинці. І все ж знову й знову з'являються недалекоглядні державні мужі в Польщі, які вкотре намагаються виставити історичні рахунки Україні, тим самим свідомо чи несвідомо підігруючи московитам. І остання заява міністра закордонних справ Польщі пана Сікорського — з цієї самої опери. Чому так відбувається, чому історія наших сусідів нічому не вчить? Як Україні формувати свою політику щодо Польщі?

На ці питання шукатимемо відповідь разом з Суддею Конституційного Суду України у відставці Віктором Шишкіним.

Поляки ставилися до Волині, як до колонії, були стоврені концтабори для українців, проводилася насильницька деукраїнізіція, тому це можна вважати етноцидом з боку поляків. Але чому ми не ставимо це питання полякам? Про це під час ефіру заявив Суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Шишкін.

«Україна стікає кров’ю від світового бандита, який є історичним ворогом і польського народу. Адже росія вічно гнобила поляків. Тим паче, що поляки у 2022 році казали, що після України на черзі вони. Тому, як голова МЗС Сікорський може робити ультимативні заяви Україні під час війни щодо нашої оцінки „Волинської трагедії“. Там була і українська трагедія, а не тільки польського народу. Під територією Волинь треба розуміти сьогоднішню Рівненську та Волинську область й північ Тернопільської, шматок Житомирської області та шматок Польщі. А Волинь та Галичина історично були у різних імперіях. На Волині були православні, але коли почали роздавати осадникам землі, то там опинилися католики. Це був перший конфлікт. Другий конфлікт національний — між поляками та українцями, і третій — класове протиріччя. Крім того, поляки ставилися до Волині як до колонії. Поляками навіть було створено концтабір для українців. Тому це можна вважати етноцидом з боку поляків. Але чому ми не ставимо це питання питання полякам?», — каже В. Шишкін.

Він нагадав, що у 1939 році червона армія наступала на Польщу.

«Хоча у 1935 році стосунки між Польщею та Німеччиною були нормальними. Є фото на якому Адольф Гітлер особисто приїздив на прощання з польським діячем маршалом Пілсудським. А вже за чотири роки Польща припинила існування, адже на неї стався напад радянсько-гітлерівських союзників, який завершився ліквідацією польської держави. Але до цього був фактаж, коли Сталін став союзником Гітлера після підписання пакту Молотова — Ріббентропа. А чи не була до цього Польща союзником Гітлера? Жертвою була Чехословаччина. Гітлер захоплює Чехію, а Словаччину оголосив маріонетковою державою. Тобто Чехію на шматочки розірвав Третій Рейх, Річ Посполита та Угорщина.», — резюмує В. Шишкін.