Гетьманьщина: хто її вигадав і що з цим робити сьогодні?

Українська держава, відновлена Богданом Хмельницьким, називалася Військо Запорозьке. Згодом, в результаті трагічних подій та колаборантства козацької старшини з московитами, утворилося держава з такою ж назвою, але з уточненням «його пресвітлості царя московського», яка проіснувала до повної її ліквідації катериною ІІ. А вже з кінця XVIII сторіччя починає з'являтися термін «Гетьманщина» як назва цієї держави, утвореної фактично колаборантами, а «Військо Запорозьке» просто не згадується. І це відбувається не випадково. До речі, якщо сьогодні спитати пересічних українців, то далеко не кожний згадає як насправді називалася відновлена держава Богдана Хмельницького і чому вона змінила свою назву в 1663-му році на «промосковську» і чому після її остаточного знищення московією вона в усіг історичних працях перетворилась на «Гетьманщину»? Саме на істричну безпам'ять поневолених народів робила ставку московитська тиранія, фальсифікуючи історію та підмінюючи назви й поняття. Вони чудово розуміли: позбавлена свого справжнього минулого людська спільнота ніколи не стане народом, а отже не матиме свого історичного майбутнього. На жаль, ми й досі значною мірою перебуваємо в парадигмі нав'язаної нами фальшивої історії, яка дуже негативно впливає на бачення нами свого майбутнього. Тож у сьогоднішній програмі разом з незалежним дослідником історії України Сергієм Коваленком трохи почистимо авгієві стайні, що залишилися від нашої історії в спадок від московитів і розберемося з терміном «Гетьманщина» та пов'язане з ним «урізання» нашої історії під москво-ординські шаблони.

Наші патріоти, щоб не вживати термін «Малоросія» придумали термін «Гетьманщина». Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.

«До 1663 року москва змагалася за те, щоб поглинути усе Військо- Запорозьке (так на той час називалася Україна). До речі, назва Україна пішла з Наддніпрянщини, а Західна Україна ще довго утримувала за собою назву Русь. Після того, як частиною полків Війська Запорозького було обрано гетьмана Івана Брюховецького, висунутого москвою, московити зрозуміли, що не зможуть одразу поглинути все Військо Запорозьке. Тому вони вирішили піти іншим шляхом. Вони „відкусили“ частину держави, де фактично зрежисували „обрання“ гетьмана, визнали його, а справжній гетьман, який перебував у гетьманській столиці Чигирині нібито вже й був для них не справжній. Це як нинішня схема, коли президента Зеленського в рф називають хунтою, а справжній для них — янукович», — каже дослідник.

За його словами, І. Брюховецькому надіслали умови за якими він мав співпрацювати з московським урядом.

«Брюховецькому не було куди подітися, бо на нього наступало Військо Запорозьке разом з королем Яном Казимиром. Тому Брюховецький на все погодився. Тому не Переяславська Рада, а Батуринські статті, підписані Брюховецьким, були першим юридичним актом, з якого почалася історія Батурина як столиці „його пресвітлої величності Війська Запорозького“. Отже, державне утворення на чолі з Брюховецьким вже мало іншу назву, не таку, як держава Богдана Хмельницького. І це було зроблено руками наших колаборантів і пов’язано з переяславським міфом, згідно якого нібито відбулося „возз'єднання“. Насправді ж за Богдана Військо Запорозьке виставило свої умови, а цар під ними підписався. Зазначивши цим, що він визнає умови і згоден їх дотримуватися. А ось Батуринські статті — вже зовсім інша схема. Тоді вже москва диктувала свої умови», — підкреслює дослідник.

За його словами, «Гетьманщина» виникла, як замінник «пресвітлої величності Війська Запорозького».

«Це автономне утворення, яке москва використала для знищення справжнього Війська Запорозького. Чому ж потім виникла Гетьманщина? Всі події так званої Гетьманщини відбувалися на території ніжинського полку. Це Чорна Рада, Батуринські статті, Глухівські статті, Конотопські статті. Тобто всюди фігурує «пресвитлої величності Військо Запорозьке. А звідки тоді взялася Гетьманщина? У маніфесті Катерини ІІ, щодо знищення Запорізької Січі від 3 серпня 1775 року, зазначено, що ця січ є кримінальною. В кінці маніфесту зазначено, що ім’я запорозьких козаків треба піддати забуттю. Тобто було заборонено взагалі згадувати про Військо Запорозьке. Все було заборонено до часів революції 1904- 1905 років. Тоді було прийнято деякі послаблення щодо цього. Після чого наші українські патріоти, яким була гидкою назва «Малоросія», вигадали обхідний маневр. Вони стали називати це державне утворення колаборантського походження «Гетьманщиною». Тобто це фактично ті ж самі днр та лнр, які під керівництвом московитів були вживлені в тіло Війська-Запорізького. Потім з їх допомогою була знищена Україна та гетьманська столиця Чигирин. Тож наші патріоти, щоб не вживати термін «Малоросія» придумали термін «Гетьманщина». У тих умовах це було виправдано. Однак, те, що цей термін використовують в наш час — не є правильним. Адже заборони Катерини ІІ не має. Тому є можливість називати всі речі своїми іменами. Тому не розумію істориків, які продовжують продукувати термін Гетьманщина. Хоча треба було зібрати конференцію і розказати, як все було насправді», — резюмує дослідник.